Досліджено теоретичні засади розвитку логістичного підходу в управлінні підприємствами, основні методичні підходи до оцінки ефективності логістичного управління в сучасній господарській системі фармацевтичних підприємств. Охарактеризовано стан розвитку фармацевтичної галузі України, проаналізовано структуру витрат в собівартості лікарських засобів, відзначено значний вплив логістичного процесу на кінцеву вартість лікарських засобів для споживачів України. Розроблено адаптивну модель організаційно-економічного механізму управління логістичним процесом на підприємствах фармацевтичної промисловості, визначено шляхи вдосконалення системи управління на основі використання принципів логістики. Обгрунтовано методичний підхід до оцінки економічної ефективності застосування організаційно-економічного механізму управління логістичним процесом на підприємствах фармацевтичної промисловості України. Запропоновано схему механізму взаємодії логістичної служби з іншими підрозділами фармацевтичного підприємства, в якій всі сфери виробництва пов'язані між собою і замкнені на логістичній службі підприємства.

Запропоновано аналіз зовнішньоекономічного середовища функціонування фармацевтичного комплексу України за умов глобалізації. Визначено методологічні підходи до логістичного управління зовнішньоекономічними операціями підприємств фармацевтичної галузі за умов глобалізації. Досліджено організаційно-економічні засади управління логістичними ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств фармацевтичного комплексу України. Розкрито науково-практичні засади управління логістичними ризиками зовнішньоекономічної діяльності підприємств фармацевтичного комплексу України. Викладено засади обліково-аналітичного забезпечення логістичного управління зовнішньоекономічними операціями підприємств фармацевтичної галузі.

Нині актуальності набуває адаптація українських металургійних підприємств до умов, які визначають стан сучасного ринкового середовища в металургійній промисловості. Мета роботи - провести аналіз проблем, які обумовлюють поточний стан та можливості адаптації вітчизняних підприємств металургійного комплексу до умов існування в ринковому середовищі, структурним елементом та рушійною силою якого є середовище інноваційне. Використано методи аналізу, класифікації, метод кластеризації з використанням показника k-середнього. Необхідним елементом управління підприємствами металургійного комплексу визнано використання інновацій. Досліджено чинники, які впливають на процеси адаптації підприємств металургійного комплексу до умов існування у даному середовищі. Висновок: Визначено, що структурним елементом та рушійною силою ринкового середовища є інноваційна складова, яка суттєвим чином впливає на діяльність металургійних підприємств.

Проведено аналіз підходів до формування ефективності забезпечення економічної безпеки. Визначено сутність економічної безпеки, охарактеризовано її матеріальну базу. Систематизовано загрози економічній безпеці України, проаналізовано їх структуру. Виділено внутрішні та зовнішні заходи запобігання загрозам економічній безпеці України. Розглянуто динаміку факторів, від яких залежить економічна безпека України. Визначено, що коректно сформульована стратегія соціально-економічного розвитку обумовлює ефективність системи економічної безпеки країни. Виділено два підходи стратегічного розвитку економіки України: підвищення конкурентоспроможності та інтеграція в міжнародні економічні об'єднання.

Исследован процесс цифровизации в качестве ключевого тренда современного социально-экономического развития любых отраслей и комплексов, определены особенности правовой регламентации данного процесса в Российской Федерации, особенности его осуществления применительно к фармацевтическому комплексу РФ. Проанализированы статистические данные, характеризующие развитие процесса цифровизации в российском фармацевтическом комплексе, выявлены основные направления положительного воздействия данного процесса на фармацевтический комплекс, существующие проблемы его дальнейшего развития, а также возможные пути их решения. Цифровизацию следует воспринимать в качестве ключевого тренда развития современного фармацевтического комплекса, обеспечивающего совершенствование всех аспектов деятельности его участников. Вместе с тем, очевидно, что процесс цифровизации применительно к российской фарминдустрии находится лишь на начальной стадии своего развития. Об этом свидетельствует характеристика используемых в деятельности фармацевтических компаний цифровых решений, а также процент их внедрения. В качестве ключевого метода интенсификации процессов цифровизации фармацевтического комплекса следует рассматривать правовые методы регулирования всех участников цифрового сектора закупок и сбыта, особенностей регулирования конкуренции на данном рынке в условиях открытого рынка закупок, федеральных законов 44ФЗ, 223ФЗ, регулирующих правила ведения торгов в условиях цифровизации бизнес-процессов. По мнению автора, в качестве ключевого метода интенсификации процессов цифровизации фармацевтической отрасли следует рассматривать правовые средства. В этой связи необходимо интегрировать плановые показатели, предусмотренные программой "Цифровая экономика Российской Федерации", в концепт стратегии развития фармацевтической промышленности Российской Федерации до 2030 г., а также создать в правительственной программе отдельное направление "Цифровая медицина".