Рассмотрена концепция развития интеллектуальных систем менеджмента качества для обеспечения их надежного функционирования, высокой метрологической надежности. Проведен анализ влияния систематической и случайной составляющих погрешности оценок экспертов на вид функций принадлежности, которыми описывается лингвистическая переменная, характеризующая качество сложного и динамического объекта исследования и определенная в теории нечетких множеств. Рассмотрено влияние "старения" и изменения условий функционирования на оценку качества работы объекта исследования. Для их анализа предлагается ввести функцию самоконтроля путем ввода иерархической системы "наблюдателя качества".

Рассмотрена модель образовательного процесса как марковского в некотором приближении с дискретными состояниями и непрерывным временем. Все переходы системы из состояния в состояние, происходящие под действием некоторых потоков событий, представлены в виде размеченного графа состояний, который представляет собой "схему гибели и размножения". Рассмотрен вопрос используемой терминологии теории распознавания, проанализированы особенности проектирования байесовских классификаторов в условиях параметрической априорной неопределенности. Рассмотрены вопросы практического применения объекта исследования в задачах диагностики качества образовательного процесса при существенно ограниченных объемах обучающей выборки.

Рассмотрена проблема координирования сложной двухуровневой системы в случае, когда ставится цель только улучшить качество работы системы, не стремясь достигнуть "глобального оптимума". Проведен анализ "линейной" координации с позиций общей теории систем. Исследована координируемость и ее условия при использовании эталонного управляющего воздействия. Осуществлено исследование вопросов координируемости и "удовлетворительного" управления в условиях неопределенности и нечеткости данных. Рассмотрен общий подход к последовательной координации с адаптацией.

Розглянуто питання щодо особливостей оцінювання якості та управління нею в складних об'єктах з ієрархічною структурою побудови. Використання нечіткої логіки для зазначених цілей передбачає побудову функцій належності, що описують якість об'єкта дослідження як лінгвістичну змінну з трьома термами. Визначено два методи побудови функцій належності та особливості їх використання. Для оптимального управління якістю визначено чотири найбільш поширених види функцій належності та представлено їх аналітичний опис. Визначено такий вид функції належності, що забезпечує найбільшу чутливість під час вимірювання якості досліджуваного об'єкта.

Розглянуто сучасну картину світу та місце в ній квантової фізики і метрології, а також деякі елементи квантової механіки, необхідні для розуміння квантових методів вимірювання. Увагу приділено подвійній корпускулярно-хвильовій природі світла та частинок речовин. Подано інформацію про дискретність, тунелювання, принцип Паулі та явище надпровідності. Наведено практичні заняття з найбільш важливих питань квантової метрології, реформи CI 2018 р. і її впровадження в метрологічну практику.

Досліджено ієрархічну структуру систем з точки зору загальної теорії систем. Проведено аналіз ієрархічності системи забезпечення якості складної системи, розглянуто її вертикальну декомпозицію. Визначено основні задачі досліджуваної системи для кожного рівня її ієрархії та сформовано вимоги до неї. Розроблено "спостерігач якості" як ситуаційну систему з нечіткою логікою при вирішенні кваліметричної координації, яка відповідає за самоконтроль і видачу рекомендацій з відновлення кваліметричних характеристик системи в умовах невизначеності, динамічності та нестабільності характеристик у часі. Визначено основні етапи забезпечення сумісності "спостерігача якості" у складі системи моніторингу. Здійснено визначення основних функцій "спостерігача якості" на першому та другому функціональних рівнях системи, вибір та обґрунтування математичного апарату для його побудови – нечітко-множинну методику. Визначено необхідну для опису кількість термів і кількість опорних ситуацій, вид функції приналежності. Розглянуто модель блоку фазифікації вхідних статистичних даних про якість об'єкта дослідження з обліком як "систематичної", так і "випадкової" складових невизначеностей експертного оцінювання. Здійснено дослідження системи моніторингу якості як системи масового обслуговування, що дрейфує у часі, та розробку методу роботи коректора, який в основі своєї роботи має експертні дані. Запропоновано використання "універсальних шкал" вимірювання якості, перевагою використання яких є їх відносна незалежність від умов функціонування нечіткої системи. Доведено адекватність запропонованого методу моніторингу якості. Об'єктом апробації обрано процедуру оцінювання якості освітнього процесу. Здійснено комп'ютерне моделювання нечіткої експертної системи.