Досліджено історію заснування й видання у Львові одного з кращих українських літературних журналів кінця ХІХ - початку ХХ ст. - "Літературно-наукового вісника", зокрема, перший, львівський період його історії (1898 - 1906). Проаналізовано діяльність редакторів, видатних вчених, письменників і публіцистів І.Франка, М.Грушевського, В.Гнатюка і О.Маковея, під керівництвом яких журнал об'єднав літературно-наукові сили Західної та Східної України, відіграв велику роль у художніх пошуках української літератури, став першим українським літературним журналом європейського типу.

Встановлено, що жиропіт вовни овець таврійського типу має високу якість, яка характеризується йодним - 13,7 - 19,9, кислотним - 11,0 - 20,6 числом та числом омилення - 53,6 - 128,1. Вовна вміщує в допустимих межах всі важливі мінеральні речовини - S, Ca, Zn, Fe, Na, K.

Запропоновано методичний підхід класифікації типів рун залежно від властивостей вовни. Проведено комплексну оцінку продуктивності, висвітлено фізико-механічні, технологічні та хімічні показники мериносової вовни, грунтуючись на особливостях вовняного покриву. У тварин з австралійським та проміжним типом покриву відзначено збільшення настригу чистої вовни, природної довжини та густоти вовни. У асканійського типу простежено перевагу у виході митого волокна, звивистості вовни, кількості вовняного жиру та поту, pH-поту та екстинкції. За результатами досліджень проведено якісну та кількісну оцінку продуктивності овець з тонкорунним типом шерсті.

Виявлено, що кращими відгодівельними якостями характеризувались тварини концентратного типу годівлі. За 128 днів досліду середньодобовий приріст склав 768 г, а вік досягнення живої маси 100 кг - 203 дні. Введення у раціони 15 % бобових трав знизило добові прирости на 7 % в основному за рахунок зниження питомої ваги в тушах сала. Забійний вихід був більшим у тварин концентратного типу - 74,3 %, що більше на 2 % показника тварин помірно-концентратного типу годівлі. У ході економічних розрахунків показано, що у разі введення в раціони дешевих зелених кормів, собівартість 1 ц свинини знижується, що позитивно впливає на рентабельність відгодівлі свиней.

28 - 29 травня 2020 р. відбулася наукова конференція "Дитинство в часи кризи XX - XXI ст. у літературі та культурі країн Центральної та Східної Європи", організована кафедрою україністики Варшавського університету. Доповіді репрезентовані науковцями з Польщі, України, Хорватії, наголошуючи на важливості теми дитинства в художній літературі й культурі. Робота конференції засвідчила, що студії, присвячені дитинству, не поступаються сьогодні загальним науковим тенденціям.

Вівчарство як унікально важлива галузь продуктивного тваринництва тисячі років з великою користю слугувала і нині слугує людям. Ніколи не виникало навіть найменшого сумніву в доцільності та значенні розведення овець, які забезпечують потреби людини в таких незамінних продуктах як вовна, овчини, смушки, баранина. Мета роботи - виявлення кореляційних зв'язків між довжиною вовни та основними показниками продуктивності в різних статево-вікових груп овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи для їх використання в селекційно-племінній роботі. Відповідно до мети роботи було поставлено наступні завдання: скомплектувати дослідні групи овець, провести аналіз якісних показників вовни та розрахунки кореляційних зв'язків довжини вовни з основними показниками вовнової та м'ясної продуктивності. Показники довжини вовни дослідного поголів'я коливалися в межах 9,6 - 14,1 см з урахуванням статево-вікових груп. Найвищі показники вовни було відмічено у ярок, які склали 14,1 см. Різниця із баранами-річняками склала лише 0,2 см, або 1,4 %. Дещо вищі показники різниці було відмічено між ярками та баранами - плідниками - 1,7 см, або 12,1 % та вівцематками 4,5 см, або 31,9 %. Одержані результати живої маси всього дослідного поголів'я свідчать, що з віком показники живої маси закономірно збільшуються. Так найвищі показники живої маси мали барани-плідники, які в середньому становили 114,68 кг, різниця із баранчиками склала 39,0 кг, що складає 34,0 %. Різниця за живою масою між вівцематками та ярками була значно меншою і склала 2,9 кг, або 5,0 %. Встановлено, що вихід митого волокна в дослідних групах коливався в межах 51,66 - 63,24 %. Якщо порівнювати доросле поголів'я з молодняком, встановлено, що перевага баранів-плідників над річняками склала 7,61 %, а вівцематок над ярками 7,14 %. Тонина вовни дослідного поголів'я коливалася від 20,68 до 23,12 мкм., або була в межах 64 - 60 якості. Грубішу вовну виявлено у баранів-плідників з 60 якістю, вовна вівцематок, баранів-річняків та ярок віднесена до 64 якості. Оцінка густоти вовни дослідного поголів'я коливалася в межах 3,28 - 3,84 бали, тобто характеризувалася в межах від задовільної до густої. Встановлено, що такі показники, як жива маса та густота вовни мають від'ємну низьку кореляцію з довжиною вовни і їх значення коливається в межах від -0,014 до -0,421. Всі інші показники, зокрема, настриг немитої та митої вовни, вихід митого волокна та тонина вовни мають позитивну кореляцію з довжиною вовни з урахуванням статі та віку тварини і коливалася в межах 0,093 - 0,599.