Досліджено теоретичні, прикладні та методичні підходи до розробки економічного механізму ефективності ресурсоощадження на підприємствах транспорту. Доведено необхідність і актуальність впровадження ресурсоощадження. Зазначено, що ресурсоощадження є головною передумовою підвищення конкурентоспроможності перевезень. Наведено економічні рекомендації щодо впровадження ресурсоощадних технологій на залізничному транспорті. Запропоновано класифікацію таких технологій. Доведено необхідність удосконалення існуючих методик оцінювання економічної ефективності на підставі врахування специфіки роботи підприємств даної галузі. Проведено економічний аналіз роботи та розвитку господарства сигналізації ресурсоощадження на підприємствах транспорту, за якого виконано традиційну оцінку економічної ефективності та розрахунок економічного ефекту у суміжних господарствах з урахуванням фактора конкурентоспроможності ресурсоощадних технологій.

Проаналізовано сучасні тенденції та перспективи розвитку засобів зв'язку та телекомунікацій залізничного транспорту (ЗТ), визначено складові оцінки економічної ефективності господарства зв'язку. Досліджено шляхи та розроблено методику підвищення ефективності засобів зв'язку та телекомунікацій на ЗТ України за умов реформування підприємств і галузі в цілому. Запропоновано теоретичні та методичні підходи до визначення економічної ефективності засобів залізничної автоматики, телемеханіки та зв'язку. Розроблено методику та систему показників для оцінювання економічної ефективності ресурсозберігальних технологій в господарствах зв'язку, яка грунтується на системному підході та враховує взаємозв'язок транспортного процесу в окремих галузях господарства. Науково обгрунтовано необхідність управління якістю послуг систем зв'язку на підприємствах ЗТ на фоні вирішення комплексу соціально-економічних питань. Розроблено пропозиції щодо покращення якості надання послуг зв'язку.

Надано класифікацію економічних ризиків при здійсненні інвестицій у реальні активи. Запропоновано теоретико-методичний підхід до підвищення ефективності інвестиційної діяльності на підприємствах залізничного транспорту (ЗТ), методичний підхід до управління ризиками в інвестиційній діяльності таких підприємств. Систематизовано пріоритетні джерела фінансування інвестицій на підприємствах ЗТ. Викладено метод інтегральної оцінки впливу ризиків на ефективність інвестиційних проектів, методичний підхід до оцінки ступеня ризику на підприємствах ЗТ за параметрами фінансового стану залізниць. Показано можливості використання методів фінансового управління в інвестиційній діяльності підприємств ЗТ. Надано пропозиції щодо оцінювання рівня інвестиційного потенціалу залізниць.

В настоящее время по данным литературы у больных внегоспитальной пневмонией (ВП) выделяют несколько групп неблагоприятных прогностических факторов летального конца: так, одной из причин летальности госпитализированных больных является развитие тромботических осложнений. При этом системное воспаление, которое всегда присутствует при среднетяжелой и тяжелой ВП, является пусковым мехамизмом формирования нарушений в системе гемостаза. Цель работы - определение анамнестических, клинических, лабораторных и патологоанатомических особенностей у больных ВП, с учетом маркеров системного воспаления и показателей коагулограммы, а также прогнозирование возникновения осложнений. Проведен ретроспективный анализ 151 истории болезни пациентов с диагнозом ВП. Проанализированы антропометрические показатели, жалобы на момент госпитализации, результаты физикального осмотра, результаты рентгенограммы органов грудной клетки, клинико-лабораторные показатели, микробиологический анализ мокроты, а также для оценки возможности возникновения тромботических осложнений была использована шкала RAM. Выявлено, что позднее обращение за медицинской помощью, наличие микст-инфекции, недооценка тяжести состояния и выраженное системное воспаление повышают риск летального конца у больных ВП. Учитывая высокий риск тромбоза пациентов с ВП, необходимым является оценка риска тромботических осложнений с помощью специальных шкал, а также своевременное выявление и коррекция нарушений со стороны системы гемостаза.

З огляду на те, що негоспітальна пневмонія (НП) є частим захворюванням, з приводу якого призначення антибіотиків є обов'язковим, у зарубіжній літературі з'являються роботи, присвячені раціоналізації вибору однокомпонентної чи комбінованої антибактеріальної терапії (АБТ) за цієї патології, а також оптимізації термінів її призначення. Мета дослідження - оцінювання ефективності, безпеки та раціональності призначення бета-лактаму в комбінації з азитроміцином (хемоміцин фірми-виробника "Хемофарм А. Д.", Сербія) у хворих на НП третьої клінічної групи. У дослідженні взяли участь 25 хворих на НП третьої клінічної групи, які проходили лікування у терапевтичних та пульмонологічних відділеннях м. Дніпро. Після встановлення діагнозу хворим призначали комбіновану АБТ: бета-лактам, а саме: амоксицилін/клавуланат (у дозі 1,2 г тричі на добу внутрішньовенно) або цефтриаксон (у дозі 2 г 1 раз на добу внутрішньовенно), та макроліт - препарат азитроміцину хемоміцин фірми-виробника "Хемофарм А. Д.", Сербія (у дозі 500 мг 1 раз на добу перорально). За результатами терапії у всіх пацієнтів, які взяли участь у дослідженні, констатовано одужання. Під час лікування хворих явних клінічних побічних ефектів препарату зафіксовано не було. Крім того, у хворих з наявністю супутньої кардіологічної патології погіршення стану з боку серцево-судинної системи, появи нових змін та/або подовшення інтервалу ЦТ (клінічно та згідно з даними електрокардіограми) не спостерігалось в жодному випадку. Заключення: наявність частої супутньої патології та хибних звичок у госпіталізованих хворих на негоспітальну пневмонію (НП) є фактором ризику наявності внутрішньоклітинних збудників, а також штамів типових респіраторних мікроорганізмів, які продукують бета-лактамази. Це є показанням до додавання макролідів (переважно азитроміцину) до антибактеріальної терапії (АБТ) першої лінії, що діє на внутрішньоклітинні збудники та руйнує біоплівки гемофільної палички. Комплексна ступінчаста АБТ стаціонарних хворих на НП з включенням у програми лікування триденного перорального курсу азитроміцину (хемоміцин) достовірно знижує сироватковий рівень маркера системного запалення СРП, є безпечною та високоефективною. Препарат хемоміцин добре переноситься, може бути рекомендований як препарат вибору під час проведення комбінованої АБТ першої лінії хворим на НП третьої клінічної групи.

Обгрунтовано теоретико-концептуальні засади формування механізму державного регулювання залізничного транспорту як складової частини економіки України. Визначено низку факторів, що зумовлюють необхідність державного регулювання економіки, зокрема залізничного транспорту: загальнополітичні підходи до розвитку конкретної сфери; історичні традиції управління; домінування концепції економічної політики і практики; культурні цінності, стереотипи і підходи до ролі держави в досягненні суспільного розвитку; геополітичні фактори; рівень розвитку продуктивних сил та виробничих відносин; ефективність дії ринкових механізмів, державного управління і державного регулювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1 + Р514.31 Covid-19

Рубрики:

Пневмонія

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поиск клинических и лабораторных маркеров отягощения течения COVID-19-ассоциированной внебольничной пневмонии (ВП) является актуальной проблемой современности. Цель исследования - определение факторов риска отягощения патологического процесса путем установления диагностической и прогностической значимости клинических и гемокоагуляционных показателей на госпитальном этапе ведения пациентов с ВП на фоне коронавирусной болезни (COVID-19). В наблюдение в рамках исследования вошло 53 человека основной группы. Все больные были обследованы дважды: в первый день госпитализации (визит 1) и в динамике (на 7 - 10 сутки после госпитализации (визит 2)). У 30 (83,3 %) больных подгруппы 1, несмотря на адекватное лечение, наблюдалось увеличение частоты дыхания и снижение сатурации до тяжелого (менее 92 %) или критического (менее 85 %) уровня (в 28 и 2 случаях соответственно). В подгруппе 2 прогрессирование ДН до критического уровня наблюдалось у 5 из 12 (41,7 %) больных. Выводы: на этапе госпитализации больных COVID-19-ассоциированной ВП наиболее чувствительным клиническим предиктором утяжеления состояния пациента является тахипноэ 20 и более; лабораторным - уровень D-димера 200 нг/мл, что повышает риск прогрессирования патологического процесса в 16 раз.