Розглянуто термінологічне планування як складову частину мовного планування. Висвітлено основні категорії термінознавства, описано способи побудови нових термінів, автоматизовані системи перекладу. Розкрито лексичні аспекти перекладу, деякі граматичні труднощі російсько-українського науково-технічного перекладу. Проаналізовано значення основних давньогрецьких та латинських терміноелементів.

Рассмотрено терминологическое планирование как составная часть речевого планирования. Освещены основные категории терминоведения, описаны способы построения новых терминов, автоматизированные системы перевода. Раскрыты лексические аспекты перевода, некоторые грамматические трудности русско-украинского научно-технического перевода. Проанализировано значение основных древнегреческих и латинских терминоэлементов.

Охарактеризовано шляхи та напрями метафоричного та метонімного розвитку термінологічних значень. Висвітлено лексику, яка слугує джерелом творення нових технічних термінів або розвитку значень наявних термінів. Визначено типи технічних термінів, утворених на підставі метафори та метонімії. Проаналізовано різновиди метафори, які є чинником розвитку термінологічних значень і визначено різновиди метонімних конструкцій полісемії відповідно до частиномовної належності термінів. Описано випадки суміщення метафори та метонімії в процесі переосмислення початкових значень. З'ясовано роль метафори та метонімії в процесі творення та розвитку української технічної термінології та виділено типи метафоричних і метонімних конструкцій полісемії, визначено особливості розрізнення й ототожнення значень у структурах технічних термінів.

Досліджено метафору та метонімію як чинники творення та розвитку української технічної термінології. Розглянуто шари лексики, що є джерелами метафоризації та метонімізації, типи метафори, різновиди метонімних конструкцій полісемії, напрямки семантичних трансформацій. Установлено, що результатом метафоризації та метонімізації є полісемія на різних лексичних і термінологічних рівнях.

Досліджено метонімію як чинник творення термінів-прикметників сучасної української технічної термінології. Визначено типи, підтипи та різновиди метонімічних конструкцій полісемії, з'ясовано джерела та шляхи метонімічних перетворень у сфері термінів-прикметників.

Досліджено морфологічну конвергенцію технічних термінів як результат суфіксального словотворення. Охарактеризовано семантику іменникових суфіксів у мові взагалі та у спеціальній мові техніки зокрема, а також вияв багатозначності суфіксів на матеріалі технічних термінів. Встановлено, що полісемія технічних термінів, що виникла внаслідок повторної реалізації словотвірної моделі, виявляється на внутрішньо- та на зовнішньосистемному рівнях.

Подано теоретичний матеріал з фонетики, орфографії, будови слова, лексикології, морфології, синтаксису та пунктуації, стилістики в українській мові. Надано класифікацію речень за різними ознаками, визначення простих (односкладне, двоскладне) та складних (складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове) речень, наведено правила вживання у них розділових знаків.

Розглянуто метафору й метонімію як чинники творення українських технічних термінів та розвитку значень наявних спеціальних найменувань. На значному обсягом матеріалі проаналізовано технічні терміни, в основі складної семантичної структури яких лежить метафоризація й метонімізація. Проблему досліджено з погляду будови й частиномовної належності слів, які зазнають метафоризації й метонімізації у процесі термінотворення. Установлено найпродуктивніші загальномовні й спеціальні номінації з погляду тропоморфної реалізації семантики.

Охарактеризовано широкозначність як лексико-семантичну категорію мови та зазначено щодо її реалізації в українській технічній термінології. Проаналізовано погляди українських і зарубіжних науковців на явище еврисемії, визначено його типологію та специфіку, з'ясовано важливість розмежування еври- та полісемії особливо в лексикографічній практиці. Розглянуто вияв еврисемії в технічній термінології на рівні однозначного терміна та багатозначного слова, що має у своїй семантичній структурі термінологічне значення.

Розглянуто наукову картину світу як філософську та лінгвістичну категорію, особливості національної наукової та спеціальної наукової картин світу. Надано характеристику типів, ознак, функцій наукової картини світу як сукупності вироблених знань і дослідницької моделі. Проаналізовано семантичну структуру термінів політології в англійській та українській мовах, у яких виявляється національна специфіка презентації гностичних образів досліджуваної спеціально-наукової картини світу.

Досліджено взаємовплив мовної та національної наукової картин світу, що виявляється в таких процесах, як термінологізація та детермінологізація. Проаналізовано семантичні зміни, які відбуваються під час метафоричного переосмислення або метонімного зрушення загальновживаних значень і значень наявних у мові термінів. Охарактеризовано особливості новоутворених одиниць щодо широти їх значень, наявності/відсутності оцінно-експресивних компонентів.

Розглянуто проблему семантичної динаміки терміна під впливом екстралінгвальних чинників. Досліджено зміни, що відбулися у спеціальній науковій картині світу політології, наслідком яких є трансформація семантичної структури терміна, поява нових спеціальних значень, нейтралізація оцінно-експресивних компонентів, а також звуження або розширення значень. Обгрунтовано вплив соціальних змін на творення та розвиток політологічної термінології.

Досліджено процес реінтеграції наукового знання, результатом якого є виникнення нових значень термінів. Розглянуто семантичні перетворення, які відбуваються під час переосмислення вихідного значення. Доведено, що підгрунтям означених процесів є сема-мотиватор, яка може займати ядерне або периферійне місце у структурах вихідного та похідного значень. Виокремлено наукові галузі, що мотивують семантичні процеси перетворення наявних термінів і появу нових термінологічних значень.

Здійснено аналіз особливостей професійного навчання майбутніх працівників патрульної поліції. Опрацьовано наукову літературу, що висвітлює методологічні засади підготовки майбутніх правоохоронців на різних етапах професійного навчання. Визначено, що формування працівника поліції як носія нової ідеології сервісної функції потребує перегляду пріоритетів професійної освіти. Схарактеризовано сучасні методологічні підходи до професійного навчання майбутніх правоохоронців і критерії підготовленості. Перспективи подальших досліджень убачаємо в доборі діагностичного інструментарію для визначення сформованості критеріїв професійної підготовленості правоохоронців.

Проаналізовано наукову літературу, яка висвітлює засоби відновлення фізичної працездатності поліцейських. На підставі вивчення особливостей професійного навчання правоохорон ців констатовано, що службова діяльність практичних працівників та освітній процес здобувачів ЗВО зі специфічними умовами навчання визначається значними фізичними навантаженнями й ставить підвищені вимоги до рівня фізичної працездатності. Висвітлено особливості застосування педагогічних засобів відновлення фізичної працездатності поліцейських. Визначено, що в умовах професійного навчання правоохоронців педагогічні засоби є ключовими в оптимізації відновлювальних процесів.