Розкрито засади забезпечення прав юридичних осіб в адміністративних провадженнях. Висвітлено генезу інституту юридичної особи як суб'єкта права й адміністративного права. Вивчено особливості дослідження відповідних питань у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині. Охарактеризовано засоби забезпечення прав юридичних осіб у різних адміністративних провадженнях. Проаналізовано перспективи вдосконалення правових засад забезпечення прав юридичних осіб в адміністративних провадженнях у контексті розробки та систематизації адміністративно-процедурного законодавства, вдосконалення адміністративно-деліктного та процесуального законодавства.

Розкрито поняття юридичної особи, її статус та види. Проаналізовано сукупність принципів адміністративного провадження з погляду їх системності, а також відповідні зв'язки між ними. Звернуто увагу на проблеми їх реалізації. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства. Обгрунтовано пропозиції щодо змін і доповнень Кодексу України щодо адміністративних правопорушень, а саме відведено принципам окремий підрозділ, де розкрито та подано їх перелік, показано системні зв'язки і в подальшому приведено у відповідність з ними зміст решти загальних і спеціальних адміністративно-правових норм.

Розглянуто сучасні проблеми участі й визначення принципів реалізації та захисту прав юридичних осіб в адміністративних провадженнях.

Розглянуто проблему визначення "універсального" поняття юридичної особи в правовій системі України.

Розглянуто тенденції наукових досліджень феномену юридичної особи як суб'єкта адміністративного права.

Уточненно деякі загальнотеоретичні уявлення щодо вчення про об'єктивну сторону злочину проти власності в напрямі подальшого розвитку його понятійного апарату. Зауважено щодо органічного зв'язку об'єктивної сторони злочину з іншими елементами складу злочину, запропоновано визначення поняття об'єктивної сторони злочину проти власності.

Розглянуто структуру методологічного інструментарію дослідження злочинів проти власності. Встановлено різновекторні рівні методології кримінального права взагалі та злочинів проти власності зокрема. Розкрито напрями подальших наукових розробок у цій сфері.

Розглянуто теоретичні та законодавчі проблеми доктринального визначення змісту поняття власності як об'єкта кримінально-правової охорони. Висвітлено генезис законодавства щодо кримінально-правової охорони власності. Увагу приділено об'єктивним і суб'єктивним ознакам злочинів проти власності. Наведено класифікацію, описано форми таких злочинів, проаналізовано їх кваліфікуючі ознаки. Окремо розглянуто проблеми призначення покарання за злочини проти власності.

Комплексно досліджено теоретичні проблеми кримінально-правової охорони власності в Україні. Розкрито поняття власності як особливого інституту в теорії кримінального права. Акцентовано увагу на тому, що реалізація сучасних ліберальних реформ, безумовно, залежить від закону, від правових регуляторів, спрямованих на захист прав і свобод людини і громадянина у сфері охорони прав власності. Відзначено, що на сучасному етапі розвитку кримінального законодавства зростання кількості традиційних злочинів проти власності та виникнення нових видів протиправних посягань, зумовлених розвитком неоліберальних суспільних відносин у майновій сфері, є не тільки проблемою практиків, які стикаються зі значними труднощами в кваліфікації злочинних посягань на власність, а й серйозною загрозою економічному та соціальному розвитку нашої країни. На підставі проведеного аналізу грунтовно досліджено теоретичні проблеми кримінально-правової охорони власності в Україні, сформовано модель концептуальної основи для формування сучасної системи норм, спрямованих на охорону власності кримінально-правовими засобами, яка відображає не тільки сучасні посягання на власність у період глобалізації світової середовища, а характеризується як оновлене модернізоване явище.

Висвітлено теорію та історію держави і права, історію політичних і правових учень, актуальні питання та інноваційні ідеї адміністративного права та процесу. Досліджено особливості правового забезпечення фінансової безпеки в Україні за сучасних умов, касаційного оскарження в адміністративному судочинстві, державного контролю за діяльністю благодійних організацій. Охарактеризовано повноваження НАЗК в умовах нестабільності антикорупційного законодавства, місце податкового обліку серед елементів податкового обов'язку, судовий контроль в адміністративному судочинстві і дискрецію судів першої інстанції щодо його встановлення. Проаналізовано судовий та позасудовий механізми оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних реєстраторів у спорах щодо нерухомого майна.