Рассмотрен генофонд населения как объект картографирования с помощью графической модели. Обосновано влияние политических, экономических, социальных, биосоциальных, экологических факторов на жизнь и здоровье населения. Определены факторы, влияющие на заболеваемость населения Украины, как предпосылки нарушений генофонда.

Роботу присвячено теоретичному визначенню ресурсу пластичності порошкових пористих матеріалів. В основу дослідження покладено припущення, що руйнування може бути ототожнене з втратою стійкості під час пластичного деформування. Прийнято до уваги зміну пористості, зростання деформації твердої фази та еволюція декогезійних характеристик матеріалу. Для траєкторій пропорціонального навантаження визначено напруження відповідно до граничного стану. Підкреслено, що для побудови граничної поверхні використовуються дані лише стосовно поверхні навантаження.

Описано процедуру теоретичного побудування граничної поверхні для пористих матеріалів. Процедура вимагає завдання пористості, механізму деформування твердої фази та декогезійних характеристик. Граничну поверхню визначено для пропорціональних шляхів навантаження. Отримані граничні стани інтерпретовано також у вигляді діаграм пластичності. Встановлено задовільну відповідність теоретичних розрахунків експериментальним результатам для матеріалів на основі порошків ряду чорних та кольорових металів.

Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Теоретично досліджено критичний радіус включення, який відповідає моменту відшарування матеріалу пористої матриці від жорсткого вкраплення. Аналіз граничного стану базується на критерії В. В. Скорохода. У розрахунках враховано зміну пористості та накопиченої деформації твердої фази матеріалу за умови пластичного деформування. Показано, що величина досліджених характеристик залежить від концентрації включень та пористості пластичного шару. Одержано залежності нагромадженої деформації твердої фази від пористості.

Розглянуто стан генофонду населення як об'єкт картографічних досліджень і створено проблемно-орієнтований понятійно-термінологічний апарат картографування. Розроблено теоретико-методичну концепцію створення карт порушення генофонду населення з використанням системного підходу та структурно-графічного моделювання. Створено структурно-графічні моделі, що розвивають уявлення про чинники, які негативно впливають на стан генофонду населення, його загально-теоретичну поліструктурну модель як складову системи "суспільство - природа". Визначено напрями застосування цих моделей у процесі картографування стану генофонду населення. Обгрунтовано принципи та підходи до даного картографування, принципи та загальну методику створення карт для атласу стану генофонду населення України, його структуру, призначення, функціональні особливості, можливості використання в ньому різних форм надання інформації. Визначено вимоги до джерел відповідної інформації. Уперше в Україні розроблено та створено три групи тематичних карт порушень генофонду населення, призначених для оцінки його стану. Визначено рівні упорядкування інформаційної бази картографування стану генофонду населення на базі комп'ютерної техніки та геоінформаційних технологій і форми втілення інформації в поліграфічному й електронному вигляді.

Раскрыт алгоритм ретроспективного картографического анализа развития уровня образования и образовательного потенциала населения в Украине. Ведущая роль отведена созданию базы данных о развитии образования населения в целом по стране и в ее регионах, которые содержатся в итоговых материалах переписи населения за 1959, 1970, 1979, 1989, 2001 годы. Охарактеризованы основные операции с таблицами базы данных и показателями, необходимыми для создания карт. Цель ретроспективного картографического анализа - сравнение временных компонентов пространственных данных об образовательном комплексе Украины, изучение последствий трансформационных процессов в нем, моделирование изменений для получения объективной картины состояния отечественного образования.

Рассмотрен генофонд населения как объект картографирования. Обоснована необходимость создания и разработана структура атласа генофонда населения Украины. Разработана структурно-графическая модель генофонда населения. Определены факторы, влияющие на здоровье генофонда населения Украины.

Изложены концептуальные основы картографического моделирования развития образовательного комплекса Украины, позволяющие создать его универсальную многоуровневую картографическую модель. Комплекс рассматривается как объект картографирования (его функционально-компонентную, территориальную, организационно-управленческую и хроноструктуры). Приведена его структурно-графическая модель. Определены главные направления выявления пространственно-временных закономерностей развития комплекса с использованием ГИС-технологий. Предложены три карты, характеризующие уровень развития образовательного комплекса Украины и его изменения с 1990 по 2011 гг.

Освещены методологические и методические основы разработки карт развития образовательного комплекса Украины. Проанализированы основные типы карт. Изложены общая характеристика базовых структурных составляющих как факторов территориальной организации комплекса: территориальная организация и функционально-компонентная структура, определяющие ее элементы, развитие уровня образования и образовательного потенциала населения. С использованием ГИС-технологий и мультимедиа определены главные направления проявления пространственно-временных закономерностей развития комплекса. Дан краткий обзор технических приемов и процедур, используемых в мультимедиа.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти створення й функціонування бази даних для геоінформаційного картографування розвитку освітнього комплексу України. Досліджено сучасні основи створення географічних баз даних для картографування, визначено послідовність, основні елементи, методику створення та організації їх. Подано загальну характеристику базових структурних блоків. База даних вміщує 6 інформаційних блоків: чинники територіальної організації освітнього комплексу; загальна характеристика його розвитку; дошкільні установи; загальноосвітні навчальні заклади; продовження навчання й набуття професії; вищі навчальні заклади.

Мета дослідження - удосконалення нової освітньої програми напряму підготовки фахівців "Землеустрій та кадастр", що базується на досвіді провідних університетів світу та України, з урахуванням вимог сучасності. Досліджено іноземний і вітчизняний досвід підготовки майбутніх фахівців геодезії та землеустрою у контексті вдосконалення освітньої програми напряму підготовки магістрів "Землеустрій та кадастр" кафедри геодезії та картографії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Завданням освітньої програми є підготовка фахівців у сфері кадастрової справи та сфері управління земельними ресурсами, ведення державного земельного кадастру, яке базується на використанні геодезичного, навігаційного, аерознімального обладнання, фотограмметричних і картографічних комплексів та систем, спеціалізованого геоінформаційного, геодезичного й фотограмметричного програмного забезпечення для розв'язання прикладних завдань у геодезії, землеустрої та кадастрі. На думку науковців, система фахової освіти у сфері землеустрою має враховувати також і додаткову підготовку кадрів із землевпорядною освітою для об'єднаних територіальних громад і введення нових спеціальностей (спеціалізацій) природничого й управлінського спрямування. Новизну дослідження складає комплексний підхід у розробленні нової освітньої програми, яка об'єднує три напрями підготовки із землеустрою та кадастру: технічний, екологічний та управлінський на базі сучасних геоінформаційних систем, геопросторових даних і сучасних технологій.