Діяльність печінки як центральної метаболічної лабораторії організму має чітку циркадіанну ритміку, що обумовлено добовою залежністю перебігу метаболічних процесів в органі. Важливою об'єднуючою ланкою клітинного метаболізму і циркадіанних ритмів є стан антиоксидантної системи організму (АОС) та активність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). У результаті проведених досліджень встановлена циркадіанна залежність активності ПОЛ-АОС, однак не всі компоненти системи АОЗ рівноцінно "працюють" протягом доби. За показниками активності ключових компонентів системи АОЗ - найбільша "стійкість" АОС спостерігається в ранково-денний, а мінімальна - у вечірньо-нічний періоди. Суттєвих статевих відмінностей між щурами-самицями та щурами-самцями не виявлено.

Мета дослідження - встановлення циркадіанного ритму системи ПОЛ-АОЗ за фізіологічних умов та її десинхроноз за умов парацетамолового ушкодження печінки. Дослідження проводили на щурах обох статей на моделі гострого парацетамолового гепатиту (ПГ), який моделювали в наступні періоди доби: ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) одноразовим введенням парацетамолу в дозі 1000 мг/кг щура. Евтаназію тварин проводили через 24 год після введення ксенобіотика. Циркадіанний ритм системи ПОЛ-АОЗ оцінювали за активністю СОД, каталази, вмісту ВГ і ТБК-АП. Встановлено, що розвиток гострого ПГ призводить до десинхронозу системи АОЗ, про що свідчить зміна циркадіанного ритму ключових компонентів АОС. Зокрема, нівелюється добовий ритм активності каталази (амплітуда знижується на 97 % у самиць та на 76 % у самців), тоді як такий у активності СОД зберігається (зменшення мезору ритму відносно інтактних тварин несуттєве: на 9 % у самиць та на 10 % у самців). Зниження вмісту ВГ підтверджується зміною мезору ритму даного показника на 21 % у самок та на 36 % у самців відносно інтактних тварин, тоді як збереження мезору на тлі патології та амплітуди вмісту ТБК-АП, характерного для інтактних тварин, свідчить про відсутність змін даного показника за умов одноразового гострого ПГ. Одержані результати слід враховувати з метою адекватної оцінки результатів експериментів під час вивчення традиційних і перспективних гепатопротекторів.

Мета дослідження - встановлення циркадіанних ритмів вуглеводного обміну за фізіологічних умов та їх десинхроноз за умов гострого парацетамолового гепатиту в щурів. Дослідження проведено на щурах обох статей на моделі гострого парацетамолового гепатиту, який моделювали в наступні періоди доби: ранковий (09,00), денний (15,00), вечірній (21,00) та нічний (03,00) одноразовим введенням парацетамолу в дозі 1000 мг/кг. Дослідження проводили через 24 год після введення ксенобіотика. Циркадіанні ритми вуглеводного обміну оцінювали за вмістом глюкози, глікогену та кортикотерону. Встановлено, що десинхроноз циркадіанних ритмів вуглеводного обміну за умов гострого парацетамолового гепатиту характеризується зміщенням періоду акрофази циркадіанного ритму вмісту глюкози в тварин обох статей з 03,00 на 21,00, тоді як порушення циркадіанного ритму вмісту глікогену відзначається достовірним зменшенням мезора ритму даного показника на 31 % у самиць та на 35 % у самців відносно інтактних тварин. Найвиразніше зменшення вмісту глікогену спостерігали о 09,00 у самиць (на 44 %) та о 03,00 у самців (на 53 %), а мінімальні зміни даного показника в щурів обох статей реєстрували о 15,00 (на 6 % у самиць та на 15 % у самців). За умов парацетамолового гепатиту циркадіанний ритм умісту кортикостерону не зазнавав змін та характеризувався аналогічною інтактним тваринам архітектонікою. Одержанні результати слід враховувати з метою адекватної оцінки результатів експериментів при вивченні традиційних і перспективних гепатопротекторів.

Мета роботи - дослідження стану зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) фармацевтичного сектора (ФС) України. Матеріали та методи: статистичний, аналітичний, порівняльний та логічний методи; статистичні дані стосовно ЗЕД ФС України. Проаналізовано динаміку зовнішньої торгівлі України фармацевтичною продукцією, яка висвітлила значну залежність вітчизняного фармацевтичного ринку від імпорту та нарощування від'ємного сальдо. Водночас динаміка основних показників ЗЕД у сфері ФС України характеризується тенденцією до зменшення обсягів імпорту. Основними імпортерами лікарських засобів на український фармацевтичний ринок є Німеччина, Індія, Франція, Італія та ін. Експортні поставки української фармацевтичної продукції відбуваються переважно до країн СНД, а саме до Узбекистану, Казахстану, Білорусі, РФ. Досліджено інтегральні показники ЗЕД у сфері ФС України, які також свідчать про зниження темпів зростання обсягів експорту та імпорту фармацевтичної продукції та необхідність розробки відповідних заходів з її поліпшення. Висновки: узагальнюючи вищенаведене, можна стверджувати, що сьогодні ФС України є найважливішим напрямом розвитку вітчизняної економіки, однак у розрізі ЗЕД є імпортозалежним, тому на перший план виходять питання нарощування його експортного потенціалу й установлення зовнішньоекономічних зв'язків із метою поліпшення стану ФС у цілому та діяльності українських компаній на фармацевтичному ринку зокрема.