Висвітлено основні теоретичні проблеми банківського права, зміст і принципи банківської діяльності. Розглянуто структурно-організаційну та функціональну характеристики банківської системи та її елементів, правове регулювання банківського нагляду, захист інтересів клієнтів банку. Проаналізовано нормативно-правові акти з господарського права (Господарський кодекс України, Господарсько-процесуальний кодекс України, антимонопольне та конкурентне законодавство, законодавство про банкрутство), банківського права (Закон України "Про Національний банк України"), податкового права (Закон України "Про систему оподаткування в Україні").

Освещены основные теоретические проблемы банковского права, содержание и принципы банковской деятельности. Рассмотрены структурно-организационная и функциональная характеристики банковской системы и ее элементов, правовое регулирование банковского контроля, защита интересов клиентов банка. Проанализированы нормативно-правовые акты по хозяйственному праву (Хозяйственный кодекс Украины, Хозяйственно-процессуальный кодекс Украины, антимонопольное и конкурентное законодательство, законодательство о банкротстве), банковского права (Закон Украины "О Национальном банке Украины"), налогового права (Закон Украины "О системе налогообложения в Украине").

Проаналізовано генезис теорії та практики офіційного тлумачення у державно-правовій думці, поняття, види, принципи, суб'єкти й об'єкти тлумачення. Досліджено проблему тлумачення норм Конституції та законів України, його загальнотеоретичних засад, юридичної природи, місця у правовій дійсності, методології, його видової характеристики, а також розроблено концепції тлумачення норм Конституції та законів, яке здійснюється конституційними судами.

Визначено особливості відносин Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із банківськими установами з моменту отримання установою банківської ліцензії й до моменту визнання банку неплатоспроможним, початком процедури його виведення з ринку та загалом ліквідації. Наголошено, що банк стає учасником Фонду в момент отримання банківської ліцензії і з цього моменту має сплатити початковий внесок та здійснювати регулярний річний внесок, за розрахунку розміру якого не відбувається диференціація залежно від ступеня ризикованості діяльності певної банківської установи. Такий підхід відрізняється від порядку розрахунку зазначеного показника в економічно розвинутих країнах. Здійснено деталізацію проблемних аспектів взаємодії Фонду та банків, визнаних неплатоспроможними, у процесі їх виведення з ринку. Зокрема, зауважено низьку якість діяльності тимчасових адміністрацій, які призначаються в непрозорий спосіб, недоліки процедур продажу активів банків під час ліквідаційних процедур, низький розмір гарантованої суми виплати вкладу тощо. Визначено наслідки, зумовлені зазначеними недоліками, а саме: поглиблення недовіри до банківської системи та її регулятора, підвищення неспроможності банків до кредитування, адже іпотечне кредитування перейшло у фазу стагнації. Окреслено недоліки чинного законодавства, котрі сприяють порушенню прав вкладників та провокують низький рівень довіри до національної банківської системи. Серед недоліків визначено відсутність фінансово-правового механізму забезпечення фінансової стабільності в частині, яка стосується усунення ризиків, пов'язаних із неплатоспроможністю філій іноземних (як наслідку неплатоспроможності головного банку в іншій державі). А також те, що, відповідно до чинного законодавства, Фонд не здійснює виведення з ринку філій іноземних банків, акредитованих на території України Національним банком України, що не передбачає відшкодування вкладникам таких установ. За результатами дослідження окресленої проблематики доведено необхідність удосконалювати чинне законодавство щодо гарантування банківських вкладів, що надасть змогу зміцнити банківську систему України та підсилити рівень довіри до неї вкладників.