Вивчено роль, стан і перспективи розвитку туризму для осіб з особливими потребами в Україні. Проведено аналіз основних проблем, перешкод розвитку даного виду туризму, окреслено основні шляхи його розвитку, вивчено позитивні зміни, що відбуваються в окремих регіонах. З метою залучення осіб з особливими потребами до туризму проаналізовано доступність туристичної інфраструктури для неповносправних осіб, а також подано рекомендації щодо розвитку туризму для осіб з особливими потребами.

Вивчено вплив рекреаційно-туристичних заходів на психоемоційний стан дитини з вадами слуху. Викладено результати дослідження психологічного тестування внутрішньо-емоційного стану дітей із вадами слуху за допомогою тесту Люшера до й після проведення туристичних заходів, визначено роль і місце активного туризму в процесі психологічної реабілітації дітей із вадами слуху. Перед початком рекреаційно-туристичних заходів для дітей зі слуховими порушеннями характерні нервово-емоційне напруження, замкнутість, тривога, прояви пасивності, занижена самооцінка, душевний неспокій. Після занять рекреаційно-туристичною діяльністю спостерігалося поступове покращання основних психофізичних функцій організму дитини, активізується увага, образне мислення, уява, діти стають відкритішими до нових контактів та вражень. Встановлено, що досягнення максимального ефекту можливе за повторюваності таких заходів, оскільки позитивні враження від попередніх подорожей стають активною мотивацією до участі в наступних. Організація рекреаційно-туристичних занять повинна поєднувати активне пересування з пізнавальними, краєзнавчими та розважальними заходами, що сприяє гармонійному психофізичному розвитку дитини із слуховими порушеннями.