З використанням результатів досліджень на Лутугинському державному науково-виробничому валковому комбінаті розроблено промислову технологію виробництва валків масою 8 - 16 т, що базується на теоретичних розрахунках теплопереносу та тверднення виливків, вивченні впливу технологічних параметрів лиття та термооброблення на якість сформованого робочого шару, серцевини та шийок валків. Розроблено методику та запропоновано програму розрахунку для числового моделювання виливка двошарових валків відцентровим методом (процесу заповнення форми рідким металом) на машині з вертикальною віссю обертання. Запропоновано основні технологічні параметри лиття та термообробки двошарових прокатних валків з робочим шаром з високохромистого чавуну. Визначено, що найважливішими чинниками, що впливають на якість і рівень властивостей, є хімічний склад, товщина теплоізоляційного покриття форми, температура заливання металів робочого шару та серцевини, а також тип ливникової системи. З метою підвищення якості металу робочого шару, здрібнювання первинної структури рекомендовано модифікування ванадієм до 0,45 %.

В даному спостереженні у пацієнта мала місце неверифікована, величезних розмірів остеома в лівій лобній пазусі з деструкцією її передньої стінки і грубою деформацією лицевого скелету у вигляді масивного виросту над лівою надбрівною дугою. Після проведення передопераціонної підготовки було проведено операція під загальним знеболенням: лівобічна фронтотомія з видаленням остеом лівої лобної пазухи і облітерацією пазухи аутотрансплантатом + біокомпозит «Синтекість». Під час операції визначено витончення передньої стінки лівої лобної пазухи. Спроба видалити остеому, яка вільно лежала в пазусі і покривалася спереду тонкою кістковою пластинкою, за допомогою підвивихування виявилася невдалою. Довелося розширити операційний отвір до необхідних розмірів, щоб видалення остеоми стало можливим. У пазусі виявлено три новоутворення, щільно прилягаючих один до одного. Використання комбінованого методу із застосуванням біокомпозиту «Синтекість» та аутокістки для облітерації лобних пазух дає можливість досягти кращого лікувального і косметичного ефекту.

В данном наблюдении у пациента имеет место неверифицированная, огромных размеров остеома в левой лобной пазухе с деструкцией ее передней стенки и грубой деформацией лицевого скелета в виде массивного выроста над левой надбровной дугой. После проведения предоперационной подготовки была проведена операция под общим обезболиванием: левосторонняя фронтотомия с удалением остеом левой лобной пазухи и облитерацией пазухи аутотрансплантатом + биокомпозит «Синтекость». Во время операции установлено истончение передней стенки левой лобной пазухи. Попытка удалить остеому, свободно лежала на руках и покрывалась спереди тонкой костной пластинкой, с помощью подвывиха оказалась неудачной. Пришлось расширить операционное отверстие до необходимых размеров, чтобы удаление остеомы стало возможным. В пазухе обнаружены три новообразования, плотно прилегающих друг к другу. Использование комбинированного метода с применением биокомпозита «Синтекость» и аутокости для облитерации лобных пазух позволяет достичь лучшего лечебного и косметического эффекта.

Проведено теоретичні дослідження відцентрового лиття листопрокатних валків, здійснено розробку технології їх виробництва. Теоретично обгрунтовано вплив її параметрів на формування масивного валку, що знизило в 2 рази перепад тиску вздовж форми, що обертається, у 4 рази частку неметалевих включень у робочому шарі та 3,6 разу його нерівномірність. Одержано умову міцності кірки робочого шару, що твердне біля поверхні кокілю, при перевищенні якої спостерігалися гарячі тріщини в бочці валку. Запропоновано методику оцінювання впливу тверднення чавуну, що обертається, на його очищення від неметалевих включень і структуру. Встановлено подрібнення структури, підвищення в ній частки карбідів та рівня твердості на 10 %. З'ясовано, що стала робота відцентрової машини збільшує рівномірність робочого шару валків на 35 %. Розроблено склад тріщиностійкого чавуну для робочого шару валків з однорідною структурою та підвищеною твердістю на 10 % та міцністю при вигині на 3 %. Запропоновано обробку його металу компактованим реагентом і газоподібним азотом у ковшу. В результаті наробіток валків збільшився на 20 %. Запропоновано конструкцію валку зі спеціальною перехідною зоною, що забезпечує зварювання його шарів і знижує в 6 разів частку хрому в серцевині. Для підвищення її властивостей запропоновано легування міддю. Сумарний економічний ефект від упровадження роботи у сфері виробництва змінного прокатного обладнання склав 5228,15 тис. грн.