Штетл розкрито як культурний і візуальний символ східноєвропейського єврейства зі своїм характерним виглядом, архітектурою та традиційним мистецтвом. Продемонстровано еволюцію вирішення образів штетла від жанрово-побутових мистецьких традицій до авангардних експериментів. На підставі аналізу теми штетла в творчості польських художників, представників вітебської школи І. Пена, школи "Беца-лєль" та об'єднання "Махмадім", а також безпосередньо єврейських об'єднань і груп в Україні ("Культур-Ліга", "Товариство незалежних художників" і послідовників школи М. Бойчука) виявлено типологію - образів штетла, сюжетні та пластичні "кордони єврейської ідентичності" - від впізнаваних елементів антуражу та світу штетла до абстрактних асоціативних образів, від станкових форм до книжкової графіки та сценографії.