Розглянуто фонетичні особливості східностепових говірок південно-східного наріччя на матеріалі лексики сільського господарства.

Проаналізовано структуру та семантику східностепових назв виконавців польових і городніх видів господарської діяльності. У межах проаналізованої лексико-семантичної групи встановлено семантично неоднорідні лексеми, виявлено зміну значення слів шляхом метонімізації, засвідчено семантичні зрушення, наявні в сільськогосподарській лексиці донецьких говірок. У межах проаналізованої групи лексики з'ясовано особливості взаємодії діалектної та літературної мов. Досліджувані лексеми часто збігаються з українськими нормативними назвами агентивів або належать до номенів, що засвідчують постійне оновлення словника діалектної лексики шляхом утворення нових слів за допомогою продуктивних афіксів.

Охарактеризовано структурно-семантичні особливості та ареальну поведінку сільськогосподарської лексики східностепових говірок Донеччини. Здійснений структурно-семантичний аналіз засвідчив, що тематична група сільського господарства є складним неоднорідним утворенням, що охоплює декілька лексико-семантичних груп, компоненти яких тісно пов'язані спільністю семантики та протиставляються за низкою диференційних ознак. Визначено ядро тематичної групи сільськогосподарської лексики. Обгрунтовано механізми збагачення лексичної системи зазначених назв. Зауважено, що різнодіалектна основа цих говірок, різночасовий характер заселення та складні міграційні процеси спричинили формування значної фонетичної, словотвірної варіативності, функціонування лексичних дублетів, зміни семантичної структури слів як основних рис такої тематичної групи лексики в говірках Донеччини. Основними типами просторової поведінки східностепових говірок за даними лексики сільського господарства є ареальна мозаїка, мінімальна диференціація, рідше - виділення окремих мікроареалів