Цель работы - улучшить результаты лечения метастатических опухолей головного мозга путем оптимизации применения лучевой и химиотерапии в послеоперационный период на основе результатов анализа клинических данных и качества жизни пациентов. В про- и ретроспективном рандомизированном лонгитюдном исследовании с участием 83-х пациентов (средний возраст - 56 (52; 63) лет) с метастатическими опухолями головного мозга (T1 - T3, N0 - N2, M1, G2 - G3), исходящими из новообразований легких, молочной железы, кожи, почек, яичников, матки, толстой кишки, тимуса, влагалища, изучены клинические показатели и качество жизни в течение 1 года после разных комбинаций нейрохирургического лечения, радио- и химиотерапии. Выявлены следующие особенности течения послеоперационного периода у пациентов с метастатическими опухолями головного мозга: без последующей специфической противоопухолевой терапии - сравнительно более медленный темп нормализации клинических данных и качества жизни, минимальная 1-годичная выживаемость (46 %), частота рецидивов 11 %, малая позитивная динамика качества жизни, в основном за счет улучшения психического статуса, на фоне негативной динамики социальной активности; при использовании радиотерапии - быстрая ранняя позитивная динамика неврологической симптоматики, выживаемость - 56 %, частота рецидивов - 11 %, незначительная положительная динамика качества жизни преимущественно за счет физического статуса; при использовании химиотерапии - задержка клинического эффекта лечения и улучшения качества жизни (преимущественно за счет социального компонента) до 6-го месяца, относительный показатель выживания - 63 %, наивысшая частота рецидивов - 13 %; при комбинированном применении лучевой и химиотерапии - наивысшие показатели позитивной динамики неврологических симптомов и выживаемости (100 %), отсутствие рецидивов опухолей. Выводы: лучшие показатели позитивной динамики неврологических симптомов, выживаемости и отсутствие рецидивов опухолей характерны для комбинированного применения нейрохирургического, радиационного и химиотерапевтического лечения.

Зазначено, що незадовільні результати лікування хворих на рак голови та шиї привели вчених до розробки нових схем хіміопроменевої терапії (ХПТ) із використанням нетрадиційних режимів фракціонування дози опромінення. Описано технологію променевої терапії (ПТ) у режимі нетрадиційного фракціонування дози опромінення, а також вивчено переносимість методу та проаналізовано безпосередні результати лікування. Перші досліди хрономодульованої конформної ХПТ з використанням режиму гіпофракціонування порівняно з даними стандартної ПТ. Безпосередні результати конформної хрономодульованої ПТ у режимі гіпофракціонування з модифікацією 5-фторурацилом виявилися значно кращими у порівнянні з ПТ у режимі традиційного фракціонування. Розроблений метод не посилює частоти тяжких гострих променевих реакцій з боку слизової оболонки орофарингеальної ділянки та хрящів гортані.

Проведено порівняльний аналіз променевих езофагітів у хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) за різних режимів фракціонування з модифікацією етопозидом і цисплатином на гамма-терапевтичному апараті та лінійному прискорювачі. Застосування режимів прискореного гіперфракціонування з ескалацією дози з модифікацією етопозидом не викликає статистично значимого зростання частоти променевих езофагітів I ступеня. Застосування режиму прискореного гіперфракціонування з ескалацією дози в поєднанні з цисплатином викликає посилення частоти та ступеня тяжкості променевої реакції слизової стравоходу. Частота променевих езофагітів зростає при НДРЛ IIIB стадії та за загального стану пацієнта за шкалою Карновського менш ніж на 70 балів.