Запропоновано прості співвідношення між газохроматографічними індексами утримання та топологічними параметрами фенолів. Вищеназвані співвідношення можуть бути використані для моніторингу забруднювачів навколишнього середовища - кам`яновугільних фенолів.

Розроблено комп'ютерно-хроматографічну систему для виявлення бенз[а]пирену в повітрі. Дана система складається з устаткування для високоефективної рідинної хроматографії, керування яким здійснює комп'ютер за допомогою виконавчих механізмів. Розглянуто принципи щодо реалізації взаємозв'язків між модулями системи, фракціонування концентрату проби повітря й обробки результатів виявлення бенз[а]пирену.

Методом високоефективної рідинної хроматографії вивчено адсорбцію на деактивованому силікагелі 1- та 2-похідних нафталіну. Фактори ємності визначено з використанням УФ-детектора. Розглянуто хроматографічну поведінку 18-ти похідних нафталіну з використанням математичного моделювання.

Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии изучена адсорбция на деактивированном силикагеле 1- и 2-замещенных нафталинов. Емкостные факторы определены с использованием УФ-детектора. Рассмотрено хроматографическое поведение18-ти производных нафталина c применением математического моделирования.

By the method of high performance liquid chromatographic studies the adsorption on deactivated silica gel of 1 and 2-substituted naphthalenes has been studied.Capacity factors have been determined using UV detector. Chromatographic behavior of18derivatives of naphthalenes has been discussed with using mathematical modeling.

Наведено структуру банку даних для аналізу забруднювачів повітря. Запропоновано шифрування умов хроматографічного аналізу за індексами зв'язування. Розглянуто принципи ком'ютерно-хроматографічної системи для виявлення в повітрі поліциклічних сполук.

Приведены результаты исследований фенольных выбросов при помощи метода биотестирования. Результаты рассмотрены совместно с данными существующего фотоколориметрического метода. Метод биотестирования следует рекомендовать как дополнение к существующему методу для более объективной оценки влияния токсических выбросов на окружающую среду.

Досліджено вплив будови поліциклічних вуглеводнів на чутливість полум'яно-іонізаційного детектора під час газохроматографічного аналізу техногенних забруднювачів. Виявлено, що чутливість детектора збільшується з ростом молекулярної маси аналітів і підпорядкована рівнянню лінійної регресії, в якому незалежними змінними є індекси зв'язування поліциклічних вуглеводнів.

На практичному рівні запропоновано вирішення важливої проблеми розширення можливостей екологічного моніторнигу поліциклічних сполук, які виявлють токсичні властивості, в повітряному середовищі шляхом підвищення достовірності аналітичного контролю забруднювачів на основі виявлення нових закономірностей і залежностей. Запропоновано методи удосконалення системи еколого-аналітичного контролю як головної складової екологічного моніторингу поліциклічних сполук шляхом розвитку високочутливих комп'ютерно-хроматографічних систем. Обгрунтовано доцільність спільного використання розрахованих хроматографічних індексів і фізико-хімічних характеристик для виявлення поліциклічних сполук у повітряному середовищі за відсутності еталонів методами високоефективної рідинної та газорідинної хроматографії високого ступеня розподілу речовин. З метою підвищення рівня надійності результатів визначень мікродомішок забруднювачів розроблено системи пригнічення перешкод сигналу детектора. Обгрунтовано способи корекції амплітудно-частотної характеристики фільтра сигналу детектора. Розглянуто склад поліциклічних ароматичних вуглеводнів, що містяться у повітряному середовищі підприємств металургійного комплексу. Показано можливість використання принципів хромато-спектрального аналізу забруднювачів повітряного середовища за відсутності еталонів для виявлення мікродомішок поліциклічних сполук, а також дослідження компонентного складу хімічних продуктів термічної переробки кам'яного вугілля як потенційних забруднювачів.

Приведены результаты исследований по извлечению ценных компонентов из отработанных промышленных катализаторов на основе оксида ванадия (V). Предложена экологически безопасная технологическая схема по переработке ванадиевых катализаторов, которая характеризуется отсутствием отходов и экономией энергоресурсов. Побочные продукты переработки представляют интерес для химической, лакокрасочной и строительной промышленности.

Изложены принципы распознавания образов - хроматографических спектров (ХГС) источников выбросов (ИВ). Рассмотрены существенные параметры ХГС, по которым обнаружение ИВ наиболее достоверно. Спектры получены в результате газохроматографического анализа проб воздуха промышленных предприятий.

Проанализированы возможности биологического тестирования для эколого-аналитического мониторинга токсикантов окружающей среды. Для определения экологической опасности целесообразно сочетание методов биоиндикации и биотестирования с методами физической и аналитической химии. Достоверная оценка влияния природных и антропогенных факторов на организм требует учета микроколичеств загрязнений.

Розглянуто основні типи тест-методу, які слід рекомендувати для агроекологічного моніторингу. Приведено чинники, що впливають на чутливість і погрішність аналітичних визначень тест-методами. На типових прикладах надано порівняльну оцінку тест-методу і інструментальних методів аналізу для агроекологічного моніторингу.

Застосування приладових методів визначення екологічних забруднень аграрної продукції припускає дотримання всіх вимог, які пред'являють до них із погляду коректності кожного вимірювання або методики. Розглянуто концепцію еколого-аналітичного контролю стосовно контролю якості аграрної продукції. Подано оцінку основним складовим метрологічного забезпечення вимірювань і оцінки якості аграрної продукції.

Надано екологічну оцінку, розглянуто шляхи міграції у воду і грунт відпрацьованих свинцево-цинкових гальванічних елементів і акумуляторів. Запропоновано схему їх переробки, що складається з механічної і хімічної частин. Досліджено хімічні реакції та кінетику процесів, що протікають у ході комплексної переробки відпрацьованих елементів, залежність їх ступеня кислотного розчинення від різних чинників. За лабораторних умов скориговані особливості утилізації, що лежать в основі подальших технологічних процесів переробки.

Приведены результаты исследований по реагентной переработке отработанных серебряно-цинковых щелочных аккумуляторов. Предложены ресурсоэнергосберегающая, экологически безопасная и безотходная технология и технологическая схема реагентной переработки таких аккумуляторов. Продукты переработки представляют интерес для электротехнической, химической промышленности и сельского хозяйства.

За результатами лабораторних досліджень технологій переробки відпрацьованих свинцево-цинкових гальванічних елементів і акумуляторів запропоновано екологічно безпечну схему їх утилізації. Наведено стадії досліджених хімічних процесів і результати їх перетворень, що відбуваються за комплексної переробки відпрацьованих акумуляторів. Запропоновано вдосконалену методологію і схему технологічного процесу утилізації свинцево-цинкових джерел струму з використанням існуючого та стандартного устаткування для процесів переробки з використанням хімічних реагентів.

Проаналізовано існуючі способи побудови експертних систем екологічного моніторингу. Обговорено багатокритеріальні системи, принципи оптимізації, ієрархічні структури і нечіткий логічний підхід стосовно експертних систем екологічного моніторингу. Наведено основні пріоритетні рішення, від яких безпосередньо залежить якість структури експертних систем і пов'язана з ним ефективність їх використання. Встановлено необхідність дослідження питань організації обробки інформації та управління із застосуванням експертних систем і створенням архітектури, що дозволяє в найкоротший термін адаптувати систему до програмного забезпечення моніторингу. Визначено, що нечіткий логічний підхід здатний поліпшити наявні можливості щодо динамічних систем в плані екологічного моніторингу.

Наведено результати досліджень із реагентної переробки відпрацьованих свинцево-кадмієвих гальванічних елементів і акумуляторів, які слугують вторинною сировиною для електротехнічної промисловості. Розглянуто особливості технологічного проектування, екологічні й економічні аспекти переробки. Проаналізовано стадії переробки відпрацьованих свинцево-кадмієвих гальванічних елементів і акумуляторів. Запропоновано вдосконалену методологію і розроблено апаратурно-технологічну схему переробки.

Наведено результати досліджень із реагентної переробки відпрацьованих свинцево-кадмієвих гальванічних елементів і акумуляторів, що слугують вторинною сировиною для електротехнічної промисловості. Розроблений спосіб переробки є безвідходним, енерсоресурсозберігаючим, екологічно безпечним; водночас залишковий вміст свинцю, кадмію та їх сполук не перевищує екологічних стандартів. Проаналізовано хіміко-технічні процеси, запропоновано вдосконалену методологію й розроблено загальну схему технології переробки свинцево-кадмієвих гальванічних елементів і акумуляторів.

Досліджено можливості утилізації відпрацьованих електролітів гальванічного виробництва. Запропоновано реагентний гідрохімічний спосіб переробки гальванічних відходів, який базується на різній здатності сполук хрому, купруму і феруму до комплексоутворення. Як об'єкти досліджень використано гальванічні відходи Дніпропетровського трубного заводу і модельні розчини. На кожному етапі лабораторних досліджень проведено системний аналіз на вміст компонентів гальванічних відходів із відбором проб розчинів за стадіями утилізації. Розроблена апаратурна схема переробки гальванічних відходів має інноваційний характер, а спосіб реагентної сумісної утилізації відпрацьованого електроліту хромування, відпрацьованого електроліту нікелювання, відпрацьованого травильного розчину гальванічного виробництва з поверненням в сферу виробництва продуктів переробки є простим, не вимагає складного устаткування, дозволяє досягти повної утилізації гальванічних відходів, є енерго- і ресурсозберігаючим, екологічно безпечним, виключає зі схеми споруди шлаконакопичувачів і тим самим не потребує додаткового відчуження земель. Продуктами процесу утилізації є: хром(III)оксид, амонію сульфат, залізо(III)гідроксид, змішаний аміачний електроліт, знесолена вода.

Показано можливості комплексного підходу до збільшення споживчого попиту сільськогосподарських підприємств на кальцієву селітру. Запропоновано заходи з удосконалення технології виробництва кальцієвої селітри. Виконано розрахунок витрат сировини й енергії виробництва розчинів кальцієвої селітри з нейтралізуючою домішкою калій карбонату. Розроблені заходи модифікації сприяють зниженню енергетичних витрат, підвищенню якості кальцієвої селітри, покращанню екологічних показників виробництва.