Проаналізовано якість вищої освіти як інтегральний продукт науки та культури, що має власні атрибутивні характеристики та відповідає потребам розбудови суспільства. Її властивості мають прояв у компетенціях фахівців, зафіксованих у державних стандартах освіти. Проаналізовано даний феномен як сумарний енергоінформаційний потенціал особистості, що накопичується під час навчання у ВНЗ; зміст якості освіти має прояв у інноваційному характері продуктивної діяльності фахівця; розглянуто її суб'єктивовану й об'єктивовану форми існування. Суб'єктивно буття якості освіти визначається самовідчуттям конкурентопроможності особистості фахівця та його мотивацією до праці, а об'єктивно має прояв у двох вимірах: потенційному - як концептуалізація державотворення, розбудови громадянського суспільства, формування освітнього простору Об'єднаної Європи та матеріалізованому - як складова інноваційно-інформаційного суспільства, продукт інноваційної діяльності. Обгрунтовано її подвійну детермінацію у зовнішньому плані - завдяки глобалізації, єпропейській інтеграції, інтернаціоналізації, а внутрішня зумовлюється сучасною наукою, що є стрижнем освіти та цінностями національної культури, забарвлення яких визначається тенденціями демократизації та гуманізації. Наведено пропозиції щодо гарантування якості вищої освіти в Україні.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади процесу формоутворення, на підставі якого було виділено умови функціонування концепцій формоутворення й її складових у даному процесі. Розглянуто утворення та розвиток концепцій формоутворення костюма в першій половині XX ст. за умов панування модернізму, в середині XX ст. під час активного розвитку промислових підходів до проектування одягу та на зламі XX і XXI ст. в межах постмодерністської парадигми в мистецтві, які відповідно були класифіковані. З'ясовано, що характеристика концепцій формоутворення відбувається за авторським задумом, принциповим напрямком, структурою форми, методами та прийомами формоутворення костюма. Виділено рівні процесу формоутворення, які узагальнено за пріоритетністю використання в різних концепціях формоутворення костюма.

Проаналізовано основні вимоги до вищої освіти України в контексті формування інноваційно-інформаційного суспільства.