На підставі багаторічних досліджень, критичного аналізу гербарного матеріалу, а також літературних джерел наведено відомості про 658 видів макроміцетів Сходу України, що відносяться до 2-х класів, 24-х порядків, 66-ти родин і 192-х родів.

На основании многолетних достижений, критического анализа материала гербариев, а также литературных источников приведены сведения о 658 видах макромицетов Востока Украины, принадлежащих к 2-м классам, 24-м порядкам, 66-ти семействам и 192-м родам.

Описано екологічні групи та життєві форми макроміцетів, показано їх значення у природі та народному господарстві. Наведено характеристику природних умов території Сходу України, досліджено поширення, видовий і кількісний склад, вікову структуру популяцій, лікарські властивості, господарські ознаки макроміцетів даного регіону, визначено вміст у них токсичних металів. Наведено відомості про 671 вид макроміцетів Сходу України, які відносяться до 2 класів, 24 порядків, 68 родин та 200 родів.

Описаны экологические группы и жизненные формы макромицетов, показано их значение в природе и народном хозяйстве. Дана характеристика природных условий территории Востока Украины, исследовано распространение, видовой и количественный состав, возрастная структура популяций, лекарственные свойства, хозяйственные признаки макромицетов данного региона, определено содержание в них токсических металлов. Приведены сведения о 671 виде макромицетов Востока Украины, относящихся к 2 классам, 24 порядкам, 68 семействам и 200 родам.

Зазначено, що дослідження сучасного стану популяцій бур'янів в агроценозах має неабияке значення для прогнозування подальшого їх розвитку і впливу на врожайність, якість і продуктивність сільськогосподарських культур. Різні терміни сівби ячменю озимого призводили до різного ступеня засміченості його посівів як в осінній, так і у весняно-літній період вегетації. За найранішого терміну сівби ячменю озимого (15 вересня) засміченість посівів в осінній період була максимальною. У разі пізніших термінів сівби щільність бур'янів на одиниці площі зменшувалася на 9 - 14 штук, була мінімальною за сівби ячменю озимого в другій декаді жовтня. Значний вплив на показник засміченості посівів ячменю озимого мали й норми висіву. Загущеність посівів ячменю різних сортів призводила до зменшення кількості бур'янів на одиницю площі.

На підставі багаторічних польових досліджень встановлено, що за умов Степу України в семипільній польовій сівозміні заміна полицевої оранки на 20 - 22 см неглибоким обробітком на 10 - 12 см призводить до збільшення забур'яненості посівів як однорічними, так і багаторічними коренепаростковими видами. Поєднання в сівозміні оранки під просапні культури з мілким обробітком під зернові та зернобобові культури дає змогу суттєво зменшити забур'яненість посівів, а безполицевого розпушування на 20 - 22 см - підтримувати забур'яненість посівів сівозміни на рівні не вище щорічної полицевої оранки.

Розглянуто виробничу класифікаційну схему природних та вторинно антропогенних кормових угідь підзони, видовий склад кормових рослин, характеристику травостоїв різних класів та типів угідь, динаміку накопичення біомаси та ресурсів кормів на них. Визначено хімічний склад зелених кормів та сіна, запропоновано шляхи поверхневого поліпшення заплавних, низинних луків та степових пасовищ. Наведено найповніший на сьогодні список-конспект кормових видів луків та пасовищ підзони.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.789.9

Рубрики:

Інші бур’яни

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані багаторічних польових досліджень щодо особливостей росту та розвитку рослин Cyclachaena xanthiifolia та видового й кількісного складу видів-супутників у ценопопуляціях різного вікового спектра за різних еколого-фітоценотичних і антропогенних факторів дії. Установлено, що видовий та кількісний склад найпоширеніших бур'янів у різновікових угрупуваннях Cyclachaena xanthiifolia суттєво змінювався, а щільність популяцій від сходів до плодоношення зменшувалася майже в 10 разів. Найвищою щільністю сходів Cyclachaena xanthiifolia (412 - 321 шт./м²), рівнем життєвості (4) та плодючості (80,5 - 93,8 тис. шт. з рослини) відзначалися ценопопуляції з невисоким антропогенним впливом на території тваринницької ферми та вздовж берегів річки на пухких вологих грунтах, багатих органічними речовинами.