Вперше розроблено модель чинників виникнення інтраперсональних конфліктів у діяльності соціальних працівників. Показано, що їх виникнення обумовлене неадекватним відображенням у професійній свідомості фахівців наявних протиріч у функціональній структурі соціальної роботи. Запропоновано типологію інтраперсональних конфліктів, побудовано ієрархічну модель їх структури та розкрито характер перебігу. Охарактеризовано "ситуативний", "нормативно-цільовий", "нормативно-ціннісний" та "ціннісно-ситуативний" різновиди інтраперсональних конфліктів. Виділено найбільш значущі етапи особистісної роботи з переживаннями конфліктної ситуації, зокрема, рефлексивне усвідомлення факту наявності інтраперсонального конфлікту, артикулювання змісту та якості переживання, експресивне виявлення переживання, вироблення фахівцем індивідуальної стратегії подолання інтраперсонального конфлікту. Виокремлено чотири найбільш поширені серед соціальних працівників стратегії подолання інтраперсонального конфлікту : "відчуження", "моделювання", "зміна позиції", "знецінення". Розроблено тренінг позитивного переживання інтраперсональних конфліктів у соціальній роботі для фахівців і студентів.

Висвітлено типологічні, архітектурно-просторові та сутнісні характеристики взаємодії архітектурних просторів, сучасного мистецтва та новітніх технологій (НТ). Розкрито закономірності формування суспільного простору й особливості процесів змін культурного пейзажу та семантичної мутації середовища на основі впливу інформаційно-комунікаційних технологій, які призводять до фундаментального переосмислення, визначення й організації простору у контексті соціокультурних трансформацій. Увагу приділено питанням переосмислення функціонування суспільного простору за умов парадигматичних змін світової глобалізації, з залученням досліджень практики соціальної скульптури та методів public art з використанням НТ.

Досліджено соціальну реабілітацію як одну з найактуальніших тем сучасної теорії і практики соціальної роботи. Розглянуто сучасні науково-практичні проблеми соціальної реабілітації в контексті визнання права особистості на гідне життя, забезпечення рівності та дотримання принципу недискримінації в ситуації включення індивіда в соціум. Концептуалізовано практики соціальної реабілітації, які розглядаються на макро-, мезо- та мікрорівнях. Запропоновано шляхи вдосконалення соціально-реабілітаційних практик для окремих категорій реабілітантів.

Метою цього видання є методична підтримка практичного курсу із розвитку м’яких навичок у підприємців. У навчальному посібнику конспективно викладено теоретичний матеріал, запропоновано широкий набір творчих завдань і кейсів для напрацювання та активізації відповідних навичок, подано перелік літератури для самостійного дослідження висвітлених тем. Отримані під час тренінгів результати можуть бути застосовані, зокрема, у подальшій підприємницькій діяльності в економіці. Структуру та зміст посібника визначено з урахуванням досвіду викладання і практики ведення тренінгів із розвитку soft skills у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також міжнародного досвіду.