Українське авангардне мистецтво розглянуто як самобутній та оригінальний феномен у річищі європейської культури модернізму. Світоглядна філософсько-естетична основа вітчизняного авангарду формувалася як процес поступового синтезу західноєвропейської філософської традиції з традиціями власної національної культури. На цій основі українські митці-авангардисти запровадили нові художні напрями, які набули загальноєвропейського значення.

Мета роботи - провести гістологічне дослідження фібрину, збагаченого тромбоцитами, та дослідити його вплив на загоювання постекстракційної рани. З фібринового згортка готували гістологічні препарати, фарбували зрізи на фібрин: оранжевийчервоний-голубий за Зербіно Д. Д., Лукасевич Л. Л. (модифікований метод Martius-Scarlet-Blue), а також гематоксилін-еозином, проводили мікроскопію та фотографування препаратів. У дослідженні прийняли участь 20 хворих із цукровим діабетом II типу, які звертались у щелепно-лицеве відділення Вінницької ОКЛ ім. М. І. Пирогова. При мікроскопії зрізів фібринового згортка виявлено, що він складається з ниток фібрину та великої кількості тромбоцитів. Оцінка клінічного статусу кожного пацієнта та аналіз анкетування підтвердили позитивний вплив фібрину, збагаченого тромбоцитами, на загоювання постекстракційної рани. Висновок: у складі PRF у зону пошкодження транспортуються велика кількість тромбоцитів і фібрин, що сприяє швидшій регенерації постекстракційної лунки.

Мета роботи - в експерименті на лабораторних щурах дослідити вплив озону на процеси регенерації тканин після видалення зуба. У дослідженні брали участь 20 лабораторних щурів. Для моделювання експериментального патологічного процесу у тварин видаляли кутній зуб на верхній щелепі. Тварини поділені на дві групи, у тварин дослідної групи використовували озонотерапію з метою покращення процесів регенерації в постекстракційній рані. Оцінено морфологічні зміни тканини, що заповнювала лунку зуба на 3, 7, 14-й день. При мікроскопічному вивченні грануляційної тканини виявлені відмінності в її структурі між контрольною та дослідною групами. У контрольній групі визначалася значно краща динаміка морфометричних показників. Висновок: морфологічне дослідження тканини, що утворюється в лунці зуба після його видалення, указує на те, що використання озону призводило до активізації ангіогенезу, зменшення запальноклітинного інфільтрату, активізації епітелізації постекстракційної рани.

Одним з основних патогенетичних факторів сповільненої регенерації тканин при цукровому діабеті (ЦД) вважаються зміни судин мікроциркулярного русла, що розвиваються в ході хвороби, та повільне і нерегульоване утворення нових капілярів (ангіогенез). Ангіогенез - це один з фізіологічних процесів, який відіграє ключову роль у реакції тканин на пошкодженя. Мета роботи - за допомогою морфологічних досліджень провести аналіз регенераторних процесів у тканинах альвеолярного відростка після видалення зуба у хворих на ЦД, оцінити процеси фізіологічного ангіогенезу при утворенні грануляційної тканини. У 20 пацієнтів із ЦД II типу віком від 40 до 60 років обох статей, після видалення зуба була проведена біопсія грануляційної тканини, що заповнювала лунку зуба, через сім днів після видалення зуба. У 10-ти хворих (які склали контрольну групу) після видалення зуба в лунці формувався кров'яний згорток, загоювання лунки проходило самостійно. У інших 10-ти хворих (вони склали дослідну групу) в лунку поміщали PRF і фіксували його п-подібним швом. Виготовлено гістологічні препарати, проведено фарбування гістологічних препаратів гематоксилін-еозином і на фібрин за Зербіно Д. Д., Лукасевич Л. Л. (модифікований метод Martius-Scarlet-Blue). Мікроскопію та фотографування гістологічних препаратів проведено за допомогою світлового мікроскопа "OlympusBX41" при збільшенні в 40, 100, 200, 400 та 1000 разів. У препаратах дослідної групи кількість новоутворених капілярів та ендотеліоцитів більша. У препаратах контрольної групи зустрічається невелика кількість меншого діаметра новоутворених судин. Це підтверджується результатами морфометрії. Діаметр судин у дослідній групі складав 18,48 +- 0,67 мкм, їх відносна площа - 14,8 +- 0,51 %, у контрольній відповідно 11,68 +- 0,24 мкм та 9,04 +- 0,21 %. Висновок: структурні та функціональні зміни судин мікроциркуляторного русла є одним з найбільш важливих факторів, які зумовлюють повільне загоювання ран у хворих на ЦД. Таким чином, майбутні лікувальні підходи до стимуляції ангіогенезу, вазкуляризації, цільове транспортування факторів росту до місця пошкодження відкривають нові можливості для прискорення загоювання ран (у тому числі постекстракційних ран) у хворих на ЦД.

Мета дослідження - покращення регенерації тканин в лунці видаленого зуба у хворих на цукровий діабет (ЦД) із застосуванням аутофібринового згустку та використанням озонотерапії. Дослідження рівня процесів перекисного окиснення ліпідів оцінювали за вмістом малонового діальдегіду. Стан системи антиоксидантного захисту досліджено за вмістом церулоплазміну. Для дослідження були відібрані 3 групи пацієнтів: група порівняння (50 пацієнтів) - пацієнти що не хворіють на ЦД, основна група 1 (50 пацієнтів) - пацієнти, що хворіють на ЦД, яким проведено видалення зубів без застосування додаткового місцевого лікування, основна група 2 (50 пацієнтів) - пацієнти, що хворіють на ЦД, яким проведено видалення зубів, застосовувалась озонотерапія та внесення в лунку видаленого зуба PRF. В групі спостереження (відносно здорові пацієнти, що не мають ЦД) ніяких суттєвих змін не виявлено. В основній групі 1 в першу добу рівень малонового діальдегіду (MDA) у сироватці крові становив 6,53 +- 0,51 мкмоль/л, що перевищує нормальні показники. Станом на 7-у та 14-у добу рівень малонового діальдегіду (MDA) ще більше підвищився, і становив 7,02 +- 0,53 мкмоль/л та 7,03 +- 0,44 мкмоль/л відповідно. В основній групі 2 на 7-у добу рівень малонового діальдегіду (MDA) у сироватці крові почав зменшуватись і становив 5,98 +- 0,11 мкмоль/л. Даний рівень ще також високий. Провівши дослідження на 14-добу, одержано рівень малонового діальдегіду (MDA) у сироватці крові 3,99 +- 0,20 мкмоль/л. Цей результат знаходиться в межах норми для даного дослідження. Висновки: використання технології PRF та місцевої озонотерапії позитивно впливає не тільки на загоювання рани місцево, але і покращує рівень перекисного окислення ліпідів в організм. Використання технології PRF та місцевої озонотерапії позитивно впливає покращує систему антиоксидантного захисту в організмі в цілому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.421-86 + Р415.160.23

Рубрики:

Операції на зубах

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - дослідити можливість комбінованого використання PRF-згортку та випромінювання червоного спектру для покращення загоювання постекстракційної рани у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД). Дослідження по своїй організації мало проспективний і порівняльний характер. Для дослідження були відібрані 2 групи пацієнтів. Група 1 (30 пацієнтів) - пацієнти, що хворіють на ЦД, яким проводилось видалення зубів без застосування додаткового місцевого лікування, група 2 (30 пацієнтів) - пацієнти, що хворіють на ЦД, яким проведено видалення зубів, застосовувалась фотонна терапія та внесення в лунку видаленого зуба PRF. Для оцінки клінічної ефективності запропонованого лікування проведено морфометричний аналіз. Використання PRF-згортку та випромінювання червоного спектру для оптимізації процесів регенерації в постекстракційній рані у пацієнтів на тлі ЦД представляє інтерес як неінвазивний метод місцевого лікування. Висновки: в групі пацієнтів, яким проводилося місцеве лікування, виявлені морфологічні ознаки, які доказують прискорення процесів регенерації. А саме: під впливом фотонної терапії та PRF відбувалося зменшення відносної площі стромального набряку, зменшення кількості сегментоядерних лейкоцитів, покращення ангіогенезу, оскільки більшою була кількість новоутворених судин та їх відносна площа, раніше появлялися макрофаги та фібробласти, колагенові волокна та капіляри.