Проаналізовано тексти художніх творів вітчизняних авторів. Розглянуто основні концепції провідних літературознавців і психологів і запропоновано класифікацію. Здійснено системний аналіз психологічних аспектів соціальної перцепції ікони в історичному генезисі. Застосовано модифіковану методику класифікації за Дж. Келлі та психосемантичний підхід за В. Ф. Петренко. Вперше виявлено багаторівневу соціальну перцепцію ікони як безпосереднього сприйняття сакрального культового об'єкту в межах повсякденної свідомості серед молодіжних груп України. Розроблено рекомендації для педагогів і психологів.

Зазначено, що ідея Вищої Духовності яскраво розкривається саме у Православній іконографії, вбираючи в себе "динаміку космоісторичної еволюції". Дослідження сприйняття ікони водночас являють собою у експерименті своєчасний індикатор, тобто показник духовного стану як самого суб'єкта та його установок, так і у сукупності і духовності нашого суспільства.

Проведено емпіричне дослідження соціальної перцепції ікони серед молоді. Виявлено психологічні особливості сприйняття православної ікони з урахуванням гендерного підходу. Розроблено механізм для вивчення соціальної перцепції сакрального мистецтва - ікони. Матеріали дослідження та висновки можуть бути корисними в розв'язанні проблеми введення духовно-морального компоненту до шкільної програми, а саме - вивчення дітьми в межах факультативу такого предмета як "Основи православ'я та іконографія".

Здійснено емпіричне дослідження сприйняття ікони як сакрального об’єкту, яке не залежить від соціального рівня реципієнта. За допомогою проведеного серед молоді м. Одеса експерименту з’ясовано роль сприйняття чи неприйняття ікони у формуванні особистості та духовної культури в цілому. Виявлено психологічні фактори сприйняття ікони – культового об’єкта православних християн – сучасними школярами-старшокласниками з урахуванням гендерного підходу. Розроблено механізм для вивчення соціальної перцепції сакрального мистецтва, зокрема ікони. За результатами аналізу одержаних даних зроблено висновки, що соціальна перцепція ікони демонструє ставлення сучасного суспільства до сакрального, а вивчення сприйняття ікони допомагає визначити психологічні установки особистості та її морально-ціннісні орієнтири. Для розв’язання проблеми введення до шкільної програми духовно-морального компоненту рекомендовано вивчення дітьми в межах факультативу предмету «Основи православ’я та іконографія».

Осуществлено эмпирическое исследование восприятия иконы как сакрального объекта, которое не зависит от социального уровня реципиента. С помощью проведенного среди молодежи г. Одесса эксперимента выяснена роль восприятия или неприятия иконы в формировании личности и духовной культуры в целом. Выявлены психологические факторы восприятия иконы – культового объекта православных христиан – современными школьниками-старшеклассниками с учетом гендерного подхода. Разработан механизм для изучения социальной перцепции сакрального искусства, в частности иконы. По результатам анализа полученных данных сделаны выводы, что социальная перцепция иконы демонстрирует отношение современного общества к сакральному, а изучение восприятия иконы помогает определить психологические установки личности и ее морально-ценностные ориентиры. Для решения проблемы введения в школьную программу духовно-нравственного компонента рекомендовано изучение детьми в рамках факультатива предмета «Основы православия и иконография».

The empirical research of social perception of an icon by youth is carried out. The psychological peculiarities of perception of a canonical icon from a gender perspective are defined. The approaches to investigation of social perception of sacral art i.e. an icon have been developing. Study materials and conclusions can be useful for solving a problem of implementation of spiritually-moral component into the school curriculum, in particular, studying of a subject called "Foundations of the Orthodox and iconography" as an elective course by children. The obtained results confirmed our hypothesis. The social perception of an icon demonstrates the attitude towards the sacral of modern society.

Висвітлено пізнавальний і перетворювальний потенціал історичної психології як самостійної галузі досліджень на стику багатьох гуманітарних наук. Окреслено сучасний стан теоретичних та емпіричних розробок в історичній психології, простежено динаміку її предмета та методів в умовах зміни методологічних настанов гуманітарного знання. Акцентовано увагу на мультикультурності як цивілізаційному феномені, що стає більш актуальним в умовах сучасної України та світу. Розглянуто історико-культурні чинники формування ціннісних орієнтацій людини. Подано інформацію щодо міфів і реальності в політичній свідомості сучасної молоді. Висвітлено питання соціального конструювання діалогізму ритуально-побутової поведінки особистості у просторі карнавалу. Увагу приділено загальному та специфічному у функціонуванні зв'язків із громадськістю у східних і західних цивілізаціях. Описано шляхи самостійного виходу з предсуїцидального стану.

Розглянуто актуальні питання гендерної політики в Україні, зокрема щодо гендерних чинників у життєдіяльності українського суспільства, громадянської освіти в гендерному аспекті, забезпечення основ рівних політичних прав жінок і чоловіків в українському суспільстві. Вивчено законодавчу та правову ініціативу щодо гендерних питань, визначено гендерні стереотипи та шляхи їх подолання. Розкрито проблеми становлення паритетної демократії в Україні, проаналізовано шляхи політичних, державних, суспільних діячів - жінок і чоловіків. Висвітлено гендерну історію та наголошено на передумовах зміни гендерного клімату на політичній арені України. Досліджено гендерні особливості особистісних характеристик медичних працівників в умовах екстремальних ситуацій. Увагу приділено феномену виховання в неповних батьківських сім'ях. Подано інформацію щодо соціальної роботи з жінками з інвалідністю в Україні.