Проаналізовано сучасний стан системи професійно-технічної освіти (ПТО) у різних країнах та в Україні зокрема. Розроблено класифікацію різних систем ПТО. Запропоновано створення цілісної системи узгоджених дій з боку суб'єктів, причетних до відтворення робочої сили. Надано пропозиції щодо укрупнення певних робітничих професій для підвищення конкурентоспроможності робітників. Дістав подальшого розвитку процес систематизації взаємодії органів державної влади у сфері праці, освіти й об'єднань роботодавців з питань, пов'язаних з підготовкою робочої сили.

Розглянуто поняття "стигма" стосовно ряду професійних назв робіт (астролог, ворожка, цілитель тощо) як прояв комунікативних механізмів у площині відносин професіонал - суспільство. Досліджено алгоритм стигматизації. Розглянуто номінаційні акти держави, що регламентують професійну діяльність "відунів" в Україні, та розглянуто аналогічні міжнародні нормативно-правові акти, в яких також передбачено окультну діяльність. Висловлено думку про те, що ініціатори стигматизації помилково змішують вчення про духовність і мораль своєї соціальної групи з атрибутивними національними стандартами економіки праці.

Розглянуто теоретико-практичні підходи до розуміння професії як соціальної системи. Обрано інтеракційний підхід до її розуміння. Сформульовано погляди на типи професійної назви робіт у межах її системності. Використано певні класичні напрацювання соціологів щодо розуміння сутності професії. Охарактеризовано особисті погляди на професію як статистичну та соціальну одиницю трудової діяльності людини.

Досліджено соціологічний конструкт професії та її різновидів у теоретико-методологічному контексті. Аргументовано доведено, що має місце еклектичне розуміння професії як соціального явища: головною особливістю є не досить пильна увага вчених до вичленення з трудової діяльності людини понять: професія, заняття, кваліфікація, посада, робоче місце, спеціальність, спеціалізація. Має місце незначна кількість досліджень структури професій; неясна перспектива вивчення предмета соціології професій за допомогою різних інтерпретацій понятійного апарату тощо.

Подано теоретико-практичне обгрунтування загального механізму взаємодії міжнародного комерційного арбітражу та державних судів на інституційному та процесуальному рівнях. Узагальнено сучасні тенденції функціонування міжнародного комерційного арбітражу, пов'язані з механізмами його автономізації, - відокремлення міжнародного арбітражу від національних судових систем і державного контролю, що забезпечує інтернаціоналізацію та поглиблення делокалізації міжнародного комерційного арбітражу і сприяє об'єднанню арбітражних процедур в аспекті двох головних принципів: lex arbilri і lex fori.

Досліджено комплекс питань взаємодії міжнародного комерційного арбітражу та національних судів. Розглянуто питання правової природи міжнародного комерційного арбітражу, його уніфікації та делокалізації. Проаналізовано проблему щодо автономності арбітражної угоди, судового контролю дійсності арбітражної угоди, видів і способи реабілітації "патологічних" арбітражних угод у аспекті контрольних повноважень національних судів. Досліджено процедури взаємодії міжнародного комерційного арбітражу та національних судів за формування складу арбітрів, застосування забезпечувальних заходів, одержання, збереження та забезпечення доказів в міжнародному комерційному арбітражі, визнання та приведення до виконання арбітражних рішень і скасування арбітражних рішень національним судом.

Досліджено форми захисту цивільних прав, поняття цивільного процесу та його структуру (стадії, провадження), цивільне судочинство та інші форми судочинства, предмет та метод цивільного процесуального права. Розкрито суть судової влади і правосуддя в цивільних справах, наведено структуру цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України та джерела цивільного процесуального права. Обгрунтовано право на справедливий судовий розгляд в цивільному процесі. Розглянуто науку цивільного процесуального права, поняття та класифікацію принципів цивільного процесу й загальновизнані принципи і норми міжнародного права.

Розглянуто питання теорії міжнародного приватного права: поняття, предмет, методи, джерела, суб’єкти та спеціальні інститути й підгалузі міжнародного приватного права, а саме міжнародне зобов’язальне право, міжнародне речове право, міжнародне право інтелектуальної власності, міжнародне деліктне право, міжнародне сімейне право, міжнародне спадкове право, міжнародні перевезення, трудові відносини в міжнародному приватному праві. Окреслено міжнародні фінансові відносини, міжнародні розрахунково-кредитні відносини, міжнародний цивільний процес, міжнародний комерційний арбітраж. Висвітлено проблему кваліфікації в міжнародному приватному праві.