Традиційно вважалося, що середньовічна фортеця в Білгороді на Дністрі будувалася в декілька етапів, впродовж майже 90-та років (1396 - 1479 рр.), а територія оборонного комплексу протягом цього часу поступово розширювалася від 0,09 га до 8,73 га. Проте факти, одержані в результаті проведеного історіко-архітектурного аналізу фортеці, дозволяють бачити її як будівельний об'єкт, на зведення якого пішло всього біля двох років (1438 - 1440 рр.). В 1454 та 1476 рр. мали місце локальні роботи з модернізації окремих секторів комплексу. Стимулом для заснування та будівництва фортеці послужили затяжні міжусобні конфлікти двох претендентів на молдавський престол - Стефана II і його брата Ілляша, внаслідок чого країну було розподілено на сфери впливів, і Білгород в 1438 р. перетворився на столицю Нижньої Країни господаря Стефана II. Причиною модернізацій в 1454 та 1476 рр., які припали на епохи правління господаря Олександрела та Стефана III Великого, послужили османські військові напади на місто.

Розроблено універсальні апроксимації модуля й аргументу абсолютної нелінійної комплексної магнітної проникності за першою гармонікою, які є справедливими для конструкційних сталей й інших магнітом'яких матеріалів на всьому діапазоні зміни амплітуди першої гармоніки напруженості магнітного поля, а також універсальні апроксимації кривих намагнічування електротехнічних сталей. Встановлено новий аналітичний метод розрахунку коефіцієнтів поверхневого імпедансу та питомих поверхневих втрат у масивних феромагнітних тілах як функцій амплітуди першої гармоніки напруженості магнітного поля. Досліджено вплив параметрів матеріалу на поверхневий імпеданс. Визначено метод числового розрахунку коефіцієнтів поверхневого імпедансу. Показано, що розбіжність чисельних та аналітичних розрахунків не перевищує 3,5 %. Висвітлено особливості розрахунку втрат за підвищених і високих частотах з урахуванням нелінійності магнітних характеристик середовища.

Запропоновано метод оцінювання втрат потужності в грозозахисному тросі повітряних ліній електропередавання. На прикладі одноколової ЛЕП класу напруги 330 кВ показано, що величина втрат може бути значною.

Запропоновано метод розрахунку наведеного струму та втрат потужності, що виникають у грозозахисних тросах із вбудованим оптоволоконним кабелем, які останнім часом використовуються для захисту повітряних ЛЕП від прямих ударів блискавки. На прикладі ЛЕП напругою 330 кВ з грозозахисним тросом зазначеного типу показано, що втрати у тросі можуть бути значними і призводять до зменшення ефективності передачі електроенергії кінцевому споживачу. Ця проблема є актуальною як при реконструкції існуючих ЛЕП, так і на етапі проектування нових.

Запропоновано маловитратний метод зменшення втрат активної потужності в грозозахисних тросах двоколових повітряних ЛЕП традиційної конструкції, суть якого полягає у зміні просторового розташування фаз різних кіл двоколової ЛЕП. На прикладі двоколової ЛЕП напругою 330 кВ показано, що запропонований метод дає змогу досягти значного зменшення втрат у тросі та підвищення ефективності передачі електричної енергії. Розглянута проблема є актуальною як у разі спорудження нових повітряних ЛЕП, так і у разі модернізації існуючих.

Індекс рубрикатора НБУВ: З279.13

Рубрики:

Лінії електропередачі та електричні мережі напругою до 35 кв

Шифр НБУВ: Ж14164 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто принцип розрахунку струмів подвійного короткого замикання на землю на ділянці кабельної лінії електропередавання, що з'єднує два джерела електричної енергії, одним з яких може бути генератор або група генераторів вітрової електричної станції, а другим - енергосистема. Показано, що в екранах кабелів під час подвійного короткого замикання на землю, яке є розрахунковим видом замикання, за яким мають вибиратися перерізи екранів, буде спостерігатися накладання струмів від обох джерел. Це свідчить про необхідність обов'язкового врахування усіх джерел живлення під час розрахунку струму подвійного короткого замикання на землю з метою подальшого вибору перерізів екранів. Досліджено вплив параметрів електричної мережі на величину струму подвійного короткого замикання на землю та встановлено, що він вплив є незначним, окрім співвідношення надперехідних струмів трифазного короткого замикання з обох боків кабельної лінії. У випадку заземлення екранів кабелів з одного боку кабельної лінії весь струм подвійного короткого замикання на землю буде протікати через екран однієї жили, що викличе необхідність суттєвого збільшення перерізу екранів.

За існуючих та перспективних електричних навантажень досліджено рівень магнітного поля двоколової повітряної ЛЕП напругою 110 kV "ЧТЕЦ - Чернігівська-330", яка проходить по території одноповерхової та багатоповерхової забудови у м. Чернігів. Показано, що індукція магнітного поля в зоні забудови та на межі охоронної зони може перевищувати безпечний для людини рівень, особливо у випадку роботи ЛЕП у одноколовому режимі. Визначено безпечні умови для проживання населення поблизу даної ЛЕП, зокрема, безпечну відстань від осі траси ЛЕП до місць розташування одноповерхових та багатоповерхових будинків. Показано, що застосування векторної компенсації дозволяє досягти значного зменшення рівня магнітного поля.

Розглянуто та проаналізовано до двох десятків фортифікаційних об'єктів Північно-Західного Причорномор'я. Стандартною виявляється схема поетапної розбудови кожної з фортець від найбільш архаїчного ядра до пізнього зовнішнього фронту. Архітектурний аналіз дає змогу вирішити базові питання з типології фортець та хронології, особливо в тих випадках, коли неможливо датувати пам'ятку за джерелами традиційними: писемними чи епіграфічними. Вся фортифікація підрозділяється на дві основні групи: 1) замкова (початок XV - кінець XVII ст.); та 2) бастіонна (XVIII ст.). Друга група представлена бастіонними фортецями. Після чого тут будуються п'ять бастіонних фортець уже російською владою. Досліджено історичну топографію міст Північно-Західного Причорномор'я в XV - XVIII ст.

У зв'язку зі шкідливим впливом магнітного поля на здоров'я людини актуальною є задача зниження індукції магнітного поля (МП) у місцях тривалого перебування людей поблизу ліній електропередачі (ЛЕП). Проведено моделювання МП ЛЕП і визначено величину індукції в області, що знаходиться поблизу межі охоронної зони за умови використання пасивного гратчастого електромагнітного екрану в різних конфігураціях. Порівняно ефективність екранування одношарового вертикального та горизонтального екранів. Наведено конфігурацію багатошарового екрану, який надає можливість за тієї ж металоємності забезпечити краще екранування МП, ніж одношаровий.

У зв'язку зі шкідливим впливом низькочастотного магнітного поля (МП) на здоров'я людини актуальною є задача зниження індукції МП ліній електропередачі (ЛЕП) поза межами їх охоронних зон. Проведено математичне моделювання МП ЛЕП, що проходять паралельно, на невеликій відстані. Порівняно величину індукції МП однієї лінії та двох паралельних за різних порядків підвісу фазних проводів. Показано, що за однакового порядку підвісу фаз та однакового напрямку струмів двох ліній спостерігається значне зростання індукції МП на межі охоронної зони та поза нею, а також збільшується відстань до межі з допустимим рівнем індукції. Визначено, що за певного порядку підвісу фаз можливо досягти значного зменшення величини індукції МП, і для різних типів опор оптимальними (дають мінімальне значення індукції МП поза межею охоронної зони) будуть різні варіанти підвісу. Показано, що за протилежного напрямку струмів ліній найкращим стає однаковий порядок підвісу.

Висвітлено історію та методологію науки і техніки. Розглянуто культурний генофонд як головний фактор у формуванні культури людини. Увагу приділено науковій комунікації в сучасному суспільстві. Наведено методику викладання "Історії України та історії української культури" під час карантинних обмежень у дистанційному режимі (2019 - 2021 рр.). Висвітлено філософію історії, культурну антропологію. Розглянуто проблему спотворення історичної та міфологічної дійсності в аніме. Висвітлено історію цивілізацій стародавності та середньовіччя. Описано особливості соціального стану селянства у країнах Скандинавії в період раннього середньовіччя. Розглянуто цивілізаційні проблеми нової та новітньої історії.

Шифр НБУВ: Ж23986 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено життєвий шлях, наукову та творчу діяльність доктора історичних наук, професора А. О. Добролюбського. Наведено хронологічний покажчик його друкованих праць. Охарактеризовано архівний фонд родини Добролюбських. Розкрито перспективи археологічних досліджень на Приморському бульварі в Одесі. Розглянуто проблеми фінального етапу історії Тіри. Подано інформацію про городище Картал в епоху середньовіччя та раннього Нового часу (за археологічними матеріалами). Увагу приділено єврейському фактору в історії Одеси XIX ст. Досліджено питання кельтської "присутності" в Україні.