Обгрунтовано можливість керування початковими об'ємними змінами під час твердіння, а також початковими об'ємними деформаціями та властивостями цеметного каменю шляхом введення до складу в'яжучого кварцового наповнювача різної кількості та питомої поверхні. Запропоновано механізми початкової організації структури цементних композицій залежно від складу їх вихідних часток. Встановлено кількісні значення та досліджено кінетику виявлення об'ємних змін тверднучих клінкерних мінералів, штучно синтезованих на їх основі полімінеральних систем різних за складом та цементними композиціями. Розглянуто вплив кількості та питомої поверхні кварцового наповнювача на початкові об'ємні деформації, в'язкість руйнування та міцність цементного каменю. Проаналізовано вплив зниження об'ємних змін тверднучих цементних композицій на покращання їх властивостей. Визначено оптимальний склад цементного в'яжучого, який забезпечує одержання матеріалів з підвищеною тріщиностійкістю та зниженою матеріалоємністю.

Запропоновано представляти будівельні конструкції у вигляді об'єкта-системи в системі об'єктів-систем для аналізу ролі структурної організації матеріалу в окремих конструкціях та будівлях.

Представлено аналіз розвитку власних деформацій при структуроутворенні бетону як складноорганізованого матеріалу з урахуванням взаємовпливу рівнів його структурних неоднорідностей.

В конструкции бетон проявляет себя как самоорганизующаяся подсистема, которая вынуждена реагировать на внешние воздействия структурными изменениями. Многовариантность макроструктуры бетона улучшает его способность адаптироваться к внешним условиям.

Підвищити стійкість будівельних виробів можна за рахунок формування взаємозалежних різномасштабних структур для одержання заданого набору різних за призначенням структурних елементів, що гарантують безпеку функціонування бетону в складних умовах експлуатації.

Наведено результати досліджень стосовно впливу гербіциду "Панда", регулятора росту рослин "Стимпо" і мікробного препарату "Ризобофіт" на забур'яненість та густоту посівів нуту сорту Пам'ять в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено взаємозв'язок між дією різних норм гербіциду "Панда" і біологічних препаратів на видовий, кількісний склад бур'янів та густоту культурних рослин у посівах нуту. Відзначено дію гербіциду як ефективного заходу боротьби із сегетальною рослинністю в нормах 3,0 - 4,0 л/га. Досліджено, що найменша кількість і маса бур'янів у посівах, без значного зниження щільності рослин нуту, відзначалися у варіантах за поєднаного використання грунтового гербіциду "Панда" в нормах 3,0 - 4,0 л/га, регулятора росту рослин "Стимпо" (0,025 л/т) та мікробного препарату "Ризобофіт" (1,0 л/т). Сумісна дія гербіциду з біологічними препаратами у даних варіантах досліду забезпечила зниження забур'яненості посівів за кількістю проти контролю I на 76 - 85 %. При цьому густота рослин у посіві знизилася лише на 2 - 3 %. На основі проведених досліджень встановлено найефективнішу комбінацію використання препаратів, що забезпечує підвищення продуктивності посівів, зниження їх забур'янення та є екологічно безпечною для навколишнього середовища.

Підвищити стійкість бетонів при тривалому твердінні можна за рахунок направленої організації початкової структури на макрорівні шляхом збільшення різноманіття умов взаємодії на границях розділу між матричним матеріалом та заповнювачами.

Підвищити стійкість бетонів при тривалому твердінні можна за рахунок направленої організації початкової структури на макрорівні шляхом збільшення різноманіття умов взаємодії на границях розділу між матричним матеріалом та заповнювачами.

В технологічний період одержання матеріалу та його переробки у виріб в структуру конструкції має бути закладений певний набір елементів та їх параметрів, які здатні забезпечити реалізацію прояву механізмів такої структурної переорганізації, яка буде гарантувати комплексну безпеку функціонування конструкції, підтримуючи її цільове призначення.

Розроблено експериментально-теоретичні основи направленого структуроутворення взаємозалежних різномасштабних структур будівельних композитів для підвищення їх стійкості у складних умовах експлуатації. Запропоновані теоретичні положення та експериментальні результати базовано на робочій гіпотезі, що подання будівельного виробу як системи, яка самоорганізується та є відкритою до зовнішніх чинників, дасть змогу виявити шляхи направленої організації взаємозв'язаних різнорівневих структур бетону. Визначено зміну кінетики організації структури цементних і полімервміщуючих композицій при різних способах активації для одержання матеріалів із покращеними показниками якості. Досліджено структуроутворення матричного матеріалу в чарунках із різними параметрами як характерних елементів макроструктури бетону. Визначено рівень властивостей бетону та керамзитобетону при збільшенні структурного різноманіття шляхом зміни умов взаємодії цементної матриці та заповнювачів. Розкрито активну участь ендо- та екзодеформацій у процесах самозбереження структури виробу як сітки тріщин і внутрішніх поверхонь розділу. Проаналізовано зміну структури та властивостей бетону при малоцикловій утомі через визначення коефіцієнтів стійкості.

Наведено феноменологічний підхід під час оцінки властивостей композиційних матеріалів і конструкцій, системний підхід під час аналізу структури і властивостей композиційних будівельних матеріалів і конструкцій. Досліджено синергетичні явища в структурних змінах складнорганізованих матеріалів. Наведено умови експлуатації будівельних матеріалів і конструкцій, ідеї та методи багатоосередкового структуроутворення композиційних матеріалів. Розглянуто динамічні моделі багатоосередкового структуроутворення мінеральних в’яжучих. Розкрито вплив геометричних характеристик виробів на зміцнення властивостей бетону.