Захворювання пародонту є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтиту (ГП) є актуальною. У комплексному лікуванні ГП широко використовують протизапальні медикаментозні препарати. Одним із широко відомих препаратів є нестероїдний протизапальний препарат тантум верде (гідрохлорид бензидаміну). Проведено порівняльне дослідження протизапальної активності медикаментозної композиції на основі лікарських рослин і препарату тантум верде. Мета роботи - визначення клінічної ефективності застосування запропонованої фармакологічної композиції та широко визнаного препарату тантум верде на початкових етапах комплексного лікування хворих на ГП. Клінічні дослідження проведені у двох групах пацієнтів. Першу склали 30 хворих на ГП, другу - 30 аналогічних пацієнтів, яким була проведена дентальна імплантація. Медикаментозне лікування проводили з використанням запропонованої фармакологічної композиції та розчину для полоскання тантум верде. Із цією метою пацієнти обох груп були розділені на дві підгрупи: у першій застосовували медикаментозну композицію, у другій - розчин тантум верде. Пацієнтам було проведене комплексне обстеження стану тканин пародонта до лікування та після проведеного лікування. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шіллера-Писарєва (1962), індекс ПМА за С. Parma (1961), гігієнічний індекс Федорова-Володкіної (1978), вакуумну пробу за Кулаженко (1961). У результаті проведеного клінічного дослідження було встановлено, що включення запропонованої фармакологічної композиції у комплексну терапію хворих на ГП дозволяє ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта, не поступаючись помітно визнаному протизапальному препарату Тантум Верде. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми при проведенні вакуумної проби за Кулаженко, поліпшення рівня гігієни порожнини рота. Висновки: застосування запропонованої фармакологічної композиції дозволяє підвищити ефективність лікування пацієнтів хворих на ГП практично на рівні визнаного протизапального препарату тантум верде.

Визначено антибактеріальну дію компонентів запропонованої медикаментозної композиції на стандартні штами мікроорганізмів та змішану мікрофлору пародонтальних кишень. Для визначення антибактеріальної дії було обрано стандартні штами мікроорганізмів та змішану мікрофлору пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит. Для визначення протимікробної дії використано метод дифузії в агар (метод "колодязів"). Кардіоаргінін не має антибактеріальної дії стосовно всіх досліджуваних мікроорганізмів. P. aeruginosa була стійкою до впливу усіх препаратів, крім хлоргексидину. Олія м'яти перцевої, Мірамістин та запропонована медикаментозна композиція чинили слабку антибактеріальну дію. Грампозитивні коки S. aureus та S. epidermidis були найбільш чутливими до досліджуваних медикаментозних препаратів. Гель Холісал та досліджувана медикаментозна композиція мали незначну антимікробну дію. Модифікована медикаментозна композиція М виявила найбільший антибактеріальний вплив стосовно стандартних штамів мікроорганізмів та змішаної мікрофлори пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонтит. Висновки: деякі компоненти запропонованої медикаментозної композиції мають слабко виражений антибактеріальний ефект. Композиція чинить найбільшу дію на грампозитивну мікрофлору та дріжджоподібні гриби роду Candida, водночас виявляється незначний антибактеріальний вплив на змішану мікрофлору пародонтальних кишень. Хлоргексидин виявився найбільш дієвим препаратом стосовно усіх досліджуваних штамів та змішаної мікрофлори. Висока антибактеріальна дія модифікованої медикаментозної композиції стосовно всіх досліджуваних видів мікрофлори надає підстави рекомендувати її для використання в комплексному лікуванні хворих із захворюваннями пародонта.

Захворювання пародонта є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтиту є актуальною. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту традиційно використовують різноманітні групи медикаментозних препаратів. На сьогодні привертає увагу роль оксиду азоту в розвитку різних патологічних процесів. Важливими ланками розвитку генералізованого пародонтиту є оксидативний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту та гемомікроциркуляції. Усе це викликає необхідність корекції даних механізмів патогенезу генералізованого пародонтиту в його комплексному лікуванні. Із цією метою можна застосувати препарати аргініну, оскільки L-аргінін є джерелом утворення оксиду азоту. Мета роботи - вивчення клінічної ефективності застосування запропонованої фармакологічної композиції з аргініном у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. Клінічні дослідження проведені на групі з 20 хворих на генералізований пародонтит. Проведене комплексне обстеження стану тканин пародонту пацієнтів до лікування та після нього. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шиллєра - Пісарєва (1962), індекс ПМА за C. Parma (1961), гігієнічний індекс Федорова - Володкіної (1978) та вакуумну пробу за Кулаженком (1961). У результаті проведеного дослідження установлено, що включення запропонованої фармакологічної композиції в комплексну терапію хворих на генералізований пародонтит дозволяє більш ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонту. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми при проведенні вакуумної проби за Кулаженком, поліпшення рівня гігієни порожнини рота. Висновки: застосування запропонованої фармакологічної композиції дозволяє підвищити ефективність лікування пацієнтів хворих на генералізований пародонтит.

Захворювання пародонта є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтита (ГП) є актуальною. У комплексному лікуванні ГП традиційно використовують різноманітні групи медикаментозних препаратів. На сьогодні привертає увагу роль оксиду азоту в розвитку різних патологічних процесів. Важливими ланками розвитку ГП є оксидативний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту та гемомікроциркуляції. Усе це викликає необхідність корекції даних механізмів патогенезу ГП в його комплексному лікуванні. Із цією метою можна застосувати препарати аргініну, оскільки L-аргінін є джерелом утворення оксиду азоту. Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. Мета статті - визначення ефективності застосування запропонованої фармакологічної композиції з аргініном у комплексному лікуванні хворих на ГП шляхом оцінки стану кровотоку в мікросудинах пародонта методом лазерної допплерівської флоуметрії. Клінічні дослідження проведено у групі із 70 хворих на ГП. Проведено комплексне обстеження стану тканин пародонта пацієнтів до лікування та після нього. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шиллєра-Пісарєва (1962), індекс ПМА C. Parma (1961), гігієнічний індекс Green-Vermillion (1964), вакуумну пробу за Кулаженком (1961). Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. Встановлено, що включення запропонованої фармакологічної композиції в комплексну терапію хворих на ГП дозволяє більш ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми при проведенні вакуумної проби за Кулаженком, покращення рівня гігієни порожнини рота та показників мікроциркуляції у тканинах пародонта пацієнтів. Висновки: застосування запропонованої фармакологічної композиції дозволяє підвищити ефективність лікування пацієнтів, хворих на ГП, і покращити показники мікроциркуляції у тканинах пародонта.

Захворювання пародонту є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтиту (ГП) є актуальною. У комплексному лікуванні ГП широко використовують протизапальні медикаментозні препарати. Одним із широко відомих препаратів є не стероїдний протизапальний препарат "Тантум Верде" (гідрохлорид бензидаміну). Проведено дослідження протизапальної активності медикаментозної композиції на основі лікарських рослин і препарату "Тантум Верде". Мета роботи - визначення клінічної ефективності застосування запропонованої фармакологічної композиції та широко визнаного препарату "Тантум Верде" на початкових етапах комплексного лікування хворих на ГП. Клінічні дослідження проведені у двох групах пацієнтів. Першу склали 30 хворих на ГП, другу - 30 аналогічних пацієнтів, яким була проведена дентальна імплантація. Медикаментозне лікування проведено з використанням запропонованої фармакологічної композиції та розчину для полоскання Тантум Верде. Із цією метою пацієнти обох груп були розділені на дві підгрупи: у першій застосовували медикаментозну композицію, у другій - розчин Тантум Верде. Пацієнтам було проведене комплексне обстеження стану тканин пародонта до лікування та після проведеного лікування. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шіллера-Писарєва (1962), індекс ПМА за C. Parma (1961), гігієнічний індекс Федорова-Володкіної (1978), вакуумну пробу за Кулаженко (1961). У результаті проведеного клінічного дослідження було встановлено, що включення запропонованої фармакологічної композиції у комплексну терапію хворих на ГП дозволяє ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми при проведенні вакуумної проби за Кулаженко, поліпшення рівня гігієни порожнини рота. Висновки: застосування запропонованої фармакологічної композиції дозволяє підвищити ефективність лікування пацієнтів хворих на ГП.

Здійснено експериментальне обгрунтування складу медикаментозної композиції, до якої входить амінокислота аргінін як джерело утворення оксиду азоту, для лікування захворювань тканин пародонта та клініко-лабораторній оцінці його ефективності. Зазначено, що доклінічні дослідження на лабораторних тваринах медикаментозної композиції з аргініном продемонстрували її виражений терапевтичний ефект при експериментальному пародонтиті, зумовлений антибактеріальними, антидисбіотичними, протизапальними, антиоксидантними властивостями. Зауважено, що мікробіологічні дослідження підтвердили антимікробну активність гелю як на референтні тестові штами мікроорганізмів, так і на змішану мікрофлору пародонтальних кишень.

Захворювання пародонта є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтита (ГП) є актуальною. У комплексному лікуванні ГП традиційно використовують різноманітні групи медикаментозних препаратів. Нині привертає увагу роль оксиду азоту в розвитку різних патологічних процесів. Важливими ланками розвитку ГП є оксидативний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту та гемомікроциркуляції. Усе це зумовлює необхідність корекції даних механізмів патогенезу ГП в його комплексному лікуванні. Із цією метою можна застосувати препарати аргініну, оскільки L-аргінін є джерелом утворення оксиду азоту. Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. Мета дослідження - визначення ефективності застосування запропонованої медикаментозної композиції з аргініном у комплексному лікуванні хворих на ГП шляхом оцінки стану кровотоку в мікросудинах пародонта методом лазерної допплерівської флоуметрії. Клінічні дослідження проведено у групі із 70 хворих на ГП хронічного перебігу. Проведено комплексне обстеження стану тканин пародонта пацієнтів до лікування та після нього. Для оцінки клінічної ефективності лікування використовували пробу Шиллера - Писарєва (1962 рік), індекс ПМА C. Parma (1961 рік), гігієнічний індекс Green - Vermillion (1964 рік), вакуумну пробу за Кулаженком (1961 рік). Для оцінки ефективності лікування було використано лазерну допплерівську флоуметрію. У результаті дослідження було встановлено, що включення запропонованої медикаментозної композиції в комплексну терапію хворих на ГП дозволяє більш ефективно пригнічувати дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта. Це підтверджує зниження індексу ПМА, збільшення часу утворення гематоми під час проведення вакуумної проби за Кулаженком, покращення рівня гігієни порожнини рота та показників мікроциркуляції у тканинах пародонта пацієнтів. Висновки: застосування запропонованої медикаментозної композиції дозволяє підвищити ефективність лікування пацієнтів, хворих на ГП, і покращити показники мікроциркуляції у тканинах пародонта.