Приведены оценки интегративного показателя качества жизни больных невротическими расстройствами, с психическими нарушениями, обусловленными органическими поражениями головного мозга, а также больных шизофренией и аффективными расстройствами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р64-324 + Ю937-953.6

Рубрики:

Психіатрія

Психологія особи

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу фундаментальних робіт з електрофізіології ЦНС, класичних досліджень з електричної активності мозку людини, а також власних результатів висвітлено природу та механізми електрогенезу, пейсмекерну роль окремих структур лімбіко-ретикулярної системи мозку, olfactorius і неокортексу в частотно-амплітудному спектрі ЕЕГ, висвітлено уявлення щодо інформаційного значення електричних процесів мозку в оцінці його функціонального стану.

На основе фундаментальных работ по электрофизиологии ЦНС, классических исследований электрической активности мозга человека, а также собственных результатов освещены природа и механизмы электрогенеза, пейсмекерная роль отдельных структур лимбико-ретикулярной системы мозга, olfactorius и неокортекса в частотно-амплитудном спектре ЭЭГ, изложены представления об информационном значении электрических процессов мозга в оценке его функционального состояния.

Проведено електрофізіологічний (частотно-візуальний і кореляційний) аналіз ролі і механізмів пароксизмальних станів у формуванні клінічної картини соматоформної вегетативної дисфункції. Показано, що пароксизмальна активність психофізіологічних функцій має амбівалентні властивості, будучи механізмом подавлення патологічного стану, а у випадках постійно діючих екстремальних дій екзо- і ендогенної природи є важливим психопатологічним чинником в клініці соматоформної вегетативної дисфункції.

Проведен электрофизиологический (частотно-визуальный и корреляционный) анализ роли и механизмов пароксизмальных состояний в формировании клинической картины соматоформной вегетативной дисфункции. Показано, что пароксизмальная активность психофизиологических функций обладает амбивалентными свойствами, являясь механизмом подавления патологического состояния, а в случаях постоянно действующих экстремальных воздействий экзогенной и эндогенной природы является важным психопатологическим фактором в клинике соматоформной вегетативной дисфункции.

На основі комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного, нейробіологічного обстеження описано різні варіанти пароксизмальних станів (ПС) у структурі різних невротичних розладів. В результаті статистичного оброблення даних, одержаних у разі застосування карти-опитувальника психічних симптомів, які спостерігаються в клініці пароксизмальних станів, виокремлено типи ПС. Наведено їх феноменологію, особливості взаємозв'язків з провідними патопсихологічними синдромами та зустрічальність в клініці невротичних розладів. На підставі результатів психодіагностичного дослідження визначено переважаючі стратегії поведінки хворих з ПС в конфліктних ситуаціях, що є специфічними за різних невротичних розладів. Виокремлено типові реакції на фрустрацію, які свідчать про наявність високого рівня соціальної адаптації таких хворих. Доведено, що у хворих з ПС за тривалого впливу фруструючого фактора відбувається мобілізація психічних процесів (пам'яті, уваги, працездатності). Запропоновано новий підхід до аналізу нейродинамічних систем мозку, що генерують пароксизмальні прояви будь-якої фізіологічної активності у разі невротичних розладів з урахуванням показників частотно-амплітудного спектра, сумарної біоелектричної активності мозку, з позицій "детерміністського хаосу" за І. Пригожиним. Виявлено специфічні електроенцефалограф-кореляти ПС, модульовані емоційно значущими функціональними навантаженнями відповідно до форм невротичної патології. Розкрито роль центральних медіаторів норадреналіну, адреналіну та серотоніну, яка відображає перехідні стани функціональної активності мозку у разі невротичних розладів від патології до відносної адаптації. Розроблено систему терапії та профілактики, яка враховує специфіку ПС і форму невротичного розладу, основою якої є психотерапевтичні методи корекції, спрямовані на стимуляцію компенсаторних процесів, що сприяють формуванню пристосування до виникаючих ПС, і купірування хворобливої симптоматики з використанням медикаментозних способів. Підтверджено гіпотезу про роль пароксизмальної активності, яка виконує роль сигнального механізму в перехідних процесах нейродинамічних систем мозку, і трансформації в ПС за її позамежних функцій.

В експерименті на 55-ти лабораторних щурах з моделюванням поведінки гедонії (у 30-ти - потяг до канабіноїдів, у 25-ти - потяг до алкоголю) та 16-ти щурах з умовно-рефлекторним стереотипом уникнення і перемиканням на нові екзальтовані реалії у сферу дистантних енергоінформаційних взаємодій за умов їх обмеження (в камері Райха) досліджено значення енергоінформаційного простору у відновленні нейродинамічних процесів мозку. Вивчено нейроетологічні, нейрофізіологічні, когнітивні, електрофізіологічні механізми відновлення порушених функцій. За канабіноїдної залежності використано надмалі дози імплантації ембріональної тканини п'явки, що містить анандамід - ліганд канабіноїдних рецепторів. Можна припустити, що ці дози анандаміду мали, згідно з теорією О.І. Епштейна, хвильову інформаційну форму, що впливає позитивно на тваринний об'єкт. Надмалі дози білка S-100 та пептиду дельта-сон також, мабуть, мають хвильову інформаційну форму дії, знаходячись у світовому енергоінформаційному просторі, відновлюють нейродинамічні процеси за експериментальної гедонії у щурів. Обмеження впливів енергоінформаційних дій простору за умови поміщення щурів у камеру Райха за ауторезонансними механізмами через G-рецептори мембран клітин відновлюють їх нейродинамічний гомеостаз.

В эксперименте на 55-ти лабораторных крысах с моделированием гедонического поведения (у 30-ти - влечение к каннабиноидам, у 25-ти - влечение к алкоголю) и 16-ти крысах с условно-рефлекторным стереотипом избегания и переключением на новые экзальтированные реалии в сферу дистантных энергоинформационных взаимодействий в условиях их ограничения (в камере Райха) исследовано значение энергоинформационного пространства в восстановлении нейродинамических процессов мозга. Изучены нейроэтологические, нейрофизиологические, когнитивные, электрофизиологические механизмы восстановления нарушенных функций. При каннабиноидной зависимости использованы сверхмалые дозы имплантации эмбриональной ткани пиявки, содержащей анандамид - лиганд каннабиноидных рецепторов. Можно допустить, что эти дозы анандамида имели, согласно теории О.И. Эпштейна, волновую информационную форму, влияющую позитивно на животный объект. Сверхмалые дозы белка S-100 и пептида дельта-сна также, по-видимому, имеют волновую информационную форму воздействия, находясь в мировом энергоинформационном пространстве, восстанавливают нейродинамические процессы при экспериментальной гедонии у крыс. Ограничение влияний энергоинформационных воздействий пространства в условиях помещения крыс в камеру Райха по ауторезонансным механизмам через G-рецепторы мембран клеток восстанавливает их нейродинамический гомеостаз.

Обследован 171 больной с невротическими расстройствами, в клинической картине которых ведущими были депрессивные проявления. Контрольную группу составили больные циклотимией. Выявлено, что депрессии в рамках невротических расстройств проявляются преимущественно в виде аффективных нарушений легкой степени выраженности и значительно выраженной тревоги. Они имеют определенные клинические особенности, отличаются наличием основных психопатологических синдромов, среди которых наряду с депрессивными чаще выражены астенический, тревожный, ипохондрический, фобический и их сочетания. Показано, что клиническое разнообразие и полиморфизм невротических депрессий обусловлены особенностями психогенных влияний, клиническим патоморфозом и патопсихологическими механизмами формирования данных расстройств.