Розглянуто методи та моделі управління станом довкілля. Визначено роль соціально-демографічної й екологічної складових у вирішенні глобальної проблеми забезпечення сталого розвитку й економічної безпеки держави на різних рівнях ієрархії господарювання й управління. Особливу увагу приділено питанням кількісної оцінки впливу екологічних чинників, зокрема екологічно небезпечних виробництв, на рівень економічної безпеки території.

Рассмотрены методы и модели управления состоянием окружающей среды. Определена роль социально-демографической и экологической составляющих в решении глобальной проблемы обеспечения устойчивого развития и экономической безопасности государства на разных уровнях иерархии хозяйствования и управления. Особое внимание уделено вопросам количественной оценки влияния экологических факторов, в частности экологически опасных производств, на уровень экономической безопасности территории.

Розглянуто методичні основи та схеми комплексної оцінки ефективності впровадження еколого-економічних рішень, орієнтованих на стабілізацію функціонування суб'єктів господарювання (на прикладі паливно-енергетичного комплексу), при цьому як центральний елемент цієї процедури розглядається етап аналізу індикаторів екологічної безпеки.

Установлено залежність наслідків накладення економічних санкцій від економічних умов. Досліджено причини та наслідки застосування економічних санкцій до господарюючих суб'єктів, екологічно небезпечних підприємств.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)0-571.17-86

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано тенденції та особливості розвитку сучасних концепцій природокористування у контексті сталого розвитку, розкрито зміст зовнішніх ефектів (важливим прикладом яких є соціоекологічний збиток) як вагомих ознак функціонування суб'єктів господарювання. Розроблено модель формалізації кількісних та якісних показників, необхідних для ухвалення рішення щодо реалізації комплексу природоохоронних заходів з урахуванням принципів сталого розвитку території. Обгрунтовано необхідність розгляду соціоекологічного збитку як самостійної категорії в загальній структурі економічного збитку, а відверненого соціоекологічного збитку - як основного еколого-соціального критерію реалізації механізмів екологічного регулювання. Запропоновано модель оцінки інвестиційного потенціалу під час реалізації комплексу природоохоронних заходів.

Висвітлено ряд концептуальних і методологічних проблем, пов'язаних з аналізом енергетичних факторів забезпечення економічної безпеки держави як передумови сталого розвитку, також з моделюванням впливу інтеграційних процесів і рішень в енергетиці на прийнятний рівень економічної безпеки. Розроблено теоретико-методичні основи комплексного оцінювання ефективності інтеграційних рішень з урахуванням можливих соціально-економічних та екологічних наслідків. Запропоновано нові підходи та розрахункові моделі, призначені для комплексного оцінювання й аналізу впливу інтегрованих паливно-енергетичних об'єднань (з елементами вертикальної та горизонтальної інтеграції), які повинні працювати у складі територіальних систем енергетики, на стан економічної безпеки держави.

Освещен ряд концептуальных и методологических проблем, связанных с анализом энергетических факторов обеспечения экономической безопасности государства в качестве предпосылки устойчивого развития, также с моделированием влияния интеграционных процессов и решений в энергетике на приемлемый уровень экономической безопасности. Разработаны теоретико-методические основы комплексного оценивания эффективности интеграционных решений с учетом возможных социально-экономических и экологических последствий. Предложены новые подходы и расчетные модели, предназначенные для комплексного оценивания и анализа влияния интегрированных топливно-энергетических объединений (с элементами вертикальной и горизонтальной интеграции), которые вынуждены работать в составе территориальных систем энергетики, на состояние экономической безопасности государства.

Розглянуто актуальні питання формування інформаційних передумов вирішення еколого-енергетичних проблем сталого розвитку суспільства за сучасних умов. Розглянуто теоретико-методичні підходи до побудови нових та модернізації існуючих систем моніторингу стану еколого-економічної системи в енергетиці. Запропоновано математичний апарат екологічного моніторингу, зокрема, методи моделювання впливу енергетики на довкілля. Висвітлено проблеми забезпечення енергетичної безпеки України за умов посткризового відновлення структурнорозбалансованої економіки. Проаналізовано конфлікт еколого-економічних інтересів суб'єктів енергетичного ринку в системі ризик-чинників енергетичної безпеки. Показано можливості оцінювання поточного рівня економічної та енергетичної безпеки на основі теорії нечітких множин. Запропоновано структуру, інформаційне та програмне забезпечення екологічного сайту енергопідприємства як складової галузевої системи екологічного моніторингу. Розкрито питання автоматизації процесів гідрогеологічного моніторингу у зоні атомних електростанцій. Розроблено адаптивні методи моделювання розповсюдження забруднювачів в атмосфері. Запропоновано модель оцінювання потенціалу енергозбереження з урахуванням невизначеності вихідної інформації.

Висвітлено теоретичні засади ризик-менеджменту в задачах енергетики. Розкрито методологію управління ризиками суб'єктів енергетичного ринку на основі теорії ігор. Наведено методи аналізу й оцінювання рівня господарських ризиків на основі методів експертних оцінок, оцінювання вартості екологічного ризику й алгоритм розрахунку граничних величин показників господарського ризику. Запропоновано підхід до моделювання господарських ризиків енергопідприємств на основі нечіткої логіки та за допомогою гібридної нейронечіткої мережі. Описано інформаційно-комунікаційне забезпечення процесу управління ризиками та підхід до динамічного моделювання сталого розвитку.

Розроблено концептуально-методологічні основи створення інформаційно-аналітичної системи (ІАС) й архітектури відповідного програмного комплексу діагностики стану територіально-виробничих систем (ТВС) за рівнем економічної безпеки із застосуванням ГІС-технологій. Обгрунтовано доцільність застосування ГІС як інформаційного засобу планування і вироблення стратегії забезпечення економічної безпеки ТВС. На основі виділених принципів запропоновано структурно-логічну схему архітектури ГІС у задачах діагностики. Створена архітектура ІАС задовольняє умови платформонезалежності, багатокористувацького доступу до ресурсів, швидкості обробки даних і зручної візуалізації результатів діагностики. Запропонована ІАС може бути використана як "радник" особи, що приймає рішення, для надання максимально об'єктивної інформації під час планування і здійснення організаційних рішень у сфері контролю над ТВС.

Розглянуто теоретико-методичні основи визначення рівня економічної безпеки. Зокрема, проаналізовано сучасні методи оцінювання стану території за рівнем економічної безпеки. Доведено необхідність за умов системної кризи економічного розвитку України, розробки комплексного методичного підходу щодо обліку властивостей невизначеності й багатокритеріальності в завданнях забезпечення економічної безпеки на основі застосування теорії нечіткої логіки (або теорії нечітких множин).

Виділено еколого-економічні, демографічні ризик-чинники економічно безпечного розвитку держави та визначено методи і механізми політики гарантування економічної безпеки суб'єктів господарювання (держава, регіон, підприємство) за основними складовими. Висвітлено теоретико-методичну основу гарантування глобальної енергетичної безпеки. Розглянуто світовий досвід (на прикладі Казахстану, Російської Федерації та Латвії) вирішення проблеми надійності та безпеки постачання нафти, газу та електроенергії. Визначено енергетичні інтереси України в системі безпеки Євроазійського ринку природного газу. Наведено розв'язання прикладних задач інформаційного забезпечення реалізації превентивних технологічно-управлінських заходів політики економічної безпеки держави. Визначено методологічні основи комп'ютерного аналізу складових економічної безпеки території та геоінформаційного менеджменту економічно безпечним розвитком регіонів України.

Розглянуто методологію формування стратегічних напрямів переходу до низьковуглецевого розвитку України на основі експертної оцінки. Визначено, що за умов сьогодення низьковуглецевий розвиток є базовою стратегією сталого розвитку будь якої країни, що об'єднує пріоритети в сфері зміни клімату та пріоритети національного економічного розвитку. Виділено основні етапи алгоритму експертного оцінювання. Доведено, що важливим етапом експертної оцінки є формування респондентних груп експертів, які повинні представляти інтереси різних "гравців" енергетичного ринку (енергетичні компанії, споживачі, інвестори, громадські організації, державні й регіональні органи влади) і мати відповідний рівень компетентності. Для визначення компетентності 14 експертів було використано методи анкетного опитування та самооцінки. Результати дослідження свідчать, що рівень ступені узгодженості думок експертів є прийнятним, про що свідчить значення коефіцієнту конкордації 0,5. На основі обробки експертних оцінок сформовані пріоритетні напрями переходу до низьковуглецевого розвитку України за рівнем рангу.

Зазначено, що розробка стратегій, планів, програм щодо нейтралізації викликів (або загроз) енергетичної безпеки України на всіх рівнях управління повинно спиратися на повне й адекватне відображення динаміки розвитку енергетичної системи у кожній визначеній одиниці адміністративно-територіального устрою (регіону) на тлі відповідних індикаторів енергетичної безпеки. Характерною особливістю аналізу стану регіонів за рівнем енергетичної безпеки є досить велика кількість показників (індикаторів), які утворюють багатовимірні вектори. Часто індикатори виміряні в різних шкалах і це є проблемою під час вибору алгоритму типізації (класифікації). В такому випадку доцільно використовувати методи багатовимірного, зокрема, кластерного аналізу. Рішення цієї задачі безпосередньо пов'язане з необхідністю використання різноманітних методів і алгоритмів класифікації (тобто методів об'єднання кластерів). Принципово всі вони розрізняються алгоритмами обчислень. При цьому результати кластеризації, що одержуються при використанні різних методів кластеризації, можуть істотно відрізнятися один від одного.

Доведено необхідність вдосконалення нормативно-методичного забезпечення оцінки ризику здоров'ю населення при несприятливому впливі факторів навколишнього середовища як базової умови функціонування ефективного механізму управління екологічною безпекою України. Визначено, що в базовій схемі оцінки ризику здоров'ю найбільш дискусійним є питання, щодо використання тих чи інших моделей оцінки залежності "доза-відгук", зокрема: лінійної моделі; лінійно-експоненціальної моделі; порогової моделі та моделі індивідуальних порогів дії. Досліджено світовий та вітчизняний досвід їх використання в залежності від типу задач та програмні засоби їх розрахунку.

Індекс рубрикатора НБУВ: М417.1 + З77

Рубрики:

Виробничий одяг

Техніка розріджених газів.Вакуумна техніка

Шифр НБУВ: Ж69629 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано принцип побудови бально-модифікованої діаграми Ісікави, як сучасного інструментарію аналізу ризиків видобувних та механобробних підприємств з обробки карбонових композитів. Обгрунтування застосування управлінських рішень з організації заходів охорони праці щодо зниження впливу небезпечних та шкідливих чинників шляхом використання систематизованих даних у запропонованої Score-modified Cause-effect Diagram (бально-модифікованої діаграми Ісікави), а також дослідження проблеми адаптивної оцінки ризиків та небезпек, яка наявної в діючих стандартах. Запропоновано використання способу вирішення поставленої проблеми, шляхом застосування бально-модифікованої причинно-наслідкової діаграми, як сучасного інструментарію аналізу ризиків при плануванні та раціоналізації заходів з охорони праці на підприємствах.

Проаналізована проблематика забезпечення сталого розвитку енергетики в умовах глобальних ризиків, зростання глобальної невизначеності, непередбачуваності та біфуркаційних зрушень, пов'язаних із Четвертою промисловою революцією та зеленим "енергетичним" переходом. Доведена необхідність розгляду сучасної енергетики як складної емерджентної системи в умовах багатоваріантності та нелінійності векторів розвитку глобальної економіки, енергетики. На основі аналізу методологічних положень теорій лінійної та нелінійної (синергетичної) парадигм обгрунтовано доцільність використання синергетично-кібернетичного підходу до управління сталим розвитком енергетики, враховуючи, що траєкторії функціонування і розвитку енергетики притаманні синтез еволюційного (лінійного, впорядкованого) та хаотичного (нелінійного) процесів. Визначено, що основним напрямом кібернетичного управління енергетичною системою є пошук та реалізація таких керуючих впливів, які за наявності зовнішніх і внутрішніх флуктуацій забезпечать стійкій, безпечний, гомеостатичний режим функціонування системи, у якому вона досягне максимуму своєї ефективності. Зазначено, що проблема гомеостазу (стійкості) в кібернетиці розглядається з чисто функціональної точки зору, і тому в ній (на відміну від синергетики) не аналізуються конкретні механізми самоорганізації. Cинергетика досліджує нелінійні процеси самоускладнення систем, виникнення "порядку із хаосу" (і навпаки) та вивчає процеси, коли можуть виникати біфуркаційні зрушення, декілька станів рівноваги (атрактор) і коли керуючи впливи не регулюють безпосередньо поведінку системи. Доведено, що синергетично-кібернетичний підхід до управління сталим розвитком енергетики необхідно розглядати як міждисциплінарний, що грунтується на широкому застосуванні апарату синергетичного моделювання (нечітка логіка, нейронні мережі, еволюційні алгоритми, фрактали, елементи теорії хаосу тощо), економіко-математичних, балансових, соціопсихологічних та й інших моделей та методів.

Визначено, що однією з важливих перешкод досягнення цілей сталого розвитку України є несистемність та нестабільність процесів планування. Доведено, що складність процесу державного управління сталим розвитком полягає у дуалістичності категорій "сталість (стійкість, стабільність") і "розвиток" в контексті одного часового простору. Розглянуто сутність дефініцій цих категорій і запропоновано використання категорій "сталий" і "безпечний" як синоніми. Визначено, що процес управління сталим розвитком, з однієї сторони, має бути спрямованим на забезпечення стійкого (безпечного) стану соціо-еколого-економічної системи а, з іншої - на удосконалення системи і перехід її в якісно новий стан. Зазначено, що однією з важливих функцій управління сталим розвитком є аналітична, що пов'язана з аналізом динаміки і прогнозуванням процесів розвитку. Обгрунтовано доцільність та науково-методологічні положення використання контрольних карт Шухарта в задачах аналізу динаміки сталого розвитку України. Визначено, що теорія контрольних карт Шухарта у значній мірі кореспондується з основними положеннями теорій сталого розвитку, хаосу і "Чорного лебідя". Зазначено, що з погляду цих теорій траєкторії розвитку соціально-економічних систем притаманні синтез впорядкованого (лінійного, керованого) та хаотичного (нелінійного, некерованого) процесів, широка амплітуда коливань прогресивної і регресивної динаміки. Доведено, що саме нестійкість траєкторії розвитку соціально-економічних систем робить їх надзвичайно чутливими до управління в умовах непрогнозованих флуктуацій (так званих "Чорних лебедів") та економічних криз. В контексті управління сталим розвитком, визначено, щоб протистояти "особливим" причинам ("Чорним лебедям") необхідно державі розробляти і впроваджувати якісно нові механізми забезпечення економічної безпеки і відновлення потенціалу розвитку. Для досягнення цілей сталого розвитку необхідно найбільш правильно оцінювати ситуацію, в якій доводиться приймати управлінські рішення. Обгрунтовано доцільність використання комбінованої XmR-карти в задачах аналізу динаміки сталого розвитку та економічної безпеки України, зокрема для виявлення періодів "хаосу" і "порядку" (некерованого і керованого процесу управління). Наведено детальна інтерпретація результатів побудови XmR-карти динаміки сталого розвитку і економічної безпеки України за 1990 - 2019 рр.