Визначено сучасні проблеми проведення земельної реформи та шляхи їх вирішення у контексті економічних наслідків для розвитку конкурентоспроможного аграрного виробництва в Україні. Визначено, що основним завданням завершення земельної реформи є створення ринку землі, який забезпечить перехід права власності на земельні ділянки до ефективного землевласника. Основою такого розвитку визначено фермерські господарства, які поєднують в одній особі і власника, і господаря на землі. Обгрунтовано, що прийняття проекту закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" буде сприяти розвитку саме цієї форми господарювання. Визначено головні проблеми дії мораторію на продаж земель сільгосппризначення, а саме: існування "чорного ринку" землі, вилучення з ринкового обороту землі вартістю близько 40 млрд доларів і, як наслідок, неможливість для аграріїв застосування іпотеки. Визначено прогалини в законодавстві стосовно державного контролю невитребуваних паїв та відумерлої спадщини, внаслідок чого держбюджет недоотримує немалі суми доходів. Окреслено перспективи вирішення цих проблем шляхом надання відповідних повноважень створеному Держзембанку, який має стати партнером та опорою для розвитку малого та середнього фермерського бізнесу після зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Розглянуто та проаналізовано історію інституційного становлення універсального міжнародного права (УМНП) і міжнародно-правових механізмів формування та розвитку його регіональних підсистем. Розкрито сутність УМНП як основи "права міжнародної спільноти". Досліджено сучасні тенденції в теоретичному поясненні та практичному співвідношенні загального й універсального міжнародного права. Узагальнено особливості розвитку регіональних підсистем УМНП на сучасному етапі. Досліджено особливості взаємодії, а також існуючі проблеми та колізії між універсальними та регіональними міжнародно-правовими нормами і механізмами їх застосування. Узагальнено тенденції та запропоновано подальші можливі шляхи для розвитку й забезпечення ефективності функціонування універсального міжнародного правопорядку в XXI ст.

Увагу приділено дослідженню теоретико-категоріального змісту землі як об'єкта державного управління в умовах ринкових відносин і децентралізації публічної влади. Розкрито теоретико-методичні основи земельних ресурсів у ракурсі його сталого використання. Визначено дефініції "ринок земель сільськогосподарського призначення" й "обіг земель сільськогосподарського призначення". Узагальнено означення "фермерський уклад". Вивчено теоретичні дилеми публічного управління сталим розвитком земельних відносин з метою узагальнення основних принципів підвищення результативності землекористування фермерських господарств та його оцінки. Проаналізовано структурні зміни сільськогосподарських угідь Вінниччини. Проведено детальний аналіз особливостей державного управління у сфері розподілу земельного фонду та основних трендів у розрізі етапів становлення фермерського укладу на теренах області. Змодельовано кон'юнктуру майбутньої моделі ринку земель сільськогосподарського призначення в сучасних умовах децентралізації, що передбачає визначення попиту та потенційної пропозиції, ставлення селян і фермерів до процесу ринкового обігу земель. Зазначено, що об'єктивність виявлених проблем у механізмах державного регулювання земельних відносин та функціонуванні фермерських господарств дала підґрунтя до внесення пропозиції їх вирішення завдяки моделі кооперації, яка базується на узагальненнях від проаналізованого зарубіжного досвіду та вітчизняної логічної практики.

Узагальнено наукові підходи до змісту категорій "ринок землі сільськогосподарського призначення" та "обіг земель сільськогосподарського призначення". Проаналізовано особливості фермерських господарств як суб’єкта земельних відносин, тенденції та динаміку їх розвитку. Запропоновано модель розвитку фермерської кооперації на регіональному рівні. Спрогнозовано кон’юнктуру ринку землі в Україні. Розроблено і обґрунтовано науково-практичні пропозиції стосовно механізмів інституційного забезпечення функціонування та регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення у напрямі забезпечення розвитку фермерства.