Представлена номенклатура современных компонентов донорской крови, дана их характеристика и определены основные показания к трансфузии. Показаны побочные эффекты, которые могут возникнуть в результате гемотрансфузий, а также способы снижения или предупреждения развития таких эффектов.

Исследованы спектральные и фотовольтаические свойства полимерных нанокомпозитов на основе полифениленвинилена и растворимых фталоцианинов. Показано, что наночастицы образуются за счет агрегации последних в полимерной матрице, что приводит к батохромному сдвигу поглощения композита и повышению его светочувствительности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.135-3 + Е60*739.177*02

Рубрики:

Амперометричне титрування

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.135-3 + Е. с5

Рубрики:

Амперометричне титрування

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано розробку біосенсорної системи, що складається з двох монобіосенсорів на основі піруватоксидази та лактатоксидази для визначення пірувату та лактату, відповідно. Для іммобілізації ензимів у складі біоселективної мембрани було використано метод захоплення в полімер PVA-SbQ на поверхні амперометричного перетворювача. Як перетворювачі виступали платинові дискові електроди. В роботі було підібрано єдині умови виготовлення та функціонування монобіосенсорів для поєднання їх у біосенсорну систему. Було досліджено оптимальні умови іммобілізації ензимів та параметри буферного розчину для одночасної роботи біосенсорів, зокрема pH, буферну ємність та іонну силу. Перевірено перехресний вплив субстратів та кофакторів на роботу ензимів. Біосенсорна система характеризувалась гарною операційною стабільністю та відтворюваністю відгуків на піруват та лактат. Одержані аналітичні характеристики біосенсорної системи свідчать про можливість її використання для аналізу лактату та пірувату в реальних біологічних рідинах.

Розроблено амперометричний біосенсор для визначення ацетилхоліну в біологічних розчинах. Порівняно різні варіанти коіммобілізації холіноксидази та ацетилхолінестерази, та обрано двошаровий метод іммобілізації (першим шаром наносили мембрану з ацетилхолінестеразою, а другим шаром - мембрану з холіноксидазою). Досліджено вплив параметрів розчину (буферна ємність, іонна сила, pH) на аналітичні характеристики біосенсора. Показано, що біосенсор характеризується гарною відтворюваністю сигналу та операційною стабільністю. Перевірено селективність біосенсора на речовини, які можуть бути присутніми в біологічних зразках, та досліджено основні аналітичні характеристики біосенсора: чутливість, лінійний діапазон роботи, мінімальну межу визначення, шум, дрейф та ін. Доведено, що розроблений біосенсор можна використовувати для визначення концентрацій ацетилхоліну в біологічних зразках.

Мета роботи - перевірка можливості створення масиву ферментних біосенсорів для одночасного визначення шістьох речовин у водних розчинах. Ферменти, селективні до глутамату, глюкози, холіну, ацетилхоліну, лактату та пірувату, було іммобілізовано на поверхнях амперометричних перетворювачів. Досліджено вплив pH, іонної сили та буферної ємності розчину на відгуки біосенсорів; оптимізовано умови одночасної роботи всіх біоселективних елементів. Одержано дані про відсутність перехресного впливу субстратів всіх використаних ферментативних систем; показано високу селективність біосенсорів і відсутність впливу інтерферуючих речовин на їх роботу. Створений масив біосенсорів мав хорошу відтворюваність відгуків та стабільність під час зберігання. Використання однакових перетворювачів і схожих умов іммобілізації ферментів роблять біосенсорний масив перспективним для масового виготовлення. Біосенсорний масив придатний для одночасного, швидкого та простого визначення речовин у водних зразках.

Мета роботи - оптимізація процедури одночасного визначення концентрацій лактату та пірувату в сироватці крові людини з використанням біосенсорної системи. Система складалась з двох амперометричних біосенсорів на основі піруватоксидази та лактатоксидази відповідно, що підключались до однієї вимірювальної схеми та одночасно працювали в єдиній вимірювальній комірці. Перевірено залежність відгуків біосенсорної системи від ступеня розведення сироватки крові в робочій комірці. Досліджено відтворюваність відгуків і зміну калібрувальних кривих біосенсорної системи у разі роботи з сироваткою крові. Визначено концентрації лактату, пірувату та їх співвідношення в зразках сироватки крові і показано високу кореляцію одержаних результатів з даними контрольного методу. Доведено, що запропонована біосенсорна система придатна для швидкого визначення лактату, пірувату та їх співвідношення і може бути використана під час медичної діагностики відповідних захворювань.