Звернено увагу на основні виклики формування ефективної культурної дипломатії України. Проаналізовано поширення інформації з історії Українського руху на Луганщині як спосіб культурної реінтеграції області. Розглянуто сценарій поховання загиблих воїнів та увічнення пам'яті захисників Батьківщини в контексті української традиції та західноєвропейського та американського досвіду комеморативних практик. Висвітлено питання відновлення країн заходу після першої та другої світових війн, а також План відновлення Італії, План Маршалла. Розкрито роль жінок у відновленні країн заходу після Другої світової війни.

Проаналізовано основні потенційні джерела засолення підземних вод гравійно-галькового водоносного горизонту Калуш-Голинського родовища калійних солей. Досліджено розподіл тритію (3Н) в підземних та поверхневих водах території, прилеглої до Домбровського кар'єру. Ізотопно-геохімічними методами проаналізовано напрямки та рівні впливу можливих джерел хімічного забруднення підземних вод: водами Домбровського кар'єру, хвостосховища та шламонакопичувача, солевідвалів, засолених грунтів. Концентрації 3Н змінюються від величин 4 - 6 Бк/л у підземних водах до 9 - 12 Бк/л у поверхневих природних водах (рр. Сівка та Лімниця) та поверхневих техногенних водах (хвостосховища, шламонакопичувача, Домбровського кар'єру та інших). Отримані дані із застосуванням ізотопного методу дозволили визначити гідрогеологічні та гідрохімічні умови гравійно-галькового водоносного горизонту, який використовується для питного водопостачання населення м. Калуш (Івано-Франківська обл.). Спостерігається збагачення важкими ізотопами водню (3Н) в пробах води з відкритих сховищ розсолів, що утворилися в процесі експлуатації Калуш-Голинського родовища калійних солей та після його виведення з експлуатації. Формування підземного стоку висококонцентрованих розсолів передусім відбувається внаслідок радіального потоку з хвостосховища й шламонакопичувача, що дозволяє ідентифікувати їх як джерела техногенного забруднення. Зростання концентрацій ізотопів характерно і для проб підземних вод із свердловин, розташованих нижче за течією підземних вод від сховищ поверхневих техногенних вод (хвостосховища, шламонакопичувача та ін.). Результати досліджень планується використати при створенні 3-мірної математичної моделі та прогнозуванні змін гідрогеологічних умов території розташування Домбровського кар'єру та Добрівлянського водозабору питних підземних вод.

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние добавки n-слойного графена на теплопроводность образцов меди, спеченных при высоких давлениях и температуре. Показано, что добавка графена Gn(4) к медному порошку в количестве 0,2 - 0,4 % (по массе) позволяет на 14 - 37 % увеличить значение теплопроводности образцов.

Исследованы эксплуатационные свойства алмазных порошков марки АС20, используемых в шлифовальных кругах, и найдены способы их улучшения путем изменения размерных и физико-химических характеристик. Установлено, что на износ кругов оказывает влияние выделение более узкого диапазона зернистостей 100/90 и получение однородного порошка с определенным коэффициентом формы зерна, причем использование алмазных зерен с большим значением коэффициента формы более предпочтительно. Показано, что при разделении алмазных порошков на магнитные и немагнитные фракции наблюдается разница в физико-химическом состоянии их поверхности, для повышения износостойкости кругов на полимерных связках лучше использовать немагнитные фракции.

Мета роботи - обгрунтування доцільності застосування методу природного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) для оцінювання небезпеки приповерхневої деформації гірських порід унаслідок експлуатації Стебницького родовища калійної солі. Проведено геофізичні дослідження методом ПІЕМПЗ для ділянок у межах гірничого відводу Стебницького родовища калійної солі (Львівська область, Україна). У результаті деформацій, що виникають під час розроблення родовища за рахунок створення штучних пустот та розвитку соляного карсту, гірські породи перебувають у збудженому стані, що викликає електромагнітну емісію порід і відповідні варіації імпульсного електромагнітного поля. Побудовано карти інтенсивності випромінювання природного імпульсного електромагнітного поля Землі для досліджених ділянок Стебницького родовища калійної солі для трьох антен, спрямованих по осях Х (горизонтальна складова північ - південь), Y (горизонтальна складова схід - захід), Z (вертикальна складова), а також для повного вектора поля. Статистичними методами досліджено кореляцію значень повного вектора ПІЕМПЗ із фактичними значеннями осідання денної поверхні за період 2000 - 2014 рр. для одного профілю. Об'єктом досліджень є ділянки автомобільної магістралі Львів - Трускавець (Львівська область, Україна) у межах гірничого відводу Стебницького родовища калійної солі. Деформація дорожнього полотна пов'язана з наявністю видобувних камер під автомагістраллю. Деформаційні форми на дорожньому полотні (тріщини, заколи, "хвилі") відображаються аномаліями інтенсивності імпульсного електромагнітного поля, наявність яких свідчить про аномальний напружено-деформований стан гірських порід і можливість (імовірність) подальшого розвитку просідання земної поверхні в межах контура виявлених аномалій. Наукова новизна. На прикладі досліджень зони автодороги Львів - Трускавець у межах Стебницького родовища калійної солі дістала подальший розвиток система знань щодо ефективності методу ПІЕМПЗ у частині обгрунтування та демонстрації зв'язку параметрів ПІЕМПЗ із деформаціями порід і рухами земної поверхні, які відображені у деформаціях дорожнього полотна автомобільної магістралі. Тріщини, заколи, "хвилі" на дорожньому полотні якісно відповідають зміні інтенсивності та аномаліям електромагнітного поля, у якому не тільки відображають деформації, але й зазначають межі їх поширення внаслідок розвитку зони аномалій напружено-деформованого стану гірських порід. За результатами Наведених досліджень виконано районування зони автомобільної магістралі Львів - Трускавець у межах Стебницького родовища калійної солі за ступенем небезпеки осідання гірських порід. Відповідно до розподілу нормованих значень інтенсивності електромагнітного поля запропоновано встановити певні рівні небезпеки деформацій гірських порід. Наявність мозаїки низьких, середніх, підвищених і високих рівнів небезпеки деформації гірських порід, узгоджених із зонами деформації дорожнього полотна, свідчить про складну просторову структурну деформацій порід у стані активної стадії просідання. Останнє спонукає до прийняття керівних рішень щодо переносу автомобільної магістралі або її постійного ремонту відповідно до розвитку деформаційних процесів.

Запропоновано методологію кількісної прогнозної оцінки ризиків від екзогенних геологічних процесів, яка базується на результатах досліджень просторово-часового прогнозування їх розвитку, а також методику визначення приведеного колективного селевого ризику. Наведено алгоритм, який включає основні етапи розрахунків. Побудовано картограму оцінок приведених селевих ризиків для адміністративно-територіальних одиниць (селищних і міських рад) на прикладі території східної частини Закарпатської обл.

Запропоновано новий метод кількісної еколого-геологічної оцінки ризиків зсувної небезпеки. Наведено алгоритм розрахунків, який включає вибір екзогенних геологічних процесів (ЕГП); аналіз просторово-часового розвитку ЕГП; створення прогнозних моделей розвитку; системи оцінки ризиків; побудову карт оцінок ризиків; узагальнення оцінок та побудову інтегральної карти. Побудовано картограму еколого-геологічної оцінки ризиків зсувної небезпеки Івано-Франківської області (Україна).

Розглянуто питання просторово-часового прогнозування зсувних процесів. З'ясовано актуальність питання відповідно до динаміки ураженості території України. Запропоновано методику регіонального прогнозування зсувів на кількісному рівні. Встановлено, що виникнення або активізація зсувних процесів оцінюється величиною ймовірності інтегрального показника зсувної небезпеки, який визначається на основі врахування сукупності фактичних, прийнятих за еталонні, характеристик статистичних розподілів просторово-часових домінантних факторів активізації. Охарактеризовано аналітичну геоінформаційну систему прогнозування та результати її апробації на різних територіях України. Обгрунтовано можливість прогнозування зсувів на локальному рівні геофізичними методами.

Мета роботи - оцінка динаміки рівня цитокіну TGF-beta1 залежно від стадії та локалізації пухлинного процесу. Вивчено вихідний рівень цитокіну TGF-beta1 у сироватці крові (СК) 20 здорових осіб (контрольна група) і 62 хворих з різною локалізацією та стадіями пухлинного процесу віком від 20 до 79 років, із них - з лімфомою Годжкіна (n = 18), негоджкінською лімфомою (НГЛ) (n = 8), раком легені (РЛ) (n = 18), раком грудної залози (РГЗ) (n = 18). У більшості хворих виявлено II стадію - 29 (46,8 %), рідше виявлено III стадія - 12 (19,4 %), IV стадію - 21 (33,8 %). Вміст цитокіну TGF-beta1 у СК оцінено за допомогою тест-системи DRG TGF-beta1 ELISA (Німеччина) для імуноферментного аналізу на фотометрі Sunrise. Встановлено, що середньостатистичний рівень TGF-beta1 у випадку пухлинного росту виявився залежно від локалізації пухлини виявлено деякі особливості. Так, за РЛ і РГЗ вміст TGF-beta1 помітно відрізнявся від контролю і був удвічі вищим, ніж за НГЛ і ЛГ. Вміст TGF-beta1 на III і IV стадіях онкогенезу був в півтора-два рази вищим у порівнянні з II стадією захворювання. Зроблено висновки, що у випадку пухлинного зростання спостерігається підвищення вмісту TGF-beta1 у периферичній крові, що вказує на активацію механізмів імунної супресії в онкологічних хворих. Виявлено, що рівень TGF-beta1 у периферичній крові залежить від локалізації та стадії онкологічного процесу. У цьому випадку рівень TGF-beta1 зростає у разі прогресування пухлинного процесу.

Мета дослідження - встановлення закономірностей розвитку селевих процесів залежно від дії факторів, що їх зумовлюють, та виконання регіонального просторово-часового прогнозування селенебезпеки з застосуванням геоінформаційних технологій. Із застосуванням геоінформаційних технологій обрано релевантний і репрезентативний комплекс значущих за характером впливу факторів, які запропоновано використовувати під час регіонального прогнозування селенебезпеки. Як просторові чинники обрано геологічні, геоморфологічні, техногенні, кліматичні, ландшафтні. Просторовий аналіз здійснено на підставі виявлення закономірного зв'язку просторових факторних ознак з просторовим розподілом вогнищ селесходження. Часовий довгостроковий прогноз селевої активності базується на гіпотезі про закономірну повторюваність природних процесів. Часовими чинниками обрано геліофізичні, сейсмічні, метеорологічні, гідрогеологічні. Можна стверджувати щодо наявності ритмічності як у ряді селевої активності, так і в групах факторів. На підставі розподілу факторів розраховано функції еталонного комплексного просторового показника ймовірності розподілу вогнищ селесходження та комплексного показника часової багаторічної селеактивності. Остаточним результатом досліджень є створення прогностичної геоінформаційної моделі селенебезпеки, яка будується на базі виявлених закономірностей просторового та часового поширення селів з урахуванням сумарного комплексного впливу факторів. Розглянуто варіант вирішення актуальної наукової проблеми - регіонального просторово-часового прогнозу активізації селевих процесів з представленням теоретичного обгрунтування, алгоритму прогнозу та результатів апробації на конкретній території. Розроблена модель багаторічної активності селів для ділянки території Карпат надає змогу оцінити зміни багаторічного режиму селеактивності залежно від впливу факторів, становить практичний інтерес для цілей довгострокового планування розвитку регіонів, а також її можна взяти до уваги під час проектування селезахисних споруд. Виявлені залежності розвитку селевих процесів і чинників впливу можна використовувати для побудови геоінформаційних моделей селенебезпеки для геолого-геоморфологічно подібних територій, а у разі врахування зміни тренду гармонік часових факторів є можливою побудова таких моделей на наступні періоди часу.

Описаны аналоги классических необходимых условий локального экстремума - обобщенное уравнение Эйлера - Остроградского (УЭО) и обобщенное необходимое условие Лежандра для компактных экстремумов вариационных функционалов в пространствах Соболева над многомерной областью. Исследован вопрос достаточной гладкости решений обобщенного УЭО. Показано, что решение обобщенного вариационного УЭО в пространстве Соболева обладает дополнительными аналитическими свойствами.

Викладено теорію електростатичного та магнітостатичного полів, поля сили тяжіння, фундаментальні закони електродинаміки для постійних і змінних електромагнітних полів. Висвітлено питання про змінні гармонійні та неусталені електромагнітні поля дипольних джерел в однорідних провідних середовищах. Розглянуто деякі питання теорії криволінійних ортогональних систем координат і запис у них диференціальних характеристик полів. На прикладі гравітаційного та магнітного полів розглянуто важливі для геофізики поняття прямої та оберненої задач, прямі й обернені задачі для тіл простої форми, питання стійкості та єдиності розв'язку обернених задач, загальну постановку розв'язку обернених задач методом підбору. Коротко висвітлено сучасні погляди на теорію поля в космології.

Мета досліджень - аналіз впливу геологічної будови з урахуванням інженерно- геологічного районування та морфологічних особливостей рельєфу на характеристики зсувів із подальшим їх статистичним аналізом для виявлення впливу комплексу зовнішніх чинників на умови формування зсувів. Використано результати опрацювання кадастру зсувів Закарпатської та Чернівецької областей, що містив інформацію про просторову базу даних та характеристики 3458 зсувів. З літологічного погляду найбільша щільність зсувів зареєстрована в четвертинних алювіальних, алювіально-делювіальних відкладах, у конгломератах, пісковиках, мергельно-глинистих породах палеогенового віку, у породах двокомпонентного флішу (крейдяного та палеогенового віку) та в сильно дислокованих палеозойських породах - гранітах, кристалічних вапняках, сланцях, пісковиках. З погляду структурно-тектонічного та відповідно інженерно-геологічного районування найбільша щільність зсувів зосереджена на території Південно-Покутсько-Буковинської передгірської рівнини, Скелястих пасм, гірських хребтів Свидовець, Чорногора, Лосова, Північно-Покутсько-Прутської рівнини, Верхньотисенської котловини, Рахівсько-Чивчинського масиву, Полонинського хребта. Зсуви-течії розвиваються переважно в алювіально-делювіальних відкладах рівнин, зсуви блокового ковзання та видавлювання - у породах двокомпонентного флішу (крейдяного та палеогенового віку) та в сильно дислокованих палеозойських породах - гранітах, кристалічних вапняках, сланцях, пісковиках гірських масивів. Переважна більшість зсувів розвивається на схилах східної, південної та західної експозицій. Усі геометричні параметри зсувів, абсолютні відмітки та відстань до базису ерозії підпорядковані логнормальному закону розподілу або його модифікаціям, що свідчить про ймовірну зміну умов формування зсувів під впливом комплексу зовнішніх факторів і надає змогу розглядати ці параметри як результат добутку діючих факторів. Крутизна поздовжнього профілю здебільшого підпорядковується нормальному закону розподілу, який є двомодальним, що свідчить про різні типи зсувів, домінують течії та блокове ковзання. Кластерний аналіз виділив 5 груп (кластерів) зсувів, які визначаються різними умовами формування.

Увагу приділено проблемі довгострокового регіонального просторово-часового прогнозу розвитку селевих процесів. Надано характеристику селевих процесів, розглянуто ураженість селевими процесами території України. Встановлено, що прогнозування селевих процесів слід здійснювати з урахуванням комплексного впливу просторових і часових факторів.

На основі аналізу результатів комплексної інтегрованої кількісної інтерпретації геолого-геофізичних даних для значної кількості зсувонебезпечних ділянок встановлено досить високу кореляцію параметра сумарної поздовжньої провідності та функції комплексного показника із глибиною. Це надає можливість простежити, як змінюється із глибиною критерій ймовірності розвитку зсувів, тобто перейти до просторових побудов, на основі яких стає можливим встановити зону поширення зсувних деформацій і таким чином достовірніше оцінити ступінь розвитку зсувних процесів на досліджуваній території. Детально описано розроблений алгоритм перерахунку критерію ймовірності розвитку зсувів на різні глибини. Наведено результати запропонованого підходу до прогнозування розвитку чи активізації зсувів для однієї із зсувонебезпечних ділянок.

Обурунтовано доцільність використання комплексної інтегрованої кількісної інтерпретації геолого-геофізичних даних під час прогнозування зсувних процесів із застосуванням геофізичних методів. Такий підхід передбачає прогнозування зсувних процесів на кількісному ймовірнісному рівні з використанням функції комплексного показника ефективних параметрів, узгоджених із зсувною небезпекою. Виділено основний комплекс геофізичних методів дослідження зсувних процесів: метод вертикального електричного зондування, метод природного імпульсного електромагнітного поля Землі та метод природного електричного поля. Цей комплекс за необхідності деталізації можна доповнювати додатковими методами: заломлених хвиль, радіохвильового просвічування та еманаційної зйомки. Наведено алгоритм проведення комплексної інтегрованої кількісної інтерпретації геолого-геофізичних даних. Обгрунтовано необхідні для комплексної інтерпретації геолого-геофізичні параметри, принципи трансформації вхідних і вихідних параметрів у ефективні. Геолого-геофізичні параметри узгоджено із зсувонебезпекою на кількісному рівні.

Наведено методику дослідження природного гідрогеодинамічного режиму. Здійснено кількісну оцінку закономірностей багаторічних коливань рівнів грунтових вод та їх зв'язків із окремими режимоутворювальними чинниками. Результати покладено в основу довгострокового прогнозу мінливості рівнів грунтових вод для гідрогеологічних районів досліджуваної території Дніпропетровської області, які характеризуються синхронністю багаторічного гідрогеодинамічного режиму. Побудовано картографічну регіональну модель прогнозної забезпеченості рівнів.

Досліджено зсувні процеси на території правобережжя Дніпра у межах Київського водосховища. На підставі врахування комплексного впливу метеорологічних, геофізичних, гідрогеологічних і гідрологічних чинників виконано довгострокове прогнозування розвитку зсувних процесів у часі до 2020 р.

Розкрито проблему довгострокового регіонального просторово-часового прогнозу розвитку карстопровальних явищ. Надано характеристику поверхневих карстових процесів, розглянуто ураженість карстовими процесами території України. Встановлено, що прогнозування карстопровальних процесів слід здійснювати з урахуванням комплексного впливу просторових і часових карстоініціюючих факторів. Визначено методи просторового прогнозу екзогенних геологічних процесів. Розглянуто проблеми прогнозування розвитку карсту. Проведено обгрунтування часових факторів розвитку карстопровальних явищ.