Індекс рубрикатора НБУВ: П381.131-427(4УКР-4ДНІ)

Рубрики:

Сосна звичайна

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.29 + П382-425.3(4УКР-4ДНІ)

Рубрики:

Листяні породи

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.23-2(4УКР-4ДНІ)

Рубрики:

Тополі (Populus spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.0 + П382.23

Рубрики:

Дерева і чагарники

Тополі (Populus spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В історичному аспекті, починаючи з 1730-х рр., розглянуто формування культивованої дендрофлори на Криворіжжі. Насадження перших парків-садів відбувалося у 1870-х рр.; найбільш активна робота зі створення паркових насаджень у ХХ ст. проводилась впродовж 1926 - 1940 рр. та 1950 - 1980 рр. На підставі інвентаризації культивованої дендрофлори у досліджених 22-х парках і 94-х скверах Кривого Рогу виявлено 160 видів, 34 культивари, шість гібридів, які належать до 89-ти родів і 41-єї родини. Встановлено, що масове насіннєве самовідновлення характерно для 33-х видів листяних порід з 22-ти родів 16-ти родин. Нині 60 - 70 % дерев і чагарників досліджених насаджень парків і скверів мають задовільний стан.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.18*80

Рубрики:

Salicales Salicaceae Вербоцвіті

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити особливості водообмінних процесів в асиміляційному апараті тополь, інтродукованих у дендрарії Криворізького ботанічного саду НАН України. Об'єктом досліджень були зміни стану водного режиму (обводненість, водний дефіцит, водоутримувальна здатність) тополь, інтродукованих у дендрарії Криворізького ботанічного саду НАН України: Populus italica Du Roi, P. deltoіdes W. Bartram ex Marshall, P. simonii Carriere, P. candicans Aiton, P. bolleana Carriere. Залучені до експериментів види були представлені особинами другого класу віку (до 20 років). Визначення зв'язаної та вільної води в рослинному матеріалі проводили за допомогою рефрактометричного методу за H. A. Гусєвим (1960). Загальну кількість води, водоутримувальну здатність і водний дефіцит асиміляційного апарату тополь визначали за загальноприйнятими методами (Бессонова, 2006). У дослідах використовували листки рослин, відібрані із середньої частини крони південно-західної експозиції. Загальна обводненість листків P. bolleana і P. italica у червні на 20 - 40 % перевищувала таку листків P. deltoides, P. simonii та P. candicans. У період з червня до вересня спостерігали зменшення обводненості досліджуваних видів тополь. Найбільше зниження загального вмісту води в листках тополь (на 15 - 20 %) у порівнянні з червнем відзначене у P. deltoides, P. candicans та P. simonii, які в межах природного ареалу (Північна Америка і Далекий Схід) зростають у зволоженіших місцях. Найменше загальна обводненість знизилася у середньоазійських видів P. bolleana P. italica - до 10 %. У період з червня до серпня відбувалося зменшення вмісту вільної води та збільшення - зв'язаної. У P. italica і P. bolleana зв'язаної води було в 1,1 - 1,2 разу більше, ніж у P. candicans, P. deltoides та P. simonii, що свідчить про меншу пристосованість останніх до посухи. У серпні в усіх досліджуваних тополь показник водного дефіциту перевищував безпечне значення 10 % і становив 10,4 - 19,1 %. Найбільшим водний дефіцит був у тополь, які природно зростають у зволожених місцях з помірними температурами, - P. simonii, P. candicans і P. deltoides та у 2,0 - 2,5 разу перевищував показник на початку літа. У P. bolleana і P. italica, зазначений показник збільшився в середньому в 1,6 разу. Найбільші показники водоутримувальної здатності в тополь зафіксовано в червні. Вища водоутримувальна здатність листків у P. bolleana та P. italica надає їм змогу протистояти зневодненню за несприятливих умов і є показником їх адаптації до умов зростання. Висновок: найстійкіші до несприятливих умов зволоження - P. bolleana і P. italica, в яких співвідношення процесів водного обміну є оптимальним: високий показник обводненості тканин, низьке значення і тенденція до зниження денного водного дефіциту протягом вегетації, здатність до часткового відновлення обводненості тканин за послаблення дії стресового чинника.

Досліджено таксономічний склад культивованої дендрофлори міського парку ім. Богдана Хмельницького м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область). Здійснено систематичний, біоморфологічний, географічний аналіз культивованої дендрофлори парку. Визначено, що в зелених насадженнях парку зростають 63 види, 2 гібриди та 10 культиварів листяних та хвойних порід, які належать до 46 родів, 26 родин та 2 відділів. Найбільш чисельно за кількістю видів і культиварів представлені родини Rosaceae Juss. - 21,3 %, Salicaceae Mirb. - 12 % та Aceraceae Juss. - 10,6 %. Запропоновані заходи оптимізації зелених насаджень об'єктів загального користування Кривого Рогу.

Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.

Мета дослідження - розробити класифікацію та вивчити функціонування мікроландшафтних поліхромних дендрокомпозицій у насадженнях м. Кривий Ріг. Об'єкт досліджень - поліхромні мікроландшафтні дендрокомпозиції на території м. Кривий Ріг. Методи досліджень: візуальні, морфометричні, статистичні. Розглянуто поняття "мікроландшафтні дендрокомпозиції". Розроблено їх класифікацію за 10 ознаками: таксономічний склад, площа ділянки та її конфігурація, біометричні показники, розташування рослин у композиції, головний акцент, вік, тип біоморфи, ландшафтна приуроченість, колористика, функціональне призначення. У насадженнях м. Кривий Ріг визначено 18 натурних хвойно-листяних дендрокомпозицій, створених за участю сучасних культиварів з різним забарвленням та формою крони. Серед них найбільша частка припадає на ялівцево-барбарисові групи (26 %). Загальний таксономічний склад досліджених об'єктів - 7 видів та 60 культиварів із 17 родів, 10 родин і 2 відділів. У дендрокомпозиціях за типом біоморфи переважає чагарникова форма (45 таксонів). Рослини представлені двома віковими групами (0 - 10 та 10 - 20 років). Найвищий рівень життєвого стану рослин відзначено у 95 % видів і культиварів, з них 60 % віднесено до групи високодекоративних рослин. Найбільша частка припадає на розлогі чагарники (32 %) та рослини з кулеподібною (18 %) і конічною (16 %) формою крони, решта рослин представлені сланкими, колоноподібними, подушкоподібними формами та деревами з розлогою кроною. Переважають рослини із зеленим (44 %) і жовтим (жовто-строкатим) забарвленням хвої або листків (26 %), менше видів та культиварів із сизо-блакитним (16 %) та пурпуровим (14 %) забарвленням. Висновок: оптимізація міського середовища у промисловому регіоні Правобережного степового Придніпров'я можлива шляхом створення мікроландшафтних дендрокомпозицій з використанням перспективних сучасних культиварів хвойних та листяних рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.18*80 + Е50*801.4

Рубрики:

Salicales Salicaceae Вербоцвіті

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА449028 Пошук видання у каталогах НБУВ