Досліджено генезу, семантику та прагматику суб'єктивного та кондиціонального способів у французькій та іспанській мовах на матеріалі художнього дискурсу різних епох та законодавчих документів. Вивчення здійснено на основі поліфонічної теорії Марії Луїзи Донер. Обгрунтовано термін "суб'єктивний спосіб" на позначення "subjonctif" / "subjuntivo" у зазначених мовах та розглянуто розвиток теоретичної думки щодо семантики суб'єктивних способів французької та іспанської мов XIX - XX ст. Визначено генезу, морфологію й особливості функціонування найпоширеніших форм суб'єктивного та кондиціонального способів зі старофранцузької та староіспанської мов до XVIII ст. Проаналізовано сучасне функціонування суб'єктивних способів у французькій та іспанській мовах на матеріалі художнього дискурсу XIX - XX ст. Визначено домінантні слова-селектори суб'єктивних способів у незалежних та підрядних реченнях обох романських мов: дієслова дійсного способу головних речень, заперечні частки, прислівники, сполучники. Розглянуто застосування суб'єктивних способів французької та іспанської мов у прислів'ях, приказках, максимах.