Вперше для волокнистих комплекситів запропоновано використання методу мікрокалориметрії для виявлення структурних особливостей полімерних матриць, взаємодії між групами у ланцюгу, встановлення механізму кінетики протолітичних рівноваг. Проведено порівняльний аналіз кількісних даних про кислотні властивості груп, стійкість високомолекулярних комплексних сполук (ВМКС) комплекситів різних волокнистих матриць з однаковими функціональними групами та встановлено роль матриці, її специфічні і сольватиційні властивості на протолітичні рівноваги та реакції комплексоутворення. Зазначено, що розчинник різними засобами впливає на властивості полімерних і низькомолекулярних лігандів у даних процесах. Розраховано константи дисоціації груп полімерів, одержано дані про склад, будову, константи стійкості комплексів і термодинамічні характеристики комплексоутворення. Доведено, що дані результати можуть бути підставою для розвитку та формування нового напрямку координаційної хімії полімерів - комплексоутворення з полімерними лігандами волокнистої природи.

Исследованы комплексообразующие свойства волокнистого комплексита на основе полиакрилонитрила по отношению к ионам меди (II) в смесях вода-1,4-диоксан. Определены константы устойчивости комплексов меди (II) c гидроксамовыми группами полимера, стехиометрический состав полученных комплексов. Установлено влияние сольватационных параметров комлексита на процесс комплексообразования.