Здійснено спробу осмислити концептуальні засади демократії участі як особливої новітньої форми прямої демократії та процесу народовладдя в цілому. Виділено найсуттєвіші з них, а саме: участь в управлінні державою всіх дорослих громадян; орієнтація на принципи правління більшості та індивідуальних прав; захист прав людини; регулярне проведення вільних, справедливих, відкритих виборів. Це форма найближча до ідеї про демократію як "правління народу" і вимагає широкої участі громадськості. Осмислено ключові особливості явища демократії участі, історичні підстави його виникнення, переваги (іміджева, колективна мудрість, розбудова громади, розподіл відповідальності) та недоліки (відкритість дій влади, розмивання відповідальності, популізм, витрати часу та ресурсів), потенційний можливий вплив на публічне управління.

Розкрито сутність механізмів забезпечення участі молоді у публічному управлінні, що полягають у сукупності комплексу нормативно-правових, інституційно-функціональних, програмно-цільових та ресурсних інструментів, методів, важелів, які вживаються державою та суспільством для формування, реалізації молодіжної політики в частині забезпечення участі молоді в публічному управлінні та досягнення високих показників у цій сфері, що передбачає надання реальної можливості, прав, засобів, простору та підтримки для участі молоді в публічному управлінні. Здійснено класифікацію основних форм участі молоді в публічному управлінні в контексті з'ясування механізмів їх забезпечення: 1) конвенційна політична участь молоді (голосування на виборах та референдумах; діяльність молодих депутатів та молодих державних управлінців; участь у політичних партіях тощо); 2) неконвенційна політична участь молоді (участь у недозволених демонстраціях, бойкотах; блокування дорожнього руху; бойкот продуктів тощо); 3) формальна громадська участь молоді (діяльність офіційних молодіжних громадських організацій, асоціацій, профспілок, молодіжних рад та аналогічних структур; учнівське та студентське самоврядування і т. ін.); 4)неформальна громадська участь молоді (цифрова участь, соціальні медіа, молодіжні обміни, молодіжні ініціативи, волонтерство тощо). Визначено європейські стандарти забезпечення участі молоді в публічному управлінні. Охарактеризовано механізми забезпечення і стан участі молоді в публічному управлінні країн-членів ЄС та України, здійснено їх порівняльний аналіз. Запропоновано напрями вдосконалення механізмів забезпечення участі молоді в публічному управлінні в контексті євроінтеграції України на найближчі роки, якими мають стати: нормативно-правовий механізм: звуження цільової групи шляхом зміни вікових меж, визнання та стимулювання розвитку неформальної і громадянської освіти, розробка конкретних політик забезпечення участі молоді в публічному управлінні різних цільових груп (сільська молодь, молоді особи з інвалідністю, талановита молодь і т. ін.); інституційно-функціональний механізм: міжміністерське узгодження діяльності, упровадження міжсекторального підходу, запровадження системи оцінки і моніторингу молодіжної політики тощо; програмно-цільовий механізм: здійснення обґрунтованої молодіжної політики, заохочення мобільності, волонтерства, залучення молоді до розробки проектів програм і т. ін.; ресурсний механізм: забезпечення фінансової підтримки участі молоді в публічному управлінні, розвиток молодіжної інфраструктури, запровадження дієвої інформаційної політики, розвиток навичок з участі молоді в публічному управлінні, зокрема через освіту, тощо.