Монографія присвячена сучасним проблемам інтерв’ювання дітей, які стали свідками або зазнали сексуального насильства. Викладено методологію застосування вербального біхевіоризму в діяльності правоохоронних органів, основні психологічні особливості інтерв’ювання дітей в контексті психотравми: віковий та тендерний аспекти, свідків або потерпілих від сексуального та інших видів насильства. Представлений науковий доробок, спрямований на якісне оновлення теорії та практики в логіці інтерв’ювання постраждалих хлопців і дівчат з огяду на воєнні події в Україні.

Представлено науково-практичний коментар до Закону України "Про медіацію", який підготовлено Інститутом права та суспільних відносин Університету "Україна". Враховано законодавчі зміни, які внесено станом на 1 квітня 2023 року. Зазначено, що закон "Про медіацію" передбачає та дає можливості громадянам вирішити свої суперечки, не звертаючись до суду, запроваджує та врегульовує статус медіатора, а також стимули для громадян, щоб вони не йшли з будь-якими суперечками до суду, перенавантажуючи їх, а могли дійти порозуміння та вирішити свої питання завдяки неупередженій особі, якою і буде медіатор. Розкрито суть медіації.

Зазначено, що в даний час спостерігається підвищений інтерес до церемоніальної культури в цілому та до етикету як компонента церемоніалу. Розкрито причини такого інтересу, зокрема це їх особлива роль у процесах комунікації в суспільстві, нове розуміння самих процесів комунікації та поведінки. Визначено саме поняття церемоніалу, як свого роду культурного послання від однієї соціальної групи людей іншої. Визначено основну ідею поведінки, внутрішній сенс світського церемоніалу, які закладено у церковних ритуалах, а зовнішні форми поведінки - запозичено із традицій повсякденного світського життя. Проведено комплексне дослідження комунікативних функцій дипломатичного церемоніалу в міжнародному спілкуванні на основі аналізу та узагальнення нових фактів із залученням архівних матеріалів та інших джерел, введених вперше у науковий обіг. Розглянуто мистецтво з погляду комунікативного чинника дипломатичного церемоніалу. Запроваджено в обіг, вперше, такий термін, як "дипломатична контркультура". Визначено особливе місце формуванню дипломатичного церемоніалу на території України, зокрема церемонії інаугурації українського Президента як чинника публічної дипломатії.

Відображено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняного кримінального процесу з урахуванням практики його застосування, зокрема Європейського суду з прав людини. Видання укладено відповідно до програми навчальної дисципліни "Дізнання", яку освоюють у вищих навчальних закладах. Розкрито поняття, система та завдання дізнання як форми досудового розслідування. Розглянуто систему загальних положень провадження дізнання та початок провадження дізнання. Окреслено об’єднання та виділення матеріалів дізнання, розгляд клопотань під час провадження дізнання, строки провадження дізнання тощо. Охарактеризовано взаємодію дізнавача з оперативними підрозділами, участь у провадженні дізнання спеціаліста, перекладача та понятих, документування ходу провадження дізнання. Зазначено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у формі дізнання. Увагу приділено засадам ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Висвітлено організацію діяльності підрозділів дізнання органів національної поліції.

Встановлення семантичної подібності інформації є невід'ємою складовою процесу вирішення будь-яких задач інформаційного пошуку, в тому числі задач, пов'язаних з обробкою великих даних, виявленням семантичних веб сервісів, категоризації та класифікації інформації тощо. Введення спеціальних функцій для визначення кількісних показників ступеня семантичної відповідності інформації дозволяють ранжувати знайдену інформацію за її семантичною близькістю до цілі або пошукового запиту/шаблону. Формування таких оцінок повинно враховувати багато аспектів: від сутності самих понять, семантична близькість яких підлягає оцінюванню, до особливостей бізнес-задачі, в межах вирішення якої це робиться. Зазвичай при побудові таких функцій подібності семантичні підходи поєднуються зі структурними, що забезпечують синтаксичне порівняння описів концептів. Це дозволяє суттєво деталізувати сам опис концепту, а вплив синтаксичної відповідності можна значно зменшити, використовуючи для представлення інформації виразніші дескриптивні логіки (ДЛ) та шляхом перенесення фокусу на семантичні властивості. ДЛ-онтології, на сьогодні, є найбільш розвинутим засобом представлення семантики, а механізми міркувань ДЛ забезпечують можливість логічного висновку. Більшість наведених у статті оцінок будуються на основі базових ДЛ, що підтримують лише констуктор перетину, але описані підходи можуть бути застосовані для будь-якої ДЛ, що забезпечує базові сервіси міркувань. Проведено аналіз існуючих підходів, моделей та способів оцінювання, заснованих на застосуванні апарату дескриптивних логік, запропонована їх класифікація як за рівнем визначення подібності, так і за видами співставлення. Основну увагу приділено встановленню подібності концептів (моделям понятійного рівня). Задачі встановлення ступеня подібності між екземплярами та між концептом і екземпляром зводяться до знаходження найбільш специфічного концепту для екземпляра/екземплярів та оцінювання подібності відповідних концептів. Уведено поняття екзистенційної подібності та продемонстровано застосування певних видів оцінок для визначення ступеня семантичної подібності понять та/або знань на прикладі онтології геометричних понять.

Вперше розроблено методичний підхід до комплексного оцінювання підприємницьких ризиків (далі – ПР), який враховує використання інноваційних показників шляхом проведення економетричного аналізу, що надає можливість виокремити їх раціональний набір для якісного оцінювання подальших рівнів ієрархії та дозволяє врахувати податково-тарифні, ринкові, зовнішньо-економічні, кон'юнктурні, маркетингові, техніко-технологічні, інформаційні, інформаційно-аналітичні, соціальної інфраструктури, інтелектуальні, кадрові ризики. Удосконалено методичні підходи: до оцінювання ПР та до оцінювання рівня ПР враховуючи матрицю їх мінімізації на основі принципів їх хеджування на підприємствах-експортерах з урахуванням сучасних тенденцій в експортних відносинах і дозволяє спрогнозувати та вибрати оптимальний варіант одержання додаткового доходу. Визначено економічні функції ПР, які враховують виробничу, інноваційну, захисну, аналітичну, регулятивну та соціальну функції, використання яких позитивно впливає на інвестиційно-інноваційний клімат, класифікацію ПР, яка включає виробничу, комерційну, фінансову, інвестиційну, ринкові складові, та дозволяє обмежити ПР, мінімізувати їх вплив на ефективність діяльності підприємств-експортерів, процес пошуку необхідного рівня хеджування ПР підприємств, який подано за чотирирівневою ієрархією із застосуванням математичних методів обробки фінансової звітності та шкали якісних оцінок експертизи, що дозволяє обґрунтовано вибирати способи та методи управління ПР та інше.

Семантичні анотації, у силу своєї структурованості - невід'ємне складове ефективного вирішення задач великих даних. Але, сама проблема визначення семантичних анотацій є досить не тривіальною. Ручне анотування є не прийнятним для великих даних з огляду на їх розмір та різнорідність, а також трудомісткість та вартісність самого процесу, задача повністю автоматичного анотування для великих даних поки що не має вирішення. Тобто вирішення задачі семантичного анотування вимагає сучасних змішаних підходів, які б забезпечували вирішення основних задач анотування: виявлення та витягнення сутностей та відношень з контенту будь-якого типу та визначення семантичних анотацій за основі існуючих джерел знань (словників, онтологій, тощо). Отримані анотації повинні бути точними та забезпечувати подальшу можливість вирішення прикладних задач з анотованими даними. Слід зазначити, що контенти великих даних є дуже різноманітними, як наслідок, дуже різняться їх властивості, що підлягають анотуванню. Це вимагає різних метаданих для опису даних та обумовлює наявність великої кількості різних стандартів метаданих для даних різних типів чи форматів представлення. Але, для ефективного вирішення задачі анотування треба мати узагальнену характеристику типів метаданих, в межах якої розглядати їх специфіку. Визначення загальної класифікації метаданих, спільних аспектів та підходів до семантичного анотування контенту великих даних за їх допомогою і є метою даної роботи.

Співставлення є невід'ємною складовою всіх задач веб сервісів. Ефективна реалізація процесу співставлення сервісів та пошукового запиту, або сервісів один з одним гарантує успішне вирішення задачі виявлення сервісів, побудови найкращого покриття пошукового запиту та складного композитного сервісу, що забезпечує реалізацію поставленої бізнес-задачі. Всі веб сервіси мають власні особливості, вирішують різні задачі, використовують різні методи, але всі вони також мають певні характеристики: функціональну та процесну моделі представлення, мову формального опису, протокол взаємодії, спільні типи елементів, такі як ідентифікатори, повідомлення, параметри тощо. Це дозволяє класифікувати їх певним чином, а аналіз цих характеристик - виділити елементи та аспекти процесу співставлення. Процес знаходження сервісів повинен враховувати структурну, синтаксичну та семантичну відповідність сервісів, містити порівняльний аналіз сервісів за максимально можливою кількістю характеристик, що є значимими для співставлення. Він має бути покроковим та побудований таким чином, щоб кожний крок скорочував множину сервісів-кандидатів, залишаючи сервіси з більшим ступенем відповідності. Для цього необхідні алгоритми, які повертають кількісні оцінки відповідності при виконанні кожного кроку, кожного типу співставлення, та алгоритми, що в змозі ефективно узагальнити ці оцінки для виведення кінцевих значень близькості сервісів та запиту. Дані дослідження присвячені питанням використання апарату дескриптивних логік (ДЛ) для співставлення веб сервісів за їх контекстними описами, що, як правило, містять інформацію про призначення сервісів, їх область застосування, бізнес-функції тощо. Тобто це інформація, яка представляє семантику сервісу, але в текстовій формі, не зручній для автоматизованої обробки. Запропоновано онтологічний підхід до співставлення веб сервісів за контекстом. Визначено розширення раніше запропонованої ДЛ онтології сервісу верхнього рівня. Даний підхід також передбачає використання спеціальної онтології загального текстового опису сервісу, фрагмент таксономії якої наведений у роботі. Ця онтологія повинна охоплювати всі важливі семантичні аспекти контекстних описів, і не лише сприяти визначенню відповідності сервісу та запиту, але й дозволяти семантично категорізувати наявні сервіси: за предметною областю, за функціями, що реалізуються тощо.

На сьогодні накопичено величезні обсяги даних різної структури (або взагалі не структуровані) та походження, їх обсяги зростають експоненційно. Проблема полягає у тому, що існуюче програмне й апаратне забезпечення, яке не може обробити таку кількість різноманітних типів даних, що створюються з великою швидкістю. Великі дані стали надто складними та динамічними, щоб їх можна було обробляти, зберігати, аналізувати та управляти ними за допомогою традиційних засобів. Це зумовило виникнення нових платформ та підходів для роботи з даними, а разом з цим чітке розуміння того, що для вирішення задач великих даних ці необроблені дані повинні бути доповнені метаданими. На сьогодні метадані є засобом класифікації, впорядкування та характеристики даних, та їх вмісту. Їх найважливішою особливістю є впорядкована структура. Завдяки структурованому вигляду, метадані доступні для читання не лише для людини, але й для комп'ютера. Таким чином, вони можуть оброблятися автоматизовано та використовуватися для різних цілей: для індексації, пошуку, об'єднання, автоматичної обробки, класифікації великих даних тощо. Побудова ефективних систем керування метаданими, перш за все, вимагає їх узгодженої загальної класифікації з урахуванням типів джерел (способів одержання) даних, що формують контент задач, що мають вирішуватися на різних етапах життєвого циклу, існуючих форматів представлення відповідних даних, принципів розумної ефективності, так як часто розміри метаданих значно перевищують обсяг самих даних (навіть великих), які вони описують. Мета роботи - аналіз існуючих джерел великих даних, способів створення та обробки відповідних метаданих, а також програмних засобів, що надають змогу опрацьовувати метадані певним чином, та побудова класифікації метаданих на основі проведеного аналізу.

Розроблено теоретичні засади та практичні рекомендації щодо забезпечення ефективності формування персоналу промислового підприємства. Виконано обгрунтування семантики поняття "формування персоналу промислового підприємства" із визначенням його основних етапів. Розкрито чинники та систематизовано показники оцінювання ефективності формування персоналу. Узагальнено критерії оцінки ефективності формування персоналу промислового підприємства. Проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на ефективність формування персоналу промислових підприємств на національному та галузевому рівнях. Оцінено ступінь результативності використання персоналу промисловими підприємствами Донецької області. Обгрунтовано систему управління ефективністю формування персоналу промислового підприємства. Розроблено модель комплексної діагностики ефективності формування зазначеного персоналу.

На сьогодні обсяги даних, якими оперують прикладні системи, експоненціально безперервно зростають та вже давно досягли таких розмірів, що не можуть оброблятися традиційними системами. Так виник термін "Великі дані". Головні проблеми таких наборів даних пов'язані, перш за все, не лише з їх об'ємом, але й з різноманітністю, різнорідністю та складністю інформації, яку вони містять. Таким чином, разом зі зростанням обсягів даних і кількості ініціатив великих даних, на перший план виходять метадані як найважливіший пріоритет успіху проектів великих даних. Підприємства усвідомлюють, що повне використання ділового й операційного потенціалу машинного навчання, глибокого навчання та штучного інтелекту вимагає, щоб необроблені дані були доповнені метаданими. Метоа роботи - аналіз впливу метаданих на розв'язання комплексу проблем великих даних, визначення основних категорій даних, що підлягають анотуванню метаданими, та основних типів метаданих, що для цього використовуються. Насьогодні метадані є засобом класифікації, впорядкування та характеристики даних або їх вмісту. Залежно від ролі, яку вони відіграють у вирішенні задач великих даних, NISO розподіляє їх на 4 типи, а саме: адміністративні, описові, структурні та мови розмітки. Різні типи метаданих можуть бути використані певним чином для ефективного розв'язання задач управління, пошуку, інтеграції даних тощо. Окремим питанням є способи їх створення/автоматичної генерації, тому що ручне створення метаданих є процесом досить трудомістким, а їх обсяг часто у кілька разів перевищує обсяг самих даних.

Представлено огляд існуючих платформ великих даних. Мета роботи - визначення основних проблем та рішень, які існують в цій сфері, а також властивостей платформ великих даних, що визначають їх можливості, переваги чи недоліки у вирішенні цих проблем. Актуальність теми обумовлена стрімким розвитком мобільних пристроїв і прикладних систем, відповідним ростом обсягів інформації та нездатністю традиційних систем обробляти таки обсяги даних у придатні терміни. Тобто, це платформа інформаційних технологій класу підприємства, яка забезпечує властивості та функціональність прикладної системи в одному рішенні для розробки, розгортання, обробки та управління великими даними. Мета створення та використання таких платформ є покращення масштабованості, доступності, продуктивності та безпеки організацій, які працюють з великими даними. Платформи великих даних надають можливість обробляти об'ємні багатоструктурні дані в режимі реального часу та дозволяють різним користувачам застосовувати її для виконання різних задач, що пов'язані із використання великих даних. Розглянуто фреймворки, що розроблені для вирішення задач великих даних, аналізуються їх характеристики, принципи роботи, переваги у контексті проблем, які вони здатні вирішувати, визначаються існуючі "прогалини" та напрямки подальшого розвитку. Вирішення проблем великих даних, а саме забезпечення ефективного зберігання, обробки та аналізу даних, дозволить зробити інформацію кориснішою, а підприємства, які працюють з великими даними, конкурентоздатнішими.

Висвітлено кримінальні процесуальні аспекти розслідування злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми. Розглянуто обставини, які підлягають доказуванню у провадженнях про торгівлю людьми. Розкрито особливості організації взаємодії слідчого, співробітників оперативних підрозділів з органами державної влади під час виявлення та розслідування таких злочинів. Увагу приділено організації міжнародного співробітництва з компетентними органами іноземних держав під час досудового розслідування злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми. Викладено загальні положення проведення негласних слідчих (розшукових) дій і використання їх результатів у кримінальному провадженні. Подано інформацію щодо допиту потерпілих, свідків, обшуку, затримання та допиту підозрюваних, призначення судових експертиз.

Досліджено актуальні проблеми формування методологічних та теоретико-методичних засад управління комерціалізацією інновацій на державному, регіональному, галузевому рівнях та рівні окремих підприємств та установ. Удосконалено критеріальну базу, систему показників і методичні засади оцінювання комерційних перспектив інноваційної продукції. Висвітлено маркетингово-логістичне забезпечення комерціалізації інноваційної продукції, зокрема, управління виставковою діяльністю як засіб просування промислового підприємства. Проаналізовано комерціалізацію інновацій туристичних підприємств на основі системи економічних важелів, особливості комерціалізації еколого-орієнтованої інноваційної продукції.

На основі наукового аналізу цивільного права й узагальнення судової практики наведено постатейне тлумачення чинного Цивільного кодексу України, а також інших актів законодавства. Використано нові, оригінальні підходи щодо тлумачення складних правових норм, визначено найбільш ефективні способи їх застосування у правозастосовній діяльності. У виданні Коментаря враховано зміни, внесені до ЦК станом на 4 лютого 2019 р., положення нових актів законодавства, новітню судову практику тощо.

Відображено сучасний стан протидії злочинності в нинішніх умовах з урахуванням положень Кримінального процесуального кодексу України та практики його застосування. Наведено криміналістичну характеристику злочинів, окреслено типові слідчі ситуації та викладено алгоритми дій слідчого під час розслідування злочинів, акцентовано на особливостях проведення окремих слідчих (розшукових) дій.

Автоматизована композиція - найскладніша задача Веб-сервісів. Вона має дві цілі: з одного боку - задовольнити складні вимоги клієнта, а з іншого - зменшити складність розробки Веб-сервісу, щоб задовольнити складну прикладну систему. Створений у роботі теоретичний апарат є основою для розробки алгоритмів автоматизованого вирішення задачі композиції семантичних Веб-сервісів. Запропоновані підходи базуються на використанні апарата дескриптивної логіки, що завдяки своїм механізмам міркувань і можливостям логічного виводу та надання описам семантичного змісту, є ефективним і потужним інструментом.

Складність бізнес-задач, для вирішення яких використовуються веб-сервіси, не надає змогу обмежити їх розгляд функціональна* моделлю, а вимагає розгляду й поведінкових аспектів. А забезпечення можливостей автоматизованого вирішення задач веб-серваш вимагає, перш за все, семантизації їх опису з використанням формальних засобів представлення, що будуть зрозумілими для комп'ютера. Сервіси, що не збагачені семантикою, не надають можливості міркування про те, що робить цей сервіс. Семантизація полягає у розширенні опису веб-сервісу чіткими і зрозумілими семантичними анотаціями, шо мають охоплювати всі важливі функціональні та нефункціональні аспекти сервісу, але не перевантажувати його надмірною інформацією. Тому, досить актуальними є проблеми специфікації самого процесу анотування, враховуючи визначення мети семантизації, основних аспектів, що підлягають анотуванню, джерел інформації, категорій семантик і кроків процесу, який забезпечує одержання анотоваго специфікації сервісу, з подальшим перетворенням у форму, яка може оброблятися автоматично, що і є предметом розгляду даної роботи. Основні етапи процесу відповідають категоріям семантик, що визначаються у процесі. Для кожного етапу специфікуються входи, виходи, джерела інформації та кроки реалізації. У роботі увагу приділено визначенню місця дескриптивної логіки у процесі семантизації веб-сервісу, як формального інструменту семантичного опису сервісу, що забезпечує можливості перевірки коректності опису та логічного виведення під час вирішення задач веб-сервісів тощо. Наведено приклад розширення онтологічними семантичними анотаціями фрагмента BPEL-процесу. В даному випадку семантизація полягає у виборі відповідних онтологій доменів та встановленні зв'язків між концептами онтології, яка представлена за допомогою апарату дескриптивних логік, та метаданими, що описують функціональність веб-сервісу. Як зрозуміла для комп'ютера модель представлення сервісу обрано анотовану систему перехідних станів (ASTS). Це зумовлюється тим, що з STS, зокрема, працюють більшість систем АІ планування, механізми яких можуть також використовуватися для автоматичного вирішення задач веб-сервісів.

На сьогодні Веб-сервіси надають змогу вирішувати конкретні бізнес-задачі, що реалізують бізнес процеси у різних галузях життєдіяльності людини. Але для того, щоб отримати виконуваний Веб-сервіс, треба вміти ефективно вирішувати цілу низьку задач самих Веб-сервісів на всіх етапах їх життєвого циклу. Апарат дескриптивних логік, завдяки своїм механізмам міркувань і можливостям логічного виводу та надання описам семантичного змісту, є ефективним і потужним інструментом для вирішення задач Веб-сервісів. Мета роботи - визначення ланцюжка задач Веб-сервісів на функціональному рівні та підходів до вирішення цих задач із застосуванням апарата дескриптивних логік.

Автоматична композиція сервісів, що представлені процесною моделлю, складна, але дуже актуальна задача, вирішення як: потребує, перш за все строгої формалізації та суттєвої семантизації опису сервісу. Схожість визначення задач інтелектуального планування до задач композиції сервісів доводить можливість застосування підходів AI-планування до розв'язання проблем композиції Веб-сервісів, за умови вирішення низки проблем. Проведено аналіз схожості та розбіжностей задач HTN-планування та композиції Веб-сервісів, що представлені процесною моделлю, а саме BPEL- сервісів, визначаено основні проблеми щодо безпосереднього застосування технік AI-планування та запропоновано підходи до їх розв'язання шляхом інтеграції дескриптивної логіки та методів HTN-планування, а також запропоновано підходи до трансляції BPEL описів у HTN-DL.