Виявлено додаткові фактори ризику розвитку печінкової дисфункції, які характеризують стан системної регіонарної тканинної оксигенації, маркерів метаболічного стресу та прогностичні маркери. Встановлено вплив перфторану, реамберину, особливо їх поєднаного застосування у хворих на сепсис без захворювань печінки, на прискорення усунень мікроциркуляторно-мітохондріального дистрес-синдрому, покращання функцій печінки, регрес інших органних дисфункція з суттєвим зменшенням ризику небажаних явищ, покращанням когнітивних функцій і якості життя хворих, зниженням летальності відповідно на 8,57 %, 3,57 % і 12,77 %. Зазначено, що додаткове призначення хворим на сепсис із захворюваннями печінки адеметіоніну, в порівнянні з контрольною групою, дозволило зменшити майже вдвічі частоту когнітивних дисфункцій, персистуючої органної та печінкової дисфункції-недостатності, незадовільну якість життя за шкалою RLAS нижче VIII рівня, знизити летальність на 33,3 %.

З'ясовано сутність і характерні риси символічного насилля. Обгрунтовано думку про необхідність подолання вузького погляду на трактування терміну "насилля". Сформульовано авторську методику дослідження проявів символічного насильницького впливу у сучасних політичних процесах. Проаналізовано особливості вербального та невербальною дискурсу основних кандидатів у Президенти України з метою визначення форм символічного насилля, що ними були застосовані. На прикладах дискурсу виборчих кампаній Ю. Тимошенко та В. Януковича доведено, що символічне насилля проявлялося в основному у формуванні образу ворога за допомогою опозиції "свої /чужі", формулюванні лінгвістичних метафор, використанні методу "навішування ярликів", інвективної й іронічної лексики, лексів прихованої й явної агресії. Визначено, що повідомлення, донесені через приховану агресію дещо ефективніше засвоюються сприймаючою аудиторією як непомітний для неї тиск насильницького характеру.