Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.881.4

Рубрики:

Тероризм <Міжнародна злочинність>

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено генезис, доктринальні підстави, юридичну природу, зміст і умови здійснення юрисдикції міжнародних кримінальних судів і трибуналів, виявлено основні тенденції та оптимальний механізм її розвитку. Розглянуто юрисдикцію Нюрнберзького та Токійського трибуналів, а також міжнародних трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди, Спеціального суду для Сьерра-Леоне, постійного міжнародного кримінального суду. Розкрито сутність поняття юрисдикційного режиму, визначено його базові принципи, серед яких виділено вимоги легітимності, цілісності та єдності. Показано специфіку двох видів міжнародної кримінальної юрисдикції: загальнообов'язкової, здійснюваної ім'ям світового співтовариства, та мультинаціональної (договірної), що реалізується на підставі угоди держав, що засновують міжнародний суд. Доведено, що за сучасних умов з метою протистояння культурі безкарності світовому співтовариству необхідно використовувати обидва механізми міжнародної кримінальної юрисдикції.

Сформульовано концепцію імперативізації міжнародного права, яку визначено як тенденцію до збільшення ролі імперативних елементів у механізмі міжнародно-правового регулювання - феномена, який переконливо демонструє, з одного боку, його матеріально-правовий компонент - набуття певними нормами статусу імперативних (\i jus cogens\i0) та підвищення ролі таких норм у міжнародно-правовій, за природою диспозитивній, нормативній системі; з іншого - юрисдикційний компонент (зокрема, розширення сфери універсальної юрисдикції держав, а також імперативної юрисдикції міжнародних судів). Досліджено становлення цінності орієнтованої міжнародно-правової концепції норм \i jus cogens\i0 як втілення вищої етико-правової сили справедливості. На основі вивчення міжнародно-правової доктрини та судової практики доведено, що когентність іматентно властива забороні расової дискримінації, запропоновано використання поняття \i jus cogens delict\i0 для визначення. Увагу приділено поняттю \i jus cogens crime\i0 і проблемам його практичного застосування в цілях боротьби з безкарністю, зокрема, здійсненню універсальності кримінальної юрисдикції держав, дотриманню принципу "видай або суди" як \i obligatio erga omnes\i0 стосовно злочинів \i jus cogens\i0, імперативізації міжнародної кримінальної юрисдикції.

Розглянуто концепцію "расова дискримінація" в її правозахисній та деліктній модифікаціях. Обгрунтовано концепцію міжнародного антидискримінаційного права. Сформульовано концептуальне визначення поняття "расова дискримінація" через призму концепту "фундаментальна рівність". Зазначено, що у сучасному міжнародному праві важливе місце посідає дистриб'ютивна парадигма міжнародного антидискримінаційного права. Сформульовано поняття "дистриб'ютивна дискримінація". Розглянуто процес імперативізації міжнародного права. Проаналізовано "стандарт належної обачності" (due diligence standard) як основу позитивних зобов'язань держав щодо протидії расовій дискримінації, зокрема, її кримінального прояву - злочинам на грунті ненависті (hate crimes).

Викладено цілісну міжнародно-правову концепцію расової дискримінації, сформовану на основі парадигмоутворювального концепту "фундаментальна рівність", розглянуто її генезис і філософсько-доктринальні засади. Доведено, що розуміння расової дискримінації як порушення фундаментальної рівності стосовно расово категоризованих і прирівняних до них осіб і соціальних груп відображає єдність цього феномена у різноманітті його інтерпретацій. Запропоновано дуалістичний підхід до тлумачення поняття расової дискримінації як міжнародно-правової категорії, що дозволяє виокремити її "правозахисну" і "деліктну" модифікації. Визначено поняття міжнародного антидискримінаційного права, досліджено його егалітарну сутність та процес інституціоналізації. Розглянуто дистрибутивну парадигму міжнародного антидискримінаційного права та запропоновано його ретрибутивну парадигму. Досліджено юрисдикційну складову імперативізації міжнародного права, викладено зобов’язання держав співпрацювати у боротьбі з расовою дискримінацією як jus cogens crimes.