Викладено матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин". Тематика має розділи, які стосуються історико-теоретичних питань міжнародних відносин; міжнародних відносин, зовнішньої політики та дипломатії; міжнародне співробітництво у сфері охорони культурної спадщини та Україна; сучасного міжнародного права; світового господарства та міжнародних економічних відносин; суспільних комунікацій та лінгвістичного забезпечення міжнародної діяльності; соціології міжнародних відносини, соціологічних досліджень у галузі міжнародних відносин; міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій.

Висвітлено теоретичний пошук нової парадигми міжнародного економічного права в системному взаємозв’язку з дипломатичною сек’юритизацією асиметрії відносин суб’єктів глобального, регіонального та локального геоенергетичного лідерства. Концептуалізується матерія енергетичного права в синергії тріади понять: “енергетичні ресурси” - “природні ресурси” - “енергія”. Актуалізовано інтерес до водневих технологій у контексті теорій Хаббарта, Гаєка, Поланії, Маршала, парадоксів Джевонса та Алле. Описано правову матерію регулювання глобальних мереж добавленої вартості: роль криптовалютних баз, дорогоцінних металів, алмазопроводів, паливно-енергетичних ресурсів.

Предмет дослідження - особливості економічних відносин, що складаються між суб'єктами міжнародної економіки за умов глобальної кризи. Мета дослідження - актуалізація: процесу глобалізації економічної сфери в умовах масштабної лібералізації законодавчого регулювання відносин більшості країн світу; що спрямовані на полегшення фінансових потоків та гарантування національного режиму іноземному капіталу. Методологія дослідження - положення теорій міжнародної економіки та фінансів, концепції сталого розвитку. На основі системного аналізу визначено фактори внутріфірмового товарообігу ТНК, що впливають на характер економічних процесів в Україні. З використанням методів статистичного та експертного аналізу визначено перспективи розвитку екологічно чистої водневої енергетики у світі. Методами структурування та синтезу виявлено сильні та слабкі сторони потенціалу розвитку водневої економіки в Україні. Результати роботи - концептуалізовано екологічно чисту водневу енергетику (ВЕ) в: термінах "водневої економіки", що включає: виробництво водню з води з використанням невідновлюваних джерел енергії (вуглеводні, атомна енергія); виробництво водню з використанням відновлюваних джерел енергії (біомаса); надійне транспортування і зберігання водню; використання водню в промисловості, на транспорті (наземному, повітряному). Контексті теоретичного дискурсу: К. Поланьї (Polanyi Karl), Саллінза Маршала (Sahlins Marshall) про порушення співвідношення понять "взаємність" і "перерозподіл"; парадоксів Стенлі Джевонса (William Stanley Jevons) та Моріса Алле (Allais Maurice); концептів Г. Туллока (G. Tullock), Р. Толлісона (R. Tollison), Дж. Бюкенена (J. Buchanan), М.Олсона (G. M. Olson) про рентну та інформаційну асиметрію. Рамках асфацефатроніки як наукового напряму безпеки, основою якого виступають енергоінформаційні процеси в біосферних, соціальних, великих технічних системах. Аналізі стану та складу: мінерально-сировинної бази (МСБ); мінерально-сировинних ресурсів (МСР); паливно-енергетичного комплексу (ПЕК); ядерної енергії (ЯЕ) та атомних станцій (АЕС) світу. Висновки: сучасний теоретичний дискурс присвячений пошуку нових ідей та технологій, що мають сприяти виходу із кризи періоду завершення 30-річного циклу поширення економіко-фінансової глобалізації як способу досягнення глобальної ефективності виробництва і споживання Західного світу, перш за все ТНК. Четверта технореволюція вже на початковому етапі привела до корінних змін, суть яких проявляється в конвергенції технологій, які стирають бар'єри між матеріально-речовим, цифровим і біологічним світами і створюють основу водневій економіці. Потенційний ринок для водню і водневих технологій складає перспективу доходів більш ніж 2,5 трлн. дол. на рік. При масштабному освоєнні технологій виробництва, транспортування і зберігання водень може бути використаний для вирішення проблем великої енергетики. Одна з головних причин переходу на ВЕ - запобігання глобального потепління, викликаного використанням викопних палив. Проте воднева економіка представляє собою новий глобальний технологічний уклад, що буде виходити за межи енергетики і включить розподіл, використання водню для технологічних процесів.

Предмет дослідження - політичні та економічні стратегії інноваційних процесів у розвинених країнах. Мета роботи - розкрити авторське бачення переваг впровадження інноваційних світових стратегій і систем в економічну практику України для вирішення завдань сталого економічного зростання. Методологія роботи - макроекономіка, міжнародна торгівля, теорії економічного зростання та сталого розвитку, системний підхід до аналізу інноваційних факторів, що впливають на стійкий випуск економіки знань. Використовуючи методи експертного аналізу, визначаються основні напрямки інноваційної системи та стратегії. Структура та методи синтезу виявляють сильні та слабкі сторони міжнародного співробітництва у сфері інновацій. Результати роботи - наведено аналіз фактора національних особливостей інноваційного процесу. Країни відрізняються своїми традиціями, ідеологіями та переконаннями щодо відповідних ролей уряду, і вони будуть стежити за відмінностями, які вони вважають важливими. Національна інноваційна система також охоплює безліч інноваційних "трубопроводів", які є стратегіями просування інновацій до промислового виробництва. Ці трубопроводи спрямовані на створення здорової інноваційної екосистеми через функціональну політику, яка спрямовує первинних суб'єктів на сприяння інноваціям. Національні уряди можуть мати низку мотивів для впровадження інновацій. Головним з них є економічний розвиток для збільшення національного багатства і процвітання через створення нових продуктів і послуг і, у свою чергу, високооплачуваних робочих місць. У економічній реальності пострадянських країн на сьогоднішній день існує ряд складових, без яких неможливо уявити ефективно функціонуючий національний економічний інноваційний комплекс. Багаторівнева перспектива - пропозиція уряду щодо "управління перехідними процесами" та "стратегічного управління нішами" з метою сприяння й захисту розвитку та використання новітніх технологій. Висновки: система інноваційного підходу сумісна з уявою про те, що інноваційні процеси значною мірою характеризуються інтерактивним навчанням. Можна стверджувати, що певна система інноваційного підходу притаманна будь-якій перспективі, яка розглядає процес інновації як інтерактивний: а інтерактивність відкриває шлях до системного підходу. Нинішні інноваційні структури НСІ є, таким чином, результатом історичної еволюції, викликаної послідовністю техно-економічних парадигм. Отже, доречно посилатися на підсистему політики, що залучає урядових бюрократів, зацікавлені сторони, академічних та інших експертів. На нашу думку, краще вважати цю підсистему такою, що складається з набору інституцій, можливостей і стимулів.

Предмет дослідження - політико-економічні стратегії розподілу і використання природних ресурсів країнами арктичного простору. Мета роботи - авторське бачення переваг арктичної стратегії Китаю та перспективних напрямів участі України в розв'язанні стратегічних завдань усталеного розвитку регіону. Методологія проведення роботи - загальні положення макроекономіки, теорій галузевих ринків та сталого розвитку. На основі системного підходу визначено фактори, що впливають на сталий розвиток арктичного регіону. З використанням методів експертного аналізу визначено основні напрями китайської геополітичної стратегії. Методами структурування та синтезу виявлено сильні та слабкі сторони міжнародної співпраці у спільному використанні природних ресурсів Арктики. Результати роботи - проаналізовано нову "Епоху Арктики", орієнтовану на три основні теми: перше - зростаюче циркумполярне співробітництво між організаціями народів і регіональних органів влади: Північ відповідає Північній, області - побудова під першочерговим залученням держав з акцентом на Арктичну раду, відносини Арктики з зовнішнім світом, вплив несистемних суб'єктів (Китай) на трансформацію геополітичних і геоекономічних стратегій Арктичний регіон як шоста частина світового простору на північ від паралелі 66 33'39" з населенням 4 мільйони людей у восьми циркумполярних країнах: Канаді, Данії (Гренландія), Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Росії, Швеції та Сполучених Штатах. Держави, багаті на поновлювані (риби, морські тварини) і невідновлювані ресурси (до 20 % світових запасів корисних копалин); вплив танення льоду на геополітичну та геоекономічну ситуацію в Арктиці; Біла книга "Китайська арктична політика" Чин і виправдовує свою роль у боротьбі з глобальним потеплінням і необхідністю брати участь у розробці рішень щодо Арктики в цілому. Інтереси Пекіна не обмежуються транспортуванням і розробкою мінеральних ресурсів дна і надр, вони також пов'язані зі збиранням водних біологічних ресурсів, захистом морського середовища та його біорізноманіття, а також науковими дослідженнями. Угоди про вільну торгівлю, інвестиції у видобуток корисних копалин та інфраструктуру, а також інші зв'язки розросталися, розмиваючи межі між політичними та економічними сферами і піднімаючи перспективу нового меркантилізму. Китай не тільки набув реального доступу до сучасних Ісландських технологій чистої геотермальної енергії, але й отримав переваги в самій Ісландії. І цей вплив, як тільки Ісландія очолить Арктичну раду в 2019 році, допоможе зміцнити позицію Китаю щодо інтегрованої політики ЄС в Арктиці, яка пропонує три пріоритетні сфери: зміна клімату та охорона навколишнього середовища в Арктиці; сталий розвиток в регіоні та навколо Арктики; міжнародне співробітництво з питань Арктики. Висновки: на відміну від арктичних держав, Китай не має територіального суверенітету і пов'язаних з ним суверенних прав на видобуток ресурсів і рибальство в Арктиці.

Наукова рефлексія авторів викликана парадоксально конфліктним станом світового ПЕК та невирішеністю ряду методологічних і прикладних питань функціонування фінансових інструментів. Зроблено припущення, що конфліктність зростає не стільки від дефіциту запасів природних ресурсів, праці, переходу на нетрадиційні джерела енергії, енергозберігаючі технології, скільки від пошуків ренти низкою фінансових інститутів. Одна з основних причин - примат економічних інтересів у вирішенні проблем охорони навколишнього середовища. Неготовність інститутів до нових ризиків геологічного та технологічного характеру, необхідність зміни функцій і сфер впливу міжнародних організацій, що діють у фінансовій та енергетичній сферах, також призводять до стресових і конфліктних ситуацій. Важливу роль у вивченні проблеми грає галузевий аспект ресурсної проблеми сучасного міжнародного життя, який становить як традиційний, так і сучасний вимір економічної парадоксальності (парадокси Сміта, Джевонса). Парадокси економічного розвитку дозволяють встановити напрямок синергії по взаємодії факторів виробництва і форм власності на природні ресурси, можливі точки біфуркації і переростання природної ренти в політичну. Використано модель дослідження "товарних ланцюжків" і заклали основу глобальних мереж вартості в формі аналізу процесів перетворення сировини в продукт попиту, а також глобальних мереж доданої вартості в формі аналізу факторів організації глобальних галузей. Запропоновано теоретичне обгрунтування та практичні інструменти для аналізу ланцюжків доданої вартості і різних типів управління паливно-енергетичного комплексу. Розглянуто конкуренцію в парадигмі мікроекономічної теорії як деяку властивість ринку в контексті теорії морфології ринку: в залежності від ступеня досконалості конкуренції на ринку виділяються різні типи ринків, для кожного з яких характерна певна поведінка економічних суб'єктів. Під конкуренцією тут розуміється не суперництво, а скоріше, ступінь залежності загальних ринкових умов від поведінки окремих учасників ринку.

Предмет дослідження - аналіз процесів входження кріптовалют в фінансові мережі економічної сфери соціального життя в методичному подоланні певної багатозначності їх віртуального й практичного використання. Концептуалізовано цей процес як технології "alt monets" та блокчейнів (технологія Blockchain тут розглядається в парадигмі "децентралізованої технології ведення бухгалтерського обліку" в корпоративних практиках і як похідна технічного дизайну Bitcoin та його похідних в контексті програмних функцій "розумних контрактів"). Здійснено аналіз новітніх фінансових технологій з опрацюванням моделей їх адаптації задля поширення перспективних фінансових технологій. Це дозволить уникнути появи на їх основі ризиків, здатних їх скомпрометувати, м'яко інтегрувати найбільш перспективні з них з урахуванням можливих наслідків для учасників ринку, а також з метою захистити фінансовий ринок від загроз, які несуть в собі нові фінансові технології з урахуванням їх анонімності. У дослідженні використовується модель "товарних ланцюжків", що увійшла в дискурс 1970-х рр. і заклали основу глобальних мереж вартості в формі аналізу процесів перетворення сировини в продукт попиту, а в 2000-і рр. - глобальних мереж доданої вартості в формі аналізу факторів організації глобальних галузей. Запропоновано теоретичне обгрунтування та практичні інструменти для аналізу ланцюжків доданої вартості і різних типів управління ними. Припускається, що будуть виникати криптовалюти із опорою на продукцію мінерально-сировинного комплексу (МСК), Висувається гіпотеза про те, що найважливіша роль у глобалізації освоєння мінерально-сировинної бази (МСБ) планети належить таким факторам-зусиллям: урядам промислово розвинутих країн по забезпеченню національних потреб у мінеральній сировині (МС); міжнародним економічним структурам мереж. Алмазний ринок позиціонується як експериментальна модель і висувається гіпотеза про те, що саме на ньому було відпрацьовано механізм управління глобальними сировинними ринками та геологічно-розвідувальними роботами (ГРР). Висновки: очікується, що криптовалютний фінансовий інструмент дозволить інвесторам диверсифікувати портфелі та піти від стандартних каналів валютних потоків, зокрема від доларової системи. Криптовалюта для багатьох інвесторів стала вигідною у зв'язку з децентралізацією та меншим рівнем маніпуляцій з боку урядів і банків на відміну від паперових грошей і навіть золота, і тому вона має певні перспективи.

Предмет дослідження - генеральний план OBOR, який може запропонувати певні перспективи в якості платформи для більш широкого співробітництва між ЄС і Китаєм по більш складних питаннях безпеки в Євразії. Він являє собою можливість для ЄС працювати в напрямку тісної співпраці на основі більш м'яких підходів до питань безпеки або розвитку. Мета роботи - з'ясувати чи є: глобальна геополітика і сучасна міжнародна політика Китаю в певній мірі взаємодією і залежністю традиційного контексту; наміри китайської еліти не тільки розширювати китайську економіку, купуючи ресурси і ринки для експорту Китаю, але й метою модернізувати найбільші в світі військові сили; реальними можливостями більш агресивної китайської зовнішньополітичної поведінки з заявами про більш широкі зони ідентифікації ППО, впровадженні в нафтові бурові установки і штучні острови в оспорюваних територіальних водах; ефективними можливості просувати свої власні дипломатичні концепції та ініціативи, такі як Азіатський інвестиційний банк (AIIB) і БРІКС-банк і тим самим більш активно домагатися реформування міжнародної системи; чи можуть порти, залізниці ОБОР бути використані для транспортування військових сил Китаю по всій Азії в майбутньому, щоб підштовхнути маятник світової економіки з Заходу на Схід. Методологія роботи - для вищезгаданого ще дуже попереднього аналізу використовувався широкий спектр іноземних джерел, який підтримує поступовий розвиток нового мислення і новий підхід в стратегії зовнішньої політики КНР, що вказує на великі зміни в способах міжнародної взаємодії Китаю. Підхід "перехрещення річки за допомогою каменів" найкраще характеризує загальний розвиток зовнішньополітичної поведінки Китаю, а не нову загальну к ерівну стратегію або генеральний план OBOR. Встановлено, що китайська еліта оновлює: (1) свою власну концепцію розвитку інфраструктури в змагальній тріаді опціонів (1) США- (2) ЄС- (3) - РФ; (2) еліта країн Центральної Азії, зокрема, китайські лідери скористалися відносним зниженням впливу Росії і США в Афганістані на розширення свого впливу; (3) Китайська концепція нового "Шовкового шляху" спрямована на забезпечення поставок природних, зокрема енергетичних ресурсів - землі газових і нафтових родовищ в Центральній Азії, через море, Малаккську протоку і Арктику. Висновки: OBOR - це "модернізація" політики Китаю у сфері розвитку підприємств і галузей Китаю, спрямована на досягнення балансу між колективною ідентичністю і індивідуальними прагненнями: китайський народ відчуває себе володарем колективної волі та ідентичності, сформованою складною історією. Пояс являє собою довгострокове китайське бачення зв'язку без будь-яких апріорних параметрів по методам, акторам або механізмам з деталізацією цих зв'язків на сьогоднішній день. Тому він забезпечує більшу гнучкість і може стати провідною новою моделлю співпраці і глобального управління. Пояс, безумовно, розширить закордонні інтереси безпеки Китаю і зажадає від Китаю більш активної позиції в питаннях регіональної безпеки, не в останню чергу для захисту своїх інвестицій. Позиція невтручання Китаю, яка розвивалася протягом останніх кількох років, швидше за все, стане набагато активнішою в майбутньому.

Зазначено, що будь-який кільцевий код можна перетворити в початковий материнський код, завдяки якому утворюється сімейство нащадків, подібних до материнського коду. Перевагою сімейства кільцевих кодів є можливість легкого та простого здійснення ідентифікації його членів та виявлення в них канальних помилок. Показано, що сімейства, одержані на основі кільцевих кодів з загальними властивостями є простішими в реалізації, але мають особливості, які потрібно враховувати під час аналізу векторів показників зсуву для побудови специфікаторів нащадків сімейства кільцевих кодів.

На основі аналізу адаптаційних механізмів, що відбуваються в системах безпроводового зв'язку нового покоління, розроблено вдосконалений метод, який дозволяє визначити оптимальні параметри сигналів з підвищеною завадостійкістю для когнітивних радіомереж FH-OFDMA. Метод забезпечує можливість суттєвого зниження ймовірності переривання зв'язку при передаванні особливо цінної інформації сигналами OFDMА за гранично низьких відношень сигнал-шум та обмеженої кількості частотних каналів.

Викладено основи маркетингових досліджень і розглянуто маркетингові інформаційні системи. Приділено увагу електронній комерції. Охарактеризовано форми та етапи міжнародної економічної інтеграції. Подано інформацію про інтеграційні процеси в Америці, Африці, Європі тощо. Висвітлено перспективи позиціювання України у світових інтеграційних процесах.

Показано, що ідентифікатори кільцевих кодів мають складатись із окремих компонентів-специфікаторів, які, у кінцевому рахунку, утворюють його завершений ідентифікатор, який надає змогу виявляти та виправляти канальні помилки. Всі специфікатори розраховуються на базі елементів вектора показників зсуву, який повністю описує кільцевий код у іншому математичному уявленні. Наведено приклади ідентифікації кільцевих кодів. Обгрунтовано алгоритм ідентифікації окремих рядків матриці кільцевих кодів, що виконують роль кодових слів.

Розглянуто питання сучасного стану цифрового телебачення, охарактеризовано міжнародні стандарти DVB. Розкрито методи та стандарти стиску відеоданих за винятком H.264. Увагу приділено питанню контролю якості сервісів, акцентовано на елементній базі цифрових телевізійних приймачів. Проведено дослідження параметрів транспортного потоку.

Розглянуто стан дискурсу про чинник дипломатії в нинішніх міжнародних відносинах та антикризових заходах зокрема. Особливу увагу приділено дипломатичним стратегіям Китаю. Матеріал подано у контексті істотного розширення проблематики сучасних міжнародних відносин, яке відбувається в контексті формування нових концептуальних підходів щодо висвітлення окремих сегментів складного процесу змагання за світове лідерство між США та КНР. Водночас важливою складовою теоретичного пошуку виступає аналіз практики інтеграційних процесів за умов АТР, визнання того факту, що для адекватного пояснення сучасних політичних процесів чи окреслення напрямів розвитку їх у майбутньому необхідним є усвідомлення поліваріантності тлумачення ролі та значення регіональних суб'єктів міжнародних відносин.

Розглянуто дипломатію як державний інструмент економічної безпеки та світової енергетичної політики. Розкрито сучасні геополітичні та геоекономічні аспекти виміру зовнішньоекономічної діяльності й організації ринку паливно-енергетичних ресурсів світу. Показано можливості розробки економічної мережі взаємодії через дипломатичні механізми. Подано інформацію про морфологію ринку енергетики й енергетичних послуг, цінові стратегії на регіональному ринку газу, особливості прогнозування кон'юнктури й інфраструктури міжнародного ринку урану, дипломатичні стратегії приполярних країн Арктики.

Розглянуто перспективи освоєння паливно-енергетичних ресурсів шельфу Світового океану, проаналізовано можливості великої морської екосистеми та прибережного регіонального розвитку Чорного та Азовського морів.

Розкрито теоретичні основи аналізу геополітичних сценаріїв розвитку, концептуальні засади сценарного аналізу, метасистемні особливості формування геоекономічного простору розвитку. Визначено геоекономічні виміри світової фінансової кризи, економічні виміри глобальних енергетичних ресурсів, ресурсну складову перспективних геоекономічних позицій пострадянських країн. Висвітлено актуальні геополітичні перспективи економіки США, зони вільної торгівлі ЄС, геоекономіку Китаю, економічний потенціал Японії, трансформаційні зрушення в економіці Росії. Проаналізовано стратегічні напрями реалізації національних економічних інтересів, розкрито геоекономічний аспект енергетичної безпеки України, економічні й інституційні пріоритети України за умов кризи та в посткризовий період.

Раскрыты теоретические основы анализа геополитических сценариев развития, концептуальные основы сценарного анализа, метасистемные особенности формирования геоэкономического пространства развития. Определены геоэкономические измерения мирового финансового кризиса, экономические измерения глобальных энергетических ресурсов, ресурсная составляющая перспективных геоэкономических позиций постсоветских стран. Освещены актуальные геополитические перспективы экономики США, зоны свободной торговли ЕС, геоэкономика Китая, экономический потенциал Японии, трансформационные сдвиги в экономике России. Проанализированы стратегические направления реализации национальных экономических интересов, раскрыты геоэкономический аспект энергетической безопасности Украины, экономические и институционные приоритеты Украины в условиях кризиса и в посткризисный период.

Досліджено запаси тритію у навколишньому середовищі внаслідок емісії з аварійних сховищ. Встановлено параметри атмогеоміграції водних форм тритію, що визначаються рядом техногенних і природних бар'єрів. Досліджено динаміку формування радіогідрогеохімічної аномалії тритієвого забруднення підземних вод. Розроблено прогноз виходу фронту аномалії з концентрацією, вищою за діючі в Україні нормативи, у зону розвантаження. Проведено ретроспективний аналіз формування аномалії тритієвого забруднення верхньочетвертинного-верхньоеоценового водоносного горизонту. Вивчено розподіл водних та органічно зв'язаних форм тритію у грунтовому профілі та деревинному ярусі лісових екосистем.

Розглянуто маркетингові стратегії на світовому ринку паливно-енергетичних ресурсів і практику їх застосування в паливно-енергетичному комплексі України. Охарактеризовано інструментарій міжнародного маркетингу (ММ) у стратегічній синергії. Розкрито джерела правового регулювання міжнародних трансакцій. Увагу приділено інформаційному забезпеченню ММ і сегментуванню міжнародного цільового ринку, стратегіям пошуку та виходу на зовнішні ринки, ціновим стратегіям в ММ, енергетичній дипломатії країн світу, зокрема в Арктиці.

Рассмотрены маркетинговые стратегии на мировом рынке топливно-энергетических ресурсов и практика их применения в топливно-энергетическом комплексе Украины. Охарактеризован инструментарий международного маркетинга (ММ) в стратегической синергии. Раскрыты источники правового регулирования международных трансакций. Уделено внимание информационному обеспечению ММ и сегментированию международного целевого рынка, стратегиям поиска и выхода на внешние рынки, ценовым стратегиям в ММ, энергетической дипломатии стран мира, в частности в Арктике.

Обгрунтовано необхідність фокусування дипломатичних стратегій на цілях забезпечення соціальної ефективності проектів зовнішньоекономічних трансакцій та національної економічної безпеки держави. Запропоновано підхід до визначення ефективності дипломатичного механізму через ендогенне включення коефіцієнтів ефективності зовнішнього ціноутворення в результаті дипломатичних заходів (за інших рівних умов функціонування національного господарства) до макроекономічної тотожності відкритої усталеної економічної системи. Відзначено, що неадекватне застосування дипломатичного механізму у сфері імпортування газу з Росії та Туркменістану несе загрози зростання інфляції, погіршує перспективи економічного зростання та соціально-економічного становища населення України.