Досліджено причинну обумовленість і напрямки еволюції європейської економічної інтеграції. Виділено основні ознаки завершення формування європейської економічної інтеграції як досконалої системи. Визначено шляхи спрямування зусиль України у справі приєднання до спільного європейського ринку.

Наведено результати аналізу глобалізаційних впливів на регіональну економічну політику (ЕП) держав. Висвітлено особливості змін в управлінні регіональним розвитком за умов глобалізації. Охарактеризовано принципи здійснення регіональної політики в країнах Європейського Союзу, обгрунтовано шляхи джерел і механізмів проведення більш ефективної регіональної ЕП України в контексті європейської інтеграції, а також визначення інвестиційної політики як основи економічного розвитку регіонів країни.

Приведены результаты анализа глобализационных влияний на региональную экономическую политику (ЭП) государств. Освещены особенности изменений в управлении региональным развитием в условиях глобализации. Охарактеризованы принципы осуществления региональной политики в странах Европейского Союза, обоснованы пути источников и механизмов проведения более эффективной региональной ЭП Украины в контексте европейской интеграции, а также определения инвестиционной политики как основы экономического развития регионов страны.

Досліджено особливості визначення витрат конвергенційних взаємодій. Визначено, що дані витрати є витратами зі зближення рівнів економічного розвитку суб'єктів економічної інтеграції, а також за умов посилення процесів міжнародної економічної інтеграції в Україні витрати конвергенційних взаємодій є надзвичайно високими за рахунок відставання у соціально-економічному розвитку від країн Європейського Союзу.

Исследованы особенности определения затрат конвергенционных взаимодействий. Определено, что данные затраты являются затратами по сближению уровней экономического развития субъектов экономической интеграции, а также в условиях усиления процессов международной экономической интеграции в Украине затраты конвергенционных взаимодействий являются чрезвычайно высокими за счет отставания в социально-экономическом развитии от стран Европейского Союза.

Досліджено теоретико-методологічні засади трансакційних витрат у контексті міжнародної економічної інтеграції. Розглянуто суть і вдосконалено класифікацію зазначених витрат, виокремлено їх основні види, а саме: конвергенційні, комунікаційні, організаційно-правові. Висвітлено питання щодо механізму регулювання трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції. Запропоновано загальні та часткові індикатори, що відіграють роль критеріїв оцінювання динаміки цих витрат. З використанням запропонованих часткових індикаторів досліджено формування трансакційних витрат міжнародної економічної інтеграції в ЄС. Визначено динаміку витрат інтеграційних взаємодій за умов функціонування Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), а також здійснено аналіз рівня цих витрат за умов політико-консультативного форуму (Грузії, України, Азербайджана та Молдови - ГУАМ) та Єдиного Економічного Простору (ЄЕП) (Білорусі, Росії, України та Казахстану). Досліджено особливості інституційного середовища України у контексті інтеграції до світового господарства. З застосуванням індикативно-індексного підходу до використання у розрахунках загальних індикаторів проаналізовано рівень витрат інтеграційних взаємодій за участі країн-членів ЄС, ОЧЕС, ЄЕП і ГУАМ. Запропоновано основні заходи щодо вдосконалення регулювання цих витрат в Україні.

Розкрито питання управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД). Розглянуто основні етапи інтернаціоналізації бізнес-діяльності. Приділено увагу змінам, які відбулися на сучасному етапі в міжнародних і національних стандартах, а також в практиці ЗЕД підприємств.

Раскрыт вопрос управления внешнеэкономической деятельностью (ВЭД). Рассмотрены основные этапы интернационализации бизнес-деятельности. Уделено внимание изменениям в международных и национальных стандартах, а также в практике ВЭД предприятий.

Сформульовано необхідність поглиблення та удосконалення еколого-економічних показників, розглянуті існуючі індекси та індикатори сталого розвитку. Проведено порівняльний аналіз існуючих нормативів для розрахунку екологічного податку та зборів за забруднення навколишнього середовища. Окреслено основні проблеми природокористування в Україні та їх наслідки, а саме негативний вплив на здоров'я населення. Запропоновано методику вимірювання екологічно скоригованого валового регіонального продукту (ЕВРП) на основі удосконалення витратного методу. Проаналізована залежність регіонального добробуту від стану навколишнього середовища за допомогою вимірювання ЕВРП регіонів України. Досліджено навантаження на регіони України за компонентами забруднення водного середовища, атмосферного повітря, земельних ресурсів та темпів формування відходів. Проведено групування регіонів за ЕВРП на душу населення, за якого виокремлені позитивна та негативна динаміка показника.

Виконано аналіз особливостей використання технологій "Інтернет речей" у глобальному виробництві. Виокремлено, що основні сфери реалізації концепції входять до топ-5 технологічних драйверів глобальної конкурентоспроможності у ХХI ст. Отримано висновок, що концепція "Інтернет речей" міждисциплінарна і має не лише переваги, а й загрози: втрата робочих місць та питання інформаційної безпеки. Визначено, що в нашій країні необхідно сформувати системний підхід до впровадження цих технологій, який базувався б на адаптації світового досвіду в цій сфері.

Висвітлено теоретичні та практичні засади формування глобальних ланцюгів вартості, залучення в їх функціонування країн світу. Визначено та конкретизовано функціональні прояви глобальної торгівлі доданою вартістю в умовах зростаючої взаємозалежності національних економік. Здійснено аналіз динаміки та тенденцій розвитку глобальних ланцюгів вартості на основі даних національних статистичних служб і міжнародних організацій. Обгрунтовано основні закономірності розвитку та трансформації існуючих ланцюгів вартості, виявлено ключові глобальні та національні чинники, що визначають інтенсивність потоків доданої вартості в міжнародній торгівлі. Запропоновано рекомендації для конкретних галузей української економіки щодо оздоровлення її виробничої структури та активізації експорту продукції з високою доданою вартістю.

Висвітлено загальнотеоретичні та практичні здобутки світової і вітчизняної думки у сфері міжнародних економічних відносин. Систематизовано основні показники оцінювання результативності й ефективності співпраці різних країн в умовах інтернаціоналізації та глобалізації і наведено їх розрахунки. Розкрито проблеми інтеграції України у світовий простір. Охарактеризовано функції міжнародних організацій, викладено основні їх положення щодо векторів взаємодії національних економік у світовій системі координат. Висвітлено еволюцію формування міжнародних економічних відносин. Проаналізовано міжнародну торгівлю товарами як провідну форму міжнародних економічних відносин. Досліджено міжнародні економічні організації у багатосторонньому економічному співробітництві та регулюванні міжнародних економічних відносин. Розглянуто проблеми інтеграції України до системи світогосподарських зв’язків. Проаналізовано економічну єдність світу та глобальні проблеми міжнародних економічних відносин.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади глобальних імперативів розвитку міжнародних виробничих мереж. Доведено, що утворюючим елементом будь-якої міжнародної виробничої мережі є глобальні ланцюги вартості. Узагальнено методологічний інструментарій аналізу міжнародних виробничих мереж, запропоновано здійснювати оцінювання умов їх формування через систему маркерів, що визначають ці умови в певних країнах. Визначено загальні закономірності фрагментації міжнародного виробництва та тенденції секторального формування міжнародних виробничих мереж у XXI ст. Конкретизовано вплив фрагментації міжнародного виробництва на розвиток людського капіталу, який характеризується збільшенням попиту на нові види діяльності, з метою нівелювання скорочення обсягу інвестицій від ущільнення міжнародних виробничих мереж. Розкрито зміст і тенденції трансформації регулювання глобального відтворювального процесу за розвитку міжнародних виробничих мереж. Обґрунтовано особливості формування інституційного середовища функціонування міжнародних виробничих мереж, яке відбувається через погодження різноманітних інтересів суб'єктів цих взаємодій. Оцінено умови формування міжнародних виробничих мереж у 35-ти країнах світу, що дозволило виявити й обґрунтувати закономірності зв'язку між рівнем технологічного розвитку країни й умовами входження її у мережі. Ідентифіковано стратегії соціально-економічного розвитку країн-лідерів за участю у висхідних ланках міжнародних виробничих мереж. Доведено, що з метою включення українських підприємств у несировинні ланки мереж і збільшення в мережах їх частки доданої вартості необхідним є: постійна державна підтримка основних видів економічної діяльності, які переважно належать до третинного сектору; накопичення потенціалу для освоєння нових функцій у бізнес-процесах; обов'язкове врахування того, що конкуренція входження у найбільш прибуткові ланки постійно наростає, а доходи їх учасників знижуються.

Розглянуто причини, сутність та можливі шляхи вирішення основних сучасних проблем міжнародного бізнесу. Увагу приділено проблемам теоретичного дослідження міжнародного бізнесу, проблемам середовища міжнародного бізнесу та його галузевим проблемам. Розкрито проблеми міжнародного ринку освітніх послуг та місця України в ньому.

Представлено розширений огляд структури світової індустрії азартних ігор, який базується на сучасній практиці Європи та ЄС, США та країн Азії. Проаналізовано механізми державного регулювання індустрії азартних ігор на міжнародному та національному рівнях, у тому числі діяльність універсальних і регіональних міжнародних організацій, а також розглянуто основні документи та існуючі судові практики у цій сфері. Висвітлено підходи органів-регуляторів у сфері азартних ігор до форм і методів державного регулювання у США і Європейському Союзі, проблеми, що виникають у процесі здійснення такого регулювання, та шляхи їх розв’язання, зокрема з питань запобігання відмиванню грошей. Зазначено, що недостатня прозорість індустрії азартних ігор призводить до того, що в більшості країн вводять обмеження або заборону на нього. Однак є і такі країни, де гральний бізнес не тільки офіційно дозволений, але і приносить значний дохід як власникам казино, так і державі у вигляді податку. Наголошено, що це лише один із прикладів існуючих протиріч в індустрії азартних ігор, що потребують певного осмислення. Розкрито питання становлення регулювання індустрії азартних ігор в Україні. Окреслено історію, сучасний стан і перспективи розвитку грального бізнесу в світовій економіці. Використано достатній ілюстративний матеріал, який дозволяє засвоїти теоретичні та прикладні аспекти державного регулювання індустрії азартних ігор на міжнародному та національному рівнях, у тому числі діяльність основних універсальних і регіональних міжнародних організацій у цій сфері, а також оволодіти понятійно-категоріальним апаратом.

Глобальна пандемія COVID-19 спричинила появу значної невизначеності в міжнародному бізнесі. Це пов'язано з тим, що поширення вірусу значною мірою впливає на державну політику щодо соціальних обмежень, а також на економічну поведінку населення, що, своєю чергою, спричиняє розвиток кризових явищ у бізнесі. Тому міжнародні компанії повинні прийняти нову корпоративну поведінку, яка відповідає належним протоколам охорони здоров'я, але з урахуванням наявних значних відмінностей у діяльності цих компаній. Мета роботи - ідентифікація особливостей трансформації управлінської діяльності в міжнародних компаніях в постковідний період. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, синтезу, індукції та дедукції, що дало змогу встановити фактори ризику пандемії COVID-19 для бізнесу, а також їх вплив на формування стратегії управління міжнародними компаніями в постковідний період. У результаті аналізу фактологічного матеріалу узагальнено підходи до управління бізнес-ризиками у зв'язку з пандемією COVID-19. Вони включають вивчення макро- та мікроризиків з економічної точки зору та їх впливу на поведінку та купівельну спроможність споживачів. Внаслідок пандемії бізнес зазнав труднощів через зменшення товарообігу, спричинене зниженням споживчого попиту. Доведено, що послаблення соціальних обмежень щодо економічної діяльності через небезпеку передачі COVID-19 слід трактувати з урахуванням можливих ризиків для міжнародних компаній. Тобто виникає необхідність трансформації управління ризиками в міжнародних компаніях у відповідь на COVID-19. Воно повинно здійснюватися дисципліновано та з нульовою толерантністю до будь-якої недбалості. Обгрунтовано, що нова модель управлінської діяльності міжнародної компанії повинна сприяти контролю за поширенням COVID-19 і відповідно має включати три основні етапи - планування, впровадження та вбудовування. Майбутні дослідження в цій науковій площині будуть більше зосереджені на розробці інструментарію управління ризиками, виходячи з диференційованих потреб міжнародних компаній, які обумовлені наявністю значних відмінностей в їх діяльності.

В епоху цифрових трансформацій для успішної бізнес-діяльності необхідне переосмислення традиційних маркетингових концепцій з метою впровадження більш комплексних підходів для просування власних товарів і послуг. У ХХI ст. актуальною стає зміна парадигми в бік холістичного маркетингу, який, серед іншого, визнає нові масштаби та складність маркетингу та прагне гармонізувати старі підходи з інноваційними. Криза COVID-19, що відбувалася у 2020 - 2021 рр., негативно вплинула на індустрію моди, перш за все через зменшення попиту та, відповідно, обсягів виробництва. Враховуючи те, що в Україні в останнє десятиліття галузі моди та текстилю стали соціально-економічним стимулом для економічного розвитку країни, актуальним є ідентифікація особливостей постковідного розвитку світової fashion-індустрії з метою подальшого обгрунтування, що саме можна використовувати для відновлення української fashion-індустрії в повоєнний період. Метою дослідження є ідентифікація поширення концепції холістичного маркетингу як однієї з особливостей розвитку світової fashion-індустрії в постковідний період. Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, синтезу, індукції та дедукції, що дало змогу встановити фактори ризику пандемії COVID-19 для бізнесу, а також обгрунтувати особливості поширення концепції холістичного маркетингу у світовій fashion-індустрії в постковідний період. У результаті аналізу фактологічного матеріалу було узагальнено підходи до розуміння холістичного маркетингу у світовій fashion-індустрії через ідентифікацію його компонентів (внутрішній та інтегрований маркетинг, маркетинг взаємовідносин, а також соціально-етичний маркетинг). Доведено, що практики використання холістичного маркетингу, а саме, його соціально-етичної компоненти, можна розглядати як засіб упровадження сталої моделі дизайну та виробництва модних продуктів у постковідний період. Так, у постковідний період світова fashion- індустрія має більше підтримувати освітні програми для працівників, соціально відповідальні швейні майстерні, надавати пріоритет місцевим традиціям і соціальним підприємництвом в кожному регіоні, де розташовані елементи виробничого ланцюга. Обгрунтовано, що з метою розвитку української fashion- індустрії необхідно впроваджувати системну, організаційну й управлінську моделі холістичного маркетингу, що відповідає викликам ХХI століття. Майбутні дослідження в цій науковій площині планується зосередити на розробці системи холістичного маркетингового підходу, виходячи з диференційованих потреб вітчизняних суб'єктів fashion-індустрії в повоєнний період, з урахуванням значних відмінностей порівняно з постковідним періодом діяльності.

Актуальність проведеного дослідження обумовлена тим, що повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року посилило вразливість продовольчої безпеки в усьому світі, створивши нові проблеми для і без того нестабільних ринків постпандемічного періоду. Мета роботи - ідентифікація впливу "ідеального шторму" у світовій економіці на продовольчу безпеку та визначення напрямів для нівелювання виниклих загроз. Доведено, що наявна криза продовольчої безпеки зумовлена багатьма факторами, а також існує потреба у відновленні глобальних запасів. Цей процес був би значно прискорений, якби Україна змогла відновити свою роль на світовому ринку продовольства. Проте війна триває, що продовжує негативно впливати на виробництво та породжує невизначеність щодо продовольчої безпеки. За результатами аналізу визначено, що взаємодія міжнародних організацій у сфері продовольчої безпеки та державними органами є дуже важливим чинником вирішення питань стабілізації рівня продовольчої безпеки. Безумовно, не всі потенційні загрози можна передбачити, якщо вони мають природний, геополітичний чи економічний характер, але взаємодія FAO та подібних організацій із аналітичними об'єднаннями можуть сприяти частковому вирішенню даної проблеми. Обгрунтовано, що трансформація продовольчого сектора має бути інклюзивною, забезпечуючи активне залучення всіх його суб'єктів (наприклад, урядів, міжнародних організацій, компаній, фермерів тощо) до розробки та впровадження цільових заходів. Крім того, ця трансформація пов'язана з упровадженням політики, яка зменшує залежність від кількох країн-експортерів і замінює кукурудзу та пшеницю місцевими культурами, а також із розвитком вітчизняних продовольчих систем, спрямованих на створення мережі коротких ланцюгів постачання, заснованих на сезонних продуктах. Це дозволить нівелювати в середньостроковій перспективі ризики продовольчої безпеки у світовій економіці.

Досліджено сутність, еволюцію, основні характеристики та форми міжнародного бізнесу з урахуванням актуальних тенденцій трансформації міжнародних економічних відносин та національних бізнес-середовищ. Розглянуто особливості функціонування основних суб’єктів міжнародного бізнесу, до яких віднесено транснаціональні компанії, транснаціональні банки, суб’єкти малого та середнього підприємництва, стратегічні альянси та підприємства різних секторів економіки. Визначено специфіку ризиків міжнародного бізнесу та аналітичну техніку їх мінімізації на основі використання рейтингових систем та економіко-математичних методів. Окрему увагу приділено розгляду ключових аспектів забезпечення ефективності міжнародних операцій - розробці стратегії, дотриманню соціальної відповідальності та врахуванню специфіки національних моделей міжнародного бізнесу.

Досліджено сутність, еволюцію, основні характеристики та форми міжнародного бізнесу з урахуванням актуальних тенденцій трансформації міжнародних економічних відносин і національних бізнес середовищ. Розглянуто особливості функціонування основних суб'єктів міжнародного бізнесу, до яких віднесено транснаціональні компанії, транснаціональні банки, суб'єкти малого та середнього підприємництва, стратегічні альянси та підприємства різних секторів економіки. Досліджено специфіку ризиків міжнародного бізнесу й аналітичну техніку їх мінімізації на основі використання рейтингових систем та економіко-математичних методів. Окрему увагу приділено розгляду ключових аспектів забезпечення ефективності міжнародних операцій - розробці стратегії, дотриманню соціальної відповідальності та врахуванню специфіки національних моделей міжнародного бізнесу.

Відновлення України, з одного боку, повинно відбуватися дуже швидко, з іншого - після закінчення війни Україна зіштовхнеться не тільки з проблемами відновлення промисловості й інфраструктури, але й з демографічною кризою, втратою ринків збуту та логістичних переваг, що буде вимагати вибудови нових зв'язків і виходу на нові ринки. При цьому локалізоване та сертифіковане виробництво медичної продукції як складової загального процесу відновлення може сприяти вирішенню цих проблем. Мета дослідження - ідентифікація можливості застосування переваг контрактного виробництва у медичний галузі як складової процесу відновлення промислового потенціалу України з урахуванням головних світових тенденцій цього напрямку та програм розвитку держав, що можуть бути новими торговими партнерами України. Дослідження побудовано на основі поєднання методів наукового пізнання із загальнонауковими та спеціальними методами аналізу та синтезу, статистичного кількісного та якісного порівняння та аналогій. Ідентифіковано досвід повоєнного відновлення промисловості в інших країнах світу з метою виділення ключових чинників, які сприяли успішному відновленню виробничих потужностей. Розглянуто розвиток контрактного виробництва як одного з потенційних інструментів відновлення промислового виробництва в Україні після завершення воєнних дій. Досліджено актуальний стан сфери контрактного виробництва на світовому ринку, зокрема в контексті Європейського регіону та країн Аравійського півострова. Визначено ключові тенденції та перспективи розвитку цієї галузі, а також обгрунтовано її значущість для відновлення промислового виробництва в Україні після завершення війни, зокрема в медичній сфері. Обгрунтовано важливість і доцільність використання переваг контрактного виробництва як ефективного інструменту для реалізації стратегій відновлення та розвитку національного промислового сектора України. Окреслено рекомендації та розроблено підходи до впровадження контрактного виробництва в медичній галузі, що сприятимуть поліпшенню стану здоров'я населення та стабілізації економіки країни.