Досліджено проблеми організаційно-правового забезпечення механізму фінансового контролю, визначено сутність та ступінь участі у ньому правоохоронних органів. Встановлено, що контроль за фінансами покладений як на низку контролюючих органів, які спеціально створені в державі, так і на правоохоронні органи. Визначено коло правоохоронних органів, які у своїй діяльності активно застосовують методи фінансового контролю, але не є контролюючими органами, спеціально створеними в державі для встановлення режиму законності та фінансової дисципліни. Зазначено про необхідність залучення деяких правоохоронних органів. Охарактеризовано контрольні повноваження правоохоронних органів у сфері державних фінансів, форми та методи. Проаналізовано міжнародні нормативно-правові документи, запропоновано шляхи гармонізації правової бази України щодо здійснення фінансового контролю з міжнародними стандартами.

Аналіз нинішньої соціально-демографічної ситуації в Україні свідчить про глибоку демографічну кризу, що склалася внаслідок як соціально-економічних проблем в економіці країни, так і поширення соціально значущих захворювань серед населення. Мета роботи - вивчення причин виникнення демографічної кризи в Україні, аналіз поширеності соціально значущих захворювань і пошук шляхів вирішення ситуації, що склалася. Ключовим вирішенням цього питання може бути впровадження оновленої системи диспансерного обліку населення країни на всій її території.

Комплексно досліджено засади адміністративно-правового забезпечення фінансово-економічної безпеки. Викладено теоретико-методологічні засади осягнення проблематики визначення стану безпеки, його ознак і стандартів, визначено основні заходи забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Запропоновано різні підходи як наукові, так і практичні щодо розв’язання проблеми адміністративно-правового забезпечення фінансово-економічної безпеки. За допомогою структурно-функціонального підходу виділено суб’єкти забезпечення фінансово-економічної безпеки, побудовано систему, ієрархію зв’язків суб’єктів вертикальних та горизонтальних, визначено системну якість, функції елементів та функції системи загалом. Сформовано систему суб’єктів (беручи до уваги конституційний принцип розподілу влади), на яких покладено функцію забезпечення фінансово-економічної безпеки. Приділено максимум уваги громадянам України як суб’єктам забезпечення безпеки. Виходячи з глобалізаційних процесів, що нині відбуваються, Україна розглядається як елемент у системі суб’єктів забезпечення міжнародної фінансово-економічної безпеки. Виділено мету та завдання функціонування механізму забезпечення фінансово-економічної безпеки. Підкреслено системну єдність складових механізму як умову і функцію забезпечення безпеки у сфері економіки та фінансів. Виділено позитивні аспекти, звернено увагу на недосконалість чинного законодавства. Сформовано рекомендації щодо перспективи правового та організаційного впорядкування забезпечення національної фінансово-економічної безпеки, суспільної фінансово-економічної безпеки, особистої фінансово-економічної безпеки. Запропоновано методики оцінки ризиків і загроз, які можливо адаптувати в українську систему забезпечення безпеки й досягнути стабільного зростання ефективності діяльності системи забезпечення фінансово-економічної безпеки.

Розглянуто загальнотеоретичні засади та практичні аспекти управління ризиками та досліджено можливості його застосування у сфері протидії організованій злочинності в Україні. Досліджено різні шляхи забезпечення кримінологічної безпеки суспільства з використанням методів управління ризиками. Висвітлено специфіку управління ризиками кримінологічної безпеки та суб’єктами забезпечення кримінологічної безпеки. Проаналізовано процес управління ризиками організованої злочинності в Україні шляхом максимізації ризиків для злочинної діяльності в організованих формах. Охарактеризовано управління ризиками у прийнятті рішень при здійсненні заходів щодо запобігання та протидії організованій злочинності в Україні. Увагу приділено політиці та стратегії управління ризиками організованої злочинності.