Встановлено кількісні залежності зростання витрат сталі, трудомісткості, заробітної платні та собівартості влаштування прорізів від їх майбутніх розмірів і матеріалу стін. Визначено межі доцільного використання сучасних дрилів, перфораторів, фрезерів, дискових і канатних пилок в залежності від товщини конструкцій, різновиду матеріалу й обсягів робіт. Запропоновано нові та нормалізовано відомі конструктивно-технологічні рішення, які забезпечують скорочення термінів виконання робіт і мінімізують використані для цього ресурси сталі, праці, енергії й обладнання та пристосувань.