Вперше здійснено комплексне дослідження взаємозв'язку гуманітарної сфери та демократичних перетворень в Україні, що дозволяє визначити особливості здійснення політики гуманітарної безпеки за умов трансформаційних процесів. З'ясовано особливості реалізації політики гуманітарної безпеки за умов формування правової держави, суть яких полягає в існуванні обмежувальних політико-юридичних факторів гарантування державою прав людини та громадянина. Досліджено вплив процесів суспільної трансформації на гуманітарну безпеку, визначено фактори стабілізації системи гуманітарної безпеки держави та її дестабілізації. Удосконалено теоретичну та методичну базу для подальшого наукового дослідження таких феноменів, як гуманітарна безпека, політика гуманітарної безпеки, державне будівництво.

На підставі даних анкетування і клініко-лабораторних досліджень визначено вірогідні ризики розвитку патологічних станів під впливом тютюнопаління у студентів Львівського державного медичного коледжу ім. Андрія Крупинського. Виявлено, що частка регулярних курців серед юнаків була більшою, ніж серед дівчат, однак загальна кількість курців збільшувалася за рахунок осіб жіночої статі. Проаналізовано показники периферичної крові та інтегральні показники крові, які свідчили про підвищений ризик формування у цих студентів автоімунних, інфекційних, алергічних захворювань на тлі порушення активності факторів природженого імунітету. Встановлено підвищення рівня загального імуноглобуліну Е у сироватці крові у 26,9 % студентів-курців, причому його концентрація підвищувалась в міру збільшення кількості випалених цигарок. Визначено, що захворюваність на грип, гострі респіраторні вірусні інфекції та пневмонію у студентів-курців була вірогідно вищою, ніж серед некурців.

Вперше розроблено оригінальну анкету оцінювання стану здоров'я студентської молоді на основі детальних анамнестичних даних щодо способу життя, спадковості, навчального навантаження та відпочинку, фізичної активності, режиму та характеру харчування, шкідливих звичок тощо. Проаналізовано взаємозв'язки між антропоекологічними та фізіологічними природженими та адаптивними реакціями імунної системи. Виявлено невідповідність між самооцінкою стану здоров'я та рівнями фізичного здоров'я. На основі даних анкетування, результатів щорічних профілактичних оглядів, фізичних і функціональних показників, гематологічних індексів (ГІ) та інших досліджень науково обгрунтовано критерії та створено систему скринінгу імунокомпрометованих осіб з ризиком формування імунозалежних синдромів серед практично здорових студентів. Доведено необхідність обліку з більш ретельним клінічним, параклінічним та імунологічним обстеженням студентів. Показано, що особливої уваги потребують студенти, фізичний рівень здоров'я яких знаходиться за межею "безпечного", особи з абсолютними лімфоцитозом, лімфопенією, еозинофілією, підвищеним рівнем загального IgE, TNF-α, а також - з анамнестично-імунологічними даними, які вказують на ризик формування імунозалежних синдромів (імунодефіцитного, алергічного, аутоімунного). Вперше створено та науково обгрунтовано алгоритм донозологічного прогнозування імунозалежних порушень.

Висвітлено деякі проблеми практичного втілення заходів гуманітарної політики органами влади України в умовах реформ, що тривають. Запропоновано актуальні механізми реалізації гуманітарних проектів й ініціатив для зміцнення гуманітарної безпеки Української держави на загальнонаціональному та місцевому рівнях.

Висвітлено деякі актуальні питання, пов'язані з напрацюванням та реалізацією системи заходів протидії російській кампанії державно-спонсорованого тероризму та агресивної дезінформації, що здійснюється в межах триваючої гібридної війни РФ проти України та інших держав євроатлантичної спільноти. Запропоновано гуманітарні інструменти й ініціативи, здійснення яких сприятиме втіленню модернізаційних, безпекових і реінтеграційних інтенцій України на загальнонаціональному та місцевому рівнях.

Алергенні компоненти пилку рослин сьогодні класифікують за їх відношенням до різних білкових родин, виходячи зі структури і функцій. Даний підхід надає змогу зробити правильний вибір щодо ефективної алергенімунотерапії пацієнтів з полінозом. Мета роботи - аналіз особливостей сенсибілізації до весняних дерев у пацієнтів Львівської області й оцінка ефективності алергенімунотерапії екстрактом весняних дерев (Diater Laboratorios, Іспанія). Обстежено 286 пацієнтів з клінічною симптоматикою пилкової алергії. Виконували шкірні прік-тести (SPT) екстрактом "Суміш дерев" Diater Laboratorios, Іспанія. Рівень специфічних IgE до компонентів алергенів визначали за методом ImmunoCAP ("Phadia AB", Швеція). Алергенімунотерапію (SLIT) проводили вакциною - суміш "Spring Tree" (Alnus glutinosa = 25,00 %; Corylus avellana = 25,00 %; Betula verrucosa = 25,00 %; Fraxinus excelsior = 25,00 %). З'ясовано, що 98,3 % пацієнтів мали позитивні SPT до екстракту "Суміш трав". З них: 68,1 % - сенсибілізовані лише алергенами пилку дерев порядку Fagales; 2,8 % - лише алергенами родини Oleaceae; 23,9 % - полівалентна сенсибілізація весняними деревами. ImmunoCAP дослідження - істинна сенсибілізація алергенами пилку Betulacea становила 77 %. Після першого року SLIT покращання стану було у 83,1 %; після другого року - у 94,1 % хворих. Висновок: сенсибілізаційний профіль пацієнтів Львівського регіону складався з алергенів пилку дерев родин Betulacea і Oleaceae. Виявлений високий рівень сенсибілізації алергенами ясеня надає змогу рекомендувати SPT на ясень для рутинної практики. SLIT комбінованою вакциною "Весняні дерева" (діатер, Іспанія) продемонструвала безпеку та високу ефективність.

Сьогодні значно зросла кількість пацієнтів, у тому числі дитячого віку, з ізольованими ангіонабряками (АН) та АН на тлі кропив'янки і свербежу. Часто ці патологічні прояви не купіруються традиційними методами терапії, що вимагає поглиблення знань практичних лікарів щодо етіології і патогенезу даного захворювання. Мета роботи - на клінічних прикладах показати складність діагностичного пошуку та різноманітність проявів АН і хронічної спонтанної кропив'янки у пацієнтів різних вікових груп. Сучасний підхід до класифікації, діагностики, у тому числі диференціальної, та ведення пацієнтів із АН різного генезу викладено за ініціативи провідних учених і лікарів Всесвітньої організації алергологів та Європейської академії алергології і клінічної імунології в оновленому консенсусі "The international WAO/EAACI guideline for the management of hereditary angioedema - The 2017 revision and update". Ознайомлення з цим документом допоможе практикуючим лікарям вчасно верифікувати діагноз і призначити адекватну терапію таким пацієнтам.

Висвітлено деякі актуальні питання захисту прав інтелектуальної власності в України. Окреслено місце проблематики інтелектуальної власності у системі гуманітарної політики України, її вплив на загальний стан національного гуманітарного (зокрема, науково-інтелектуального) простору, а також на міжнародне реноме України та інвестиційну привабливість держави. Розглянуто деякі аналітичні документи іноземних партнерів України (зокрема, Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки) щодо важливих аспектів захисту прав інтелектуальної власності. Визначено внутрішні індикатори впливу питань захисту прав інтелектуальної власності на загальний стан гуманітарного простору держави, національного наукового та інтелектуального потенціалу. Обгрунтовано висновок про те, що з метою сприяння входженню на український ринок іноземних (зокрема, американських і європейських) високотехнологічних і наукоємних компаній, відомих світових торгових марок і мереж Міністерству економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством закордонних справ України слід інтенсифікувати зусилля для ширшого інформування іноземної громадськості, бізнесу та стейкхолдерів у галузі інтелектуальної власності про чинне українське законодавство у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Зазначеного можливо досягти, зокрема, через зарубіжні мережеві ресурси. Запропоновано перспективні напрямки удосконалення чинної правової бази захисту прав інтелектуальної власності в Україні (приведення національного законодавства до такого стану, щоб забезпечити належний рівень захисту правовласників, але при цьому не робити реєстрацію та подальшу "експлуатацію" інтелектуальної власності занадто обтяжливими, не створювати зарегульованості чи перешкод для добросовісної інформаційної діяльності, наукової й мистецької творчості та подальшого технологічного прогресу), реалізації перспективних організаційних та інформаційних кроків у відповідній сфері (зокрема, через механізми "діалогів щодо прав ІВ" (IPR Dialogs)) для зміцнення гуманітарної безпеки Української держави в умовах перманентної гібридної агресії з боку РФ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41,21

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.21-3 + Р41.2

Рубрики:

Вірусні інфекції (загальні роботи)

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд основних нагальних проблем у гуманітарній сфері України: культурній, освітній, науковій, мовній, а також у сфері релігійно-церковних відносин, прав національних меншин та корінних народів, розвитку креативних індустрій. Окрему увагу приділено завданням державної політики у сфері культурної (публічної) дипломатії та соціогуманітарної реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Акцентується на проблемах розвитку гуманітарної сфери в умовах пандемії COVID-19: обмеження масових заходів, яке поставило сферу культури та креативних індустрій на межу виживання, а також потреби в розвитку якісної дистанційної та онлайн-освіти у закладах середньої та вищої освіти. Розглянуто питання щодо стану музейної справи та музейних фондів в Україні, існування розриву в рівні доступу до якісних культурних послуг між населенням великих міст та периферії. Проаналізовано ситуацію з "мовним" питанням, зокрема переваги й виклики прийняття та імплементації Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Приділено увагу завданням державної політики реінтеграції у соціогуманітарній сфері, що охоплюють аналіз стану гуманітарної сфери на тимчасово окупованих територіях, окреслюють коло соціогуманітарних потреб жителів тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, які потребують вирішення для забезпечення конституційних прав, потреб цих громадян України та створення засад для підвищення рівня згуртованості, єдності українського суспільства.

Вивчено вплив вірусу Епштейна-Барр (EBV) на імунні й імунозалежні механізми перебігу алергічних хвороб (АХ), оптимізовано діагностичну та терапевтичну тактику ведення хворих на АХ на тлі хронічної EBV-інфекції. Встановлено, що серед 365-ти хворих на АХ поширеність EBV-інфекції була 89,6 %, із них в активній фазі - 48,9 %. У хворих на АХ на тлі активної фази EBV-інфекції виявлено прояви вторинних імунних порушень і більше виражені клініко-діагностичні ознаки гіперреактивності. У хворих на АХ західних областей України визначено регіональні особливості сенсибілізуючого профілю алергенів, молекулярні ендотипи різних нозологій АХ, на підставі яких створено молекулярні прогностичні моделі персоніфікованого ризику формування алергічного риніту (АР) персистуючого, АР інтермітуючого (АРі) та бронхіальної астми (БА) на тлі активної фази EBV-інфекції. Показано, що проведення шкірних прик-тестів (ШПТ) високостандартизованими екстрактами - це точний метод діагностики сенсибілізації до респіраторних алергенів із чутливістю 95,4 % і специфічністю 98,8 % відносно багатокомпонентних досліджень. Доведено участь EBV в імунних та імунозалежних механізмах перебігу АРі та БА, що більшою мірою виражена у пацієнтів з активною фазою хронічної EBV-інфекції за дисбалансом цитокінів IL-lβ, IL-33, IL-17, IL-12, IL-10 і підтверджувалась кореляційними взаємозв'язками IL-12 з mir-146a; IL-33 з mir-155; AGEs з IL-33, IL-17; mir-BART-13 із показниками ОФВ1, FeNO, загального IgE. Продемонстровано високу ефективність курсу імуномодулюючої противірусної терапії у пацієнтів з АРі та БА на тлі активної фази хронічної EBV-інфекції перед алерген-специфічною імунотерапією (АСІТ), що продемонструвало ефективність останньої незалежно від способу введення алерговакцини. Запропоновано суб'єктивні й імунологічні маркери моніторингу ефективності АСІТ. Розроблено алгоритм ведення пацієнтів з АРі та БА на тлі хронічної EBV-інфекції.

Проаналізовано деякі актуальні питання, пов'язані з правовою культурою в Україні та її впливом на соціально-політичні процеси. Констатовано наявність значного розриву між нормами чинного законодавства та дійсною практикою їх реалізації в суспільних відносинах усіх рівнів, що є одним із маркерів недостатнього рівня правової культури суспільства (як зовнішньої, так і внутрішньої). Визначено, що такий стан речей справляє відчутний негативний вплив як на ситуацію в гуманітарному просторі, динаміку реформ в Україні, місце нашої держави в різноманітних світових рейтингах, так і на загальнобезпекову ситуацію, що є особливо небезпечним у контексті гібридної війни з боку Росії, що триває. Коротко розглянуто деякі організаційно-правові й інституційні кроки, здійснені в контексті судово-правоохоронної та антикорупційної реформ у період 2015 - 2019 рр. Аргументовано думку про те, що передбачуваність юридичних процедур і взаємодій (як судових, так і позасудових), існування внаслідок високої правової культури чітких меж належного та дозволеного для всіх учасників суспільних відносин є каталізаторами позитивних процесів у суспільстві. Зокрема, завдяки цьому суб'єкти правовідносин можуть бути впевненими у захищеності своїх прав і свобод, а отже, відповідним чином вибудовувати лінію своєї поведінки, маючи далекосяжний "горизонт планування" на всіх рівнях взаємодії (від міжособистісного до міжнародного), не зациклюючись виключно на безпекових потребах, без реалізації яких неможливо перейти до забезпечення потреб вищого рівня. Наголошено на необхідності подальших комплексних державних заходів щодо формування правової культури громадян. Запропоновано низку перспективних кроків щодо підвищення рівня загальної та професійної правової культури, серед яких: усунення критичних недоліків і лакун у законодавстві; ліквідація розриву між чинними юридичними нормами та практикою їх реалізації; розроблення Стратегії зміцнення правової культури; підвищення якості юридичної освіти, осучаснення її форм і змісту; продов ження санкційно-обмежувальної політики щодо РФ та її проксі-суб'єктів; реалізація проактивних заходів у суміжних гуманітарних секторах тощо.