У статтях збірника розглянуто цікаві сторінки з історії українського та світового верлібру, а також різноманітні його структурні типи (жанрово-тематичні, стилістичні та ін.) на матеріалі сучасної української поезії. Проаналізовано верліброві структури у творчій практиці українських поетів-дисидентів.

Зазначено, що неоголошена війна РФ проти України призвела до масштабних і суперечливих змін у станах і соціальних процесах, у оцінках, настроях, прагненнях, політичних уподобаннях і пріоритетах громадян. Зауважено, що упродовж 2023 р. члени дослідницької спільноти, об'єднані у Соціологічну асоціацію України, аналізували й інтерпретували емпіричні дані, отримані в перший рік війни, обговорювали встановлені факти та залежності на наукових конференціях, планували та проводили ініціативні обстеження. Невелика складова їхніх спостережень представлена на сторінках книги, а основну її частину становлять узагальнення та висновки, які зроблені у структурних підрозділах Інституту соціології НАН України та грунтуються переважно на емпіричних матеріалах моніторингу за змінами у структурах і повсякденному житті населення країни у 2022 - 2023 рр. і проведених інтерв'ю в рамках виконання планових науково-дослідних робіт. Розкрито особливості громадської думки та її вивчення в Україні під час війни. Увагу приділено політичній свідомості суспільства, що воює. Розглянуто соціальну нерівність в оцінках українців до і під час війни. Висвітлено проблеми психоемоційного стану населення на тлі війни: від мобілізації ресурсів до поляризації оцінок. Проаналізовано екологічний контекст сучасної війни.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*671*332.113.1 + С5*425*332.111.3-231.1 + С5*666.4*333.735

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: ВА869973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати розроблення та адаптації комплексних вимірювальних інструментів для отримання достовірної соціологічної інформації. Викладено у перших трьох розділах мето¬дологічні засади до створення комплексних інструментів для вимірювання соціальних показників та методики, над розробленням та адаптацією яких авторський колектив працював упродовж 1992 - 2021 років і які були апробовані у багаторічному моніторингу суспільних змін в Україні, здійснюваному Інститутом соціології Національної академії наук України. Висвітлено в останньому розділі чинники, що впливають як на достовірність даних, одержуваних у масових опитуваннях, так і на рівень публічної довіри до цих даних і до виконавців опитувань.

Наведено результати соціологічних спостережень за змінами в українському суспільстві та його підсистемах унаслідок агресії РФ. Розглянуто глобальні та локальні аспекти війни, трансформації інституціональної та соціально-групової структури, зсуви в настроях, очікуваннях, ціннісних орієнтаціях громадян, соціально-психологічному стані населення. Зазначено, що емпіричну базу становлять дані моніторингу Інституту соціології НАН України за роки, що передували 2022-му, окремих порівняльних міжнародних досліджень, ініціативні опитування у мережі та інтерв'ю, що їх виконали співробітники Інституту соціології, дані Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), соціологічної групи "Рейтинг".

Розглянуто основні тенденції українського віршування XX століття. Уперше у вітчизняному літературознавстві засобами порівняльно-історичного та статистичного аналізу здійснено систематику форм українського некласичного та класичного вірша. Досліджено понад 20 тисяч творів кількох поколінь українських поетів - від М. Вороного, О. Олеся, Б.-І. Антонича до Л. Костенко, І. Драча, Д. Павличка, В. Стуса, В. Голобородька, А. Підпалого, С. Жадана, Н. Гаврилюк, М. Байдюка, О. Здорика та ін., а також поетів української діаспори.

На прикладі головних петрографічних типів продуктів пізньокайнозойського магматизму в межах Карпато-Динарського та Кавказького сегментів Альпійського покривно-складчастого поясу Східної Європи наведено геологічні та статистично обґрунтовані дані про середні значення розподілу широкого спектра хімічних елементів, петрогенних оксидів, фізичних характеристик, які можуть бути використані як реперні при місцевих і регіональних зіставленнях, палеогеодинамічних реконструкціях. Розглянуто окремі характерні аспекти практичного використання масової петрогеохімічної та петро-фізичної інформації як для території цих регіонів, так і Українського щита.

Узагальнено результати геофізичних робіт зі створення геолого-геофізичної моделі Приазовського мегаблока Українського щита та комплексних геологічних досліджень найбільш поширених і рудовмісних гранітоїдних утворень. Розглянуто зв'язок геофізичних полів з речовинним складом порід, їхню латеральну петрофізичну зональність. Проведено критичний аналіз щодо валідності виділених НСК (Національна стратиграфічна комісія) України гранітоїдних комплексів, їхніх об'ємів і позиції в розрізі земної кори регіону. Проведено оцінку потенційної рудоносності порід.

Узагальнено обговорення авторами протягом останнього року досвіду дослідження станів "emergencies", невизначеності й ризиків у соціології та їх застосованість до вивчення соціальних і соціокультурних процесів пандемії, які розгортаються в українському суспільстві. Наголошено, що культура в її ціннісно-смислових та інформаційно-партиципаційних вимірах продовжує перебувати на маргінесі суспільної уваги в умовах пандемії, хоча її впливи та наслідки є значущими й потребують пильної уваги. Виокремлено три релевантні сфери аналізу: ціннісна ментальність соціуму, інформаційна сфера медіа та соціальних мереж, культурна партиципація населення. Для висвітлення особливостей поточних культурних та інформаційно-комунікаційних порядків використано дані моніторингового дослідження інституту соціології НАН України "Українське суспільство - 2020" та дані опитувань інших вітчизняних соціологічних центрів. Показано напруженість і суперечливість між прихильностями громадян щодо цінностей "свобода", "довіра" та "безпека", а також прояви дисбалансу щодо ціннісної дихотомії "публічне vs приватне". Розглянуто феномен інфодемії, його чинники та прояви в українському суспільстві. Доведено, що стійкий скепсис аудиторій медіа залишається характерною рисою інформаційного клімату. Маркерами установок до традиційних і новітніх медіа дедалі частіше стають показники невизначеного ставлення до джерел інформації. Нечіткість і двозначність як характеристики феномену довіри до медіа відповідають новим культурним та інформаційно-комунікативним порядкам коронавірусної пандемії. Зміна контекстів повсякденного існування в умовах карантинних обмежень утруднює реалізацію професійних, навчальних обов'язків, погіршує можливості культурної партиципації, відпочинку, що резонує із соціально-економічними, політичними, технологічними обмеженнями.

У збірнику, присвяченому пам'яті докторки філологічних наук Наталії Ростиславівни Мазепи (1930 - 2019), уміщено статті з різних проблем історії російської, української та світової літератури, авторами яких є її учні, друзі, колеги. Наведено спогади про неї і бібліографію наукового доробку дослідниці.

Видання є універсальним довідником, спрямовано для використання спеціалістами в державній системі експертизи сортів рослин, селекціонерами, аграріями, викладачами та студентами аграрних навчальних закладів, заявниками, які подають заявки щодо набуття прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Доступно як для фахового, так і для нефахового користувача. Подано максимально простий і доступний для користувача перелік термінів і їхніх пояснень в офіційно-діловому й науковому стилях. Використано алфавітний принцип розташування матеріалу, з інформативною насиченістю і компактністю. Вміщено повні і зрозумілі формулювання значень слів. Визнано, що потужним біологічним засобом виробництва сільськогосподарської продукції є сорт рослин, який забезпечує високий і сталий рівень урожайності, якості продукції, економію енергетичних і матеріальних засобів та захист навколишнього середовища. Зауважено, що сортові рослинні ресурси складаються з сортів, які за результатами кваліфікаційної експертизи відносять до об’єктів інтелектуальної власності, придатних до поширення в Україні та охороняють законом України. Охорона прав у сфері інтелектуальної власності має важливе значення для розвитку економіки і права власності на сорт, формування національних сортових ресурсів та базується на його експертній оцінці. Наголошено, що з 2005 року, Україна оголосила про свій намір захищати права на 122 ботанічні види, а з січня 2007 року після ратифікації Акта Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин 1991 року - захищати всі ботанічні види і це зобов’язує дотримуватися міжнародних правил охорони прав на сорти рослин. Словник термінів сортознавця являє собою сукупність наукової і практичної термінології, охоплює рослинництво, землеробство, насінництво, селекцію, ботаніку, морфологію, захист рослин, біологію тощо. Ураховуючи те, що нормативно-правова база у сфері інтелектуальної власності на сорти рослин постійно вдосконалюється і поповнюється новими документами, вивчено попередні видання і викладено словниковий матеріал відповідно до чинного законодавства та зроблено об’єднання визначення термінів, словосполучень, понять в одне видання. Подано тлумачення міжнародних і вітчизняних правових нормативів захисту прав інтелектуальної власності на сорти рослин та методичного забезпечення державної науково-технічної експертизи.

Представлено матеріали XXI Звітної науково-практичної конференції, а також наукові публікації членів наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Вінницького інституту Університету "Україна". Розглянуто інноваційні процеси в освіті та соціально-педагогічній діяльності, досліджено захист прав і свобод громадян у світлі вимог Конституції України, висвітлено психологічні аспекти становлення особистості в навчально-виховному процесі: теорія, досвід, практика; приділено увагу фізичній та функціональній реабілітації осіб з інвалідністю.

Викладено результати соціологічного дослідження 2020 - 2021 рр. щодо соціальних наслідків пандемії COVID-19 в Україні, здійсненого фахівцями Інституту соціології НАН України. Представлено аналіз соціально-політичної динаміки, зокрема у таких аспектах, як довіра до владних інститутів та оцінки громадської думки щодо ефективності державної політики у протистоянні пандемії. Виявлено та проаналізовано тренди соціально-структурних змін, соціально-психологічні прояви COVID-19. Здійснено діагностику соціального самопочуття й аналіз психологічного дистресу населення в умовах пандемії. Досліджено впливи коронавірусної кризи на ціннісну ментальність соціуму та на культурні практики населення (умови відпочинку, дозвілля, участь у культурі). Зазначено, що сама пандемія COVID-19 є все ще незавершеним процесом, тому довгострокові соціальні наслідки пандемії для світу й України залишають відкриті питання для подальших досліджень.

Розглянуто концептуальні засади дослідження ризиків у соціології, системний характер та актуальні прояви ризиків у нестабільному суспільстві. З’ясовано варіативність концептуалізацій ризику, важливість зв’язків політики, влади і ризиків; основні сфери глобальних ризиків. Виявлено системний характер проблеми бідності й соціальної нерівності, масштаби поширення малозабезпеченості, диспропорції освітніх послуг і ринку праці в Україні. Проаналізовано фактори і динаміку соціальної напруженості в оцінках населення, структурні, емоційні, релігійні виміри соціальної напруженості. Розглянуто ризики інформаційної сфери медіа та соціальних мереж; проблемні місця електронної демократизації; дисбаланси у партиципаційній сфері культури; соціокультурні особливості сприйняття ризиків і соціальних проблем. Визначено, що аналіз проявів і локалізацій ризиків бідності, соціальної напруженості, культури, у т.ч. в умовах пандемії Covid-19, ґрунтується на емпіричних даних щорічного проекту "Українське суспільство: моніторинг соціальних змін" Інституту соціології НАН України та інших соціологічних досліджень.

Розглянуто сучасні концептуальні пропозиції щодо вивчення цінностей та ціннісних змін у різних сферах суспільного життя в нестабільному соціумі. Емпірично встановлено тенденції та фактори неузгодженості ціннісних преференцій соціальних категорій і соціокультурних спільнот, амбівалентності домінантних ціннісних дискурсів за участю владних еліт, ціннісних пріоритетів у сфері медіа, відмінностей у ціннісному обґрунтуванні громадянської культури, культурної партиципації різних груп населення. Обговорено перспективи ціннісної трансформації в українському суспільстві, що сприяли б реформаційним процесам.

Подано уточнений Алфавітний покажчик віршів Т. Шевченка (з загальними характеристиками розміру, способів римування і типів строфіки); також Алфавітний покажчик поліметричних творів, окремо - покажчики розмірів у моно- і поліметричних віршах, їхньої строфічної організації та діахронічного розгортання. Проаналізовано систематику віршових форм поета та головні тенденції їхнього розвитку.

Розглянуто інноваційні процеси в освіті та соціально-педагогічній діяльності, досліджено захист прав і свобод громадян у світлі вимог Конституції України. Висвітлено психологічні аспекти становлення особистості в навчально-виховному процесі: теорію, досвід, практику. Приділено увагу фізичній та функціональній реабілітації осіб з інвалідністю.

Розглянуто світовий досвід упровадження інклюзивного навчання: здобутки та основні проблеми, досліджено педагогічні технології інклюзивного навчання: традиції та новаторство. Висвітлено процес соціальної та психологічної адаптації осіб з інвалідністю до навчання в умовах інклюзії. Приділено увагу правовим та економічним аспектам формування системи інклюзивної освіти в Україні.

Увагу приділено малодослідженій проблемі розвитку української поезії форми акцентного вірша (АВ), що розглядається як складна поліморфна структура, регульована певною кількістю наголосів, міжактових інтервалів та римою. Розглянуто питання про особливості українського АВ кінця XVI - XX ст. Проаналізовано АВ в українській ліриці 1990 - 2010 рр. Висвітлено практичне значення врахування символіки оригіналу в проблемі еквілінеарного й еквіритмічного відтворення англійської барокової поезії в українському перекладі. Досліджено формозмістові особливості пісенного АВ (на матеріалі творчості Стінга).

Розглянуто сучасні концептуальні пропозиції щодо вивчення культурної партиципації громадян в умовах системної турбулентності українського соціуму і зрушення культурних порядків. Емпірично зафіксовано тенденцію до стримування культурної компетентності різних категорій і груп населення внаслідок ослаблення їх економічного статусу, політичних обмежень, медіа-скептицизму, невисокої якості доступних культурних продуктів. Зазначено, що водночас розширення публічної сфери і мережево-цифрової культури стимулює продукування інформаційних форматів участі в культурі нових спільнот, які сповіщають про свою активність в інтернеті, налагоджуючи культуру спільності й залучаючись у новий потоковий режим соціальної комунікації та культурного обміну.