Індекс рубрикатора НБУВ: К557-1 + К222.234.07

Рубрики:

Обробка металів з використанням плазмового струменя (плазмова обробка)

Вплив засобів виробництва та обробки на структуру та властивості машинобудівної сталі

Шифр НБУВ: Ж14164 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Задля визначення взаємоузгоджених параметрів вихідної ланки генератора коротких (~100 нс) імпульсів з робочою камерою, в якій імпульсним бар'єрним розрядом відбувається обробка води в крапельно-плівковому стані, розроблено наближену математичну модель, що описує перехідні процеси в схемі. Прийнятна для практики точність моделі підтверджена експериментальними даними. Розраховано параметри ємності діелектричного бар'єру та магнітних ключів, за яких ефективність передачі енергії в робочу камеру перевищує 60 %. Встановлено, що ефективність у визначальній мірі залежить від відношення ємності діелектричного бар'єру робочої камери до вихідної ємності генератора імпульсів, оптимальне значення якого становить 2,6. Обгрунтовано вибір величини індуктивності розсіювання магнітного ключа, через який йде розряджання бар'єрної ємності після закінчення прямого імпульсу струму. Встановлено, що узгодженість параметрів вихідної ланки генератора імпульсів та робочої камери дає можливість суттєво зменшити теплове навантаження на швидкодіючий розмикаючий діод в вихідній ланці генератора імпульсів.

Висвітлено концептуальні положення формування теоретико-методологічних засад менеджменту в дискурсі економічної теорії та управління. Звернено увагу на прикладні аспекти стратегічних імперативів менеджменту в умовах конкретно-історичних особливостей національної політики держави. Досліджено модернізацію системи публічного управління та адміністрування в умовах цифрових трансформацій. Монографія рекомендується при викладанні у вищих навчальних закладах курсів національної економіки, муніципальної економіки, міжнародної економіки, політичної економії, мікро- і макроекономіки, спецкурсів з теоретичних основ менеджменту, муніципального менеджменту, міжнародного маркетингу, державної політики соціального забезпечення, формування національної моделі розвитку економіки та проведення науково-дослідницької роботи з проблем стратегічних імперативів управління.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш102 я431(0)

Шифр НБУВ: ВА868043 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено проблеми та перспективи інституціонального забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки України. Зазначено, що існуючий рівень економічної безпеки України, ускладнений війною, вимагає нових підходів до інституціонального забезпечення в частині антикризового управління та регулювання, здатного вирішити питання зменшення рівня корупції та тінізації економіки, що суттєво вплине на реалізацію наміру нашої країни стати членом Європейського Союзу. Відзначено, що інституціональне забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки країни розглядається як складна комплексна система соціально-економічного розвитку та передбачає виконання відповідних заходів (організаційно-економічних, технологічних, профілактичних, контролюючих, захисних), які вживаються з метою нейтралізації негативного впливу на економічну безпеку держави. Встановлено, що однією із основних умов побудови дієвої системи інституціонального забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки країни є запровадження регулярного моніторингу реалізації прийнятих раніше рішень, формування динамічної інформаційної структури інституціонального регулювання національної економіки та ліквідація наявних адміністративних бар'єрів та обмежень. Зроблено висновок, що однією з важливих умов формування ефективної системи інституціонального забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки України є використання сучасних управлінських технологій у поєднанні із розвитком інституціонального середовища, яке охоплює сукупність найважливіших інституцій, формальних і неформальних інститутів та інституційні зміни, які спрямовані на підвищення якісних характеристик формальних і неформальних інститутів, що вже існують у сфері антикризового регулювання економічної безпеки. Запропоновано систему інституціонального забезпечення антикризового регулювання економічної безпеки країни, що передбачає комплексність вирішення проблем на всіх рівнях управління, оптимізацію антикризових заходів та вирівнювання умов господарювання та життєдіяльності людини, що, своєю чергою, дозволить вирішити питання щодо створення умов для розвитку бізнесу та соціальної сфери.

Cформовано інтегровану систему економічної безпеки на загальнонаціональному рівні. Зазначено, що нові загрози національній безпеці України сьогодні викликані бойовими діями на її території та певними проблемами в економіці країни. У зв'язку із цим спостерігається різке відставання техніко-технологічного, організаційно-управлінського, маркетингового, кадрового потенціалів практично у всіх галузях національного господарства, що суттєво впливає на рівень економічної безпеки на загальнонаціональному рівні. Зазначено, що при формуванні інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні потрібно враховувати певні об'єктивні обставини, нехтування якими може призвести до втрати контролю над національними інтересами. Визначено, що в умовах сьогодення економічна безпека країни є фундаментом для функціонування всіх елементів, які відносяться до цієї системи: політичної, соціальної, військової, екологічної, технологічної, інформаційної безпеки тощо. Тобто можна впевнено стверджувати, що вона займає центральне місце в системі національної безпеки, оскільки її забезпечення гарантує життєдіяльність практично всіх сфер існування суспільства та сприяє соціально-економічному розвитку держави. Запропоновано структуру економічної безпеки держави. Провівши аналіз запропонованої інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні зазначено тісний взаємозв'язок усіх видів загроз та їхнього впливу на реалізацію національних інтересів держави. Зроблено висновок, що формування інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні, яка поєднує в собі ідентифікацію загроз національній безпеці та рівень забезпечення економічної безпеки країни, може забезпечити стійкість всіх галузей економіки, довгострокове економічне зростання та високу якість життя населення країни. При побудові інтегрованої системи економічної безпеки на загальнонаціональному рівні були виокремлені основні види загроз: загальнонаціонального рівня, внутрішньоекономічних зв'язків, територіального рівня та загрози для суспільних відносин, наявність та актуальність яких доводить необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення економічної безпеки.

Мета роботи - оцінка ризику канцерогенних речовин з доведеною небезпекою для людини на рівні чинних гранично допустимих концентрацій. Результати отримано на підставі збору та аналізу даних щодо хімічних канцерогенних сполук, які включено до вітчизняної нормативної бази допустимого вмісту в атмосферному повітрі населених місць, а також бази Директив країн ЄС та Міжнародної агенції з вивчення раку із застосуванням бібліосемантичного, бібліографічного та гігієнічного методів дослідження. При цьому до розгляду бралися хімічні речовини, класифіковані експертами стосовно канцерогенності для людини: безумовно канцерогенні (група 1), ймовірно (група 2А) та можливо канцерогенні для людини (група 2В). Визначено в переліку віднормованих в атмосферному повітрі канцерогенних речовин 52 сполуки, з яких 12 речовин віднесено до групи 1, 13 - до групи 2А та 27 - до групи 2В. Глибокому аналізу підлягали лише речовини першої групи. Для оцінки небезпеки концентрацій речовин на рівні гранично допустимих концентрацій визначалися показники ризику за рекомендованими методичними документами. Проведені розрахунки канцерогенного ризику, зумовленого концентраціями цих речовин на рівні гігієнічних регламентів для атмосферного повітря населених місць, засвідчили, що тільки для двох сполук (бенз/а/пірену та формальдегіду) ризик прийнятний і відповідає міжнародним стандартам, рекомендованим ЄС та ВООЗ. Для інших речовин цієї групи канцерогенний ризик впливу є надмірним. Зроблено висновок щодо необхідності перегляду існуючих гігієнічних нормативів з позицій ризику та розгляду їх у подальшому в якості середньорічних. Для вирішення цього питання в роботі висвітлена критеріальна шкала "концентрація - канцерогенний ризик", за допомогою якої запропоновано визначати гранично допустимі концентрації за показниками прийнятного для умов України ризику.

Шифр НБУВ: Ж14309 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж14309 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено інституційну, нормативно-правову та інформативно-комунікативну підсистеми політичної системи України з точки зору поєднання формального та реального конституціоналізму. Проаналізовано неполітичні інститути - організації громадянського суспільства, фінансово-промислові групи, медіа, які безпосередньо впливають на характер політичної системи та політичні практики. Увагу приділено структурно-функціональному виміру політичної системи України. Охарактеризовано функціональну спроможність українського парламенту. Висвітлено динаміку структури й сфер компетенції виконавчої влади в Україні. Розглянуто правлячий клас як продуцент змін у політичній системі. Висвітлено вплив фінансово-промислових груп на функціонування політичної системи України. Розглянуто роль громадянського суспільства у функціонуванні політичної системи України. Досліджено політичні аспекти функціонування судової гілки влади в Україні.

Використання ефективних та екологічно чистих методів виробництва електроенергії є одним із головних питань енергетики. Переваги та недоліки електростанцій, що працюють на енергії морських хвиль, відомі й постійно досліджуються. Існує багато підходів і методів розрахунку перетворення енергії морських хвиль в електроенергію, які мають свої переваги та недоліки, призначені для різних конструкцій перетворювачів і використовують різні підходи. Пропонується проста схема перетворювача, що перетворює енергію коливань циліндричного буя в електричну енергію. Мета роботи - розроблення простої методики розрахунку енергетичних характеристик перетворювача енергії морських хвиль, який складається з циліндричного буя, шківа та магнітоелектричного генератора, з використанням усереднених енергетичних показників генератора. Для перетворення електроенергії була використана проста схема з одним циліндричним буєм та трифазним генератором. В якості споживача електроенергії використано резистивне навантаження. Функцію коливань морської поверхні представлено у вигляді синусоїди з вищими гармоніками. Складено рівняння балансу сил, що діють на буй, з урахуванням коефіцієнта відношення моменту на роторі генератора до його швидкості. Використано ітераційне обчислення оптимальної швидкості обертання ротора для максимізації потужності споживання електроенергії. Для встановлення опору резисторів використовуються характеристики усталених режимів роботи генератора та усереднена за період морської хвилі оптимальна швидкість ротора. Для встановлення змінних за період морської хвилі енергетичних показників виконується моделювання генератора з оптимальним опором резисторів та заданою змінною за період швидкістю ротора. Досліджуються енергетичні характеристики перетворювача з одним буєм, з амплітудою хвилі 1 метр і періодом 10 секунд.

Визначено проблеми та перспективи використання сучасних технологій управління комунікаціями в закладах вищої освіти України. Зазначено, що основний прояв кризових явищ в українській вищій освіті має певні соціально-економічні особливості, що пов'язані із недостатнім реагуванням на впливи чинників зовнішнього середовища, нестачею якісної інформації, прийняттям неефективних управлінських рішень і невідповідністю комунікаційного забезпечення ЗВО світовим стандартам. Зазначено, що сьогодні інформаційно-комунікаційні технології: хмарні обчислення, автоматизація та робототехніка, Інтернет, штучний інтелект, аналітика даних тощо створили нові можливості для здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і визначили нові завдання для ЗВО у сфері освітнього менеджменту. Виходячи з цього технологія управління комунікаціями у ЗВО в загальному вигляді являє собою сукупність прийомів, засобів, інструментів, форм і методів впливу на керовану підсистему їх діяльності, маючи на меті досягнення запланованих результатів фінансово-економічного, соціального та професійного розвитку. Така технологія управління регламентується спеціальними нормативно-правовими та методичними документами, а саме: нормами, нормативами, посадовими інструкціями, положеннями, стандартами діяльності, системами документообігу. Зроблено висновок, що однією з важливих умов формування ефективної системи управління комунікаціями у ЗВО є поширення сучасних цифрових технологій навчання, підвищення ефективності освітнього менеджменту, надбання навичок цифрової грамотності, які сьогодні є пріоритетними умовами для досягнення успіху на сучасному ринку праці. Запропоновані напрями використання сучасних технологій управління комунікаціями у ЗВО передбачають комплексність вирішення проблем на всіх рівнях управління, оптимізацію заходів та створення комфортних умов навчання для здобувачів вищої освіти в Україні.

Проведено аналіз ефективності функціонування системи управління персоналом, до показників для оцінки організаційної ефективності управління персоналом підприємства належать: співвідношення витрат, необхідних для забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, і результатів, отриманих від їх діяльності; відношення бюджету підприємства до чисельності персоналу; вартісної оцінки розходжень у результативності праці. Досліджено елементи системи управління персоналом організації, побудовано модель формування персоналу як оптимізаційного бізнес-процесу управління персоналом на засадах холістичного менеджменту. В основі розвитку цієї моделі закладено концептуальні засади управління талантами. Адже в умовах транзитивних процесів підприємств, що передбачає їхню оптимізацію, застосування цієї функції та використання технологій, орієнтованих на розкриття потенційних можливостей працівників, формування бази талантів набуває особливого значення. Запропоновано класифікацію технологій управління персоналом. Ефективність функціонування системи управління персоналом у межах підприємства визначається рівнем гармонійної співпраці всіх її суб'єктів: менеджерів різних рівнів управління і працівників.

Визначено сучасні технології управління інноваційним потенціалом промислових підприємств та умови їх застосування. Зазначено, що сьогоднішній стан інноваційної діяльності в Україні є незадовільним. Він характеризується малою часткою інноваційної продукції в загальному обсязі продукції, що виробляється вітчизняними виробниками; невмінням менеджменту підприємств пристосовуватися до мінливого зовнішнього середовища та наслідків глобальної фінансової кризи. Для України основною проблемою в інноваційній сфері є несприйняття багатьма промисловими підприємствами змін і "правил гри" в сучасному бізнес-середовищі. З'ясовано, що для вирішення питань підвищення ефективності управління інноваційним потенціалом промислових підприємств України необхідно використовувати комплекс прогресивних технологій загального управління, що позитивно вплине на інноваційну сферу діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта. Відзначено, що завдання, що вирішують сучасні технології управління інноваційним потенціалом промислових підприємств, повинні враховувати: наявність, кількість та якість ресурсів; стан ринку; конкурентне середовище; технологічний рівень підприємства. Зокрема, завдання визначаються на довго- та короткострокову перспективи, де встановлюються критерії та параметри управління інноваційними процесами на промисловому підприємстві. Зроблено висновок, що однією з важливих умов ефективного управління інноваційним потенціалом промислових підприємств України є використання сучасних технологій менеджменту, які засновані на п'яти підходах: цільовому, процесному, функціональному, ресурсному та конкурентному. Запропонований методичний підхід до визначення резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства дає можливість стверджувати, що розрахунок показників ефективності інноваційної діяльності необхідно здійснювати на основі фактичних результатів діяльності підприємства через певні інтервали часу.

Визначено специфічні риси принципів та методів оцінки ефективності управлінських рішень на промислових підприємствах України. Зазначено, що поліпшення економічної ситуації в Україні в умовах воєнного стану та бойових дій на її території сьогодні можливе лише на основі комплексного використання принципів та методів оцінки ефективності управлінських рішень, від якості яких залежить життєздатність вітчизняних промислових підприємств і збереження національного господарства в цілому. Відзначено, що ефективність і результативність управлінських рішень визначається дією безлічі факторів технічного, організаційного, економічного та соціально-психологічного характеру, вплив яких проявляється на різних стадіях процесу розробки та реалізації рішень. Визначено вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність керівників промислових підприємств. Встановлено, що на промислових підприємствах з метою максимально ефективного пристосування до змін чинників зовнішнього та внутрішнього середовища мають бути розроблені програми розвитку потенціалу менеджерів, його удосконалення, які включають дію комплексних, довгострокових і вартісних досліджень і впроваджувальних програм. Реалізація даних заходів повинна бути заснована на використанні формальних і неформальних методів управління, що базуються на процесах постійної зміни та вдосконалення. Зроблено висновок, що однією з важливих умов якості та ефективності прийняття управлінських рішень для промислових підприємств України є створення високоякісної інформаційної бази та підбір висококваліфікованих кадрів у сфері управління, оскільки рівень освіти та досвід сучасного менеджера є вагомим чинником розвитку господарюючого суб'єкта. Щодо оцінки ефективності прийняття рішень та управлінської діяльності менеджера, зроблено висновок, що на промислових підприємствах України повинні бути розроблені програми розвитку потенціалу управлінців, його нарощування та вдосконалення, які складаються з комплексу довгострокових досліджень та оперативних планів навчання.

Виявлено й обгрунтовано пріоритетність цілей і напрямів стратегічного розвитку туристичної конкурентоспроможності регіону. Доведено, що розвиток туризму на регіональному рівні носить комплексний, багатоаспектний характер, тому й управління туристичною діяльністю в регіоні повинно здійснюватися за цілою низкою різних напрямів. Це, своєю чергою, обумовлює потребу у формуванні програми довгострокового розвитку туризму в регіоні чи концепції стратегії розвитку туризму задля того, щоб максимально врахувати вплив внутрішніх і зовнішніх факторів, провести аналіз існуючої ситуації та розробити послідовність дій і заходів з підтримки та керування регіональним туризмом, а також гарантувати необхідний рівень конкурентоспроможності регіону. Виділено пріоритетні для регіону види туризму, які є найбільш привабливими та можливими для розвитку й отримання ефекту (економічного, соціального чи екологічного), відповідно до наявного рекреаційно-туристичного потенціалу регіону. При розробці стратегії розвитку туризму в регіоні потрібно враховувати пріоритетність цілей, оскільки це дасть змогу якнайкраще та найшвидше поліпшити існуючий незадовільний стан туристичної індустрії регіону. Саме тому запропоновано обгрунтувати напрями стратегічного розвитку та досягти конкурентні переваги в туристичній індустрії регіону завдяки моделюванню пріоритетності цілей розвитку (на прикладі туристичної конкурентоспроможності Харківського регіону). Цього можна досягти, скориставшись технологією методу аналізу ієрархій, який належить до процедур ієрархічного подання елементів, що дозволяють визначити сутність та обгрунтовувати завдання з прийняття управлінських рішень.

Виконано дослідження енергоефективності імпульсного бар'єрного розряду під час обробки води в аерозольному стані в залежності від енергії імпульсів (21 - 72 мДж), частоти їхнього повторення (50 - 300 Гц), концентрації органічної домішки у воді (50 - 100 мг/л) та вмісту води (1,6 - 3,2 %) у водоповітряній суміші. Розряд генерувався уніполярними короткими імпульсами (~100 нс) в електродній системі з вертикально розташованими циліндричними електродами діаметром 2 мм, відстань між якими складала 2 мм. Найвищий енергетичний вихід, який було отримано під час розкладання домішки на 90 %, складав 32 г/квт-год. З метою визначення впливу параметрів руху води на енергоефективність імпульсного бар'єрного розряду за схожих умов зіставлено енергоефективність цього виду розряду під час руху води в плівковому, крапельному та аерозольному станах. Робиться висновок, що обробку води доцільно вести в крапельному стані за субміліметрового розміру крапель. У разі такого руху води енергоефективність імпульсного бар'єрного розряду на 30 % вища, ніж в аерозольному.