Зроблено аналіз гравітаційного поля та побудовано модель густини земної кори східної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) та Донбасу на площі 330 times 225 км. Використано нову обчислювальну програму, в якій передбачається ввід інформації про середовище до комп'ютера у вигляді карт скануванням. Це дало можливість розрахувати модельне поле по густій сітці 3,75 times 3,75 км від середовища зі складними межами розділу та розподіленням густини в шарах. Густинну модель побудовано за даними переінтерпретації профілів I, X, XI ГС3, планове розташування яких обумовило вибір площі досліджень. Використано новий методичний спосіб розрахунку гравітаційного ефекту. Модель кори розділено на чотири горизонтальні пластини, кожна з яких вміщує основні густинні неоднорідності земної кори, що дозволяє автономно визначити їх аномальний гравітаційний ефект. Визначено інтегральний гравітаційний ефект мантійних неоднорідностей. В ДДЗ його значення знаходяться в межах точності моделювання, а в Донбасі він становить 80 мГал, що вказує на тектонічну активність даної структури та корелюється з іншими геолого-геофізичними даними.

Редукуванням гравітаційного поля північно-західної периферії Чорноморської западини виділена його локальна складова. Виконано інтерпретацію Губкінської та Радіальної аномалій. Застосовано нову обчислювальну програму, за якою інформація про середовище введена до комп'ютера шляхом сканування, що зводить апроксимацію до мінімуму. Чорноморська западина має епіконтинентальне походження. Геологічна природа Радіальної та Губкінської аномалій пов'язана з різновіковими коровими інтрузіями основного-ультраосновного складу. Час їхнього вкорінення у першому випадку - тріас, у другому - крейда - палеоген. Встановлено вузли магматичної активізації на перетині радіальних ріфтогенів мантійних діапірів з Циркумчорноморським розломом. Підтверджено наявність сучасного магматизму в Західній глибоководній котловині Чорного моря.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212.1с42

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212с42

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45Укр)0

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено принципи роботи створених програмних комплексів, призначених для: автоматизації введення у комп'ютер за допомогою сканера геолого-геофізичних карт з розривами першого роду (що відбивають розломи, обриви, зсуви та інше) з подальшим перетворенням уведених даних у цифровий вигляд; візуалізації в інтерактивному режимі тривимірних геофізичних моделей та їх полів (з можливістю обертання й огляду моделей з різних точок, коректування графічної та цифрової інформації на дисплеї, переглядання перерізів моделей у різних площинах тощо). Використання створених комплексів істотно полегшує та прискорює процес інтерпретації геофізичних полів (гравітаційного, магнітного, геотермічного та іншого) за допомогою методу тривимірного числового моделювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д543.0

Рубрики:

Генезис донних відкладень

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті спільного аналізу аномального магнітного та залишкового гравітаційного (звільненого від впливу водного й осадового шарів) полів побудовано схему розломів консолідованої кори північно-західного шельфу Чорного моря. Це дало змогу класифікувати розломи, виділити їх системи, в тому числі систему, яка формує сучасну межу Східноєвропейської платформи. З аналізу просторового розподілу встановлених систем розломів та інтенсивності теплового потоку випливає, що досліджуваний регіон зоною дугоподібних розломів північно-західного простягання поділяється на західну та східну частини. Припущено успадкованість розломів докембрійського закладання, їх активізацію та зв'язок з ними формування молодих структур шельфу.

Побудовано тривимірну густинну модель земної кори та верхньої мантії Інгульського мегаблока Українського щита за даними переінтерпретації сейсмічних матеріалів для геотраверсів VI, VIII та профілів ГСЗ XXXIV, XXV. Одержано нові дані щодо розподілу густини в породах структур мегаблока, встановлено ущільнення порід з глибини 18 км у Новоукраїнському масиві та Корсунь-Новомиргородському плутоні, а також на північному сході Інгулецького синклінорію. Розраховано потужності умовно виділених шарів земної кори - "гранітного", "діоритового" та "базальтового", та їх співвідношення до загальної потужності консолідованої кори, що дає можливість прогнозувати речовинний склад земної кори.

Побудовано тривимірну густинну модель Українського щита з використанням результатів переінтерпретації сейсмічних матеріалів уздовж геотраверсів і профілів глибинного сейсмічного зондування та даних петрофізичних досліджень, що дало змогу одержати нові дані стосовно розподілу густини в об'ємі земної кори. Встановлено особливості розподілу густини в земній корі кожного мегаблока, зони поширення коромантійної суміші, а також розраховано мантійну складову гравітаційного ефекту. На основі побудованої тривимірної густинної моделі обчислено потужності шарів земної кори: "гранітного", "діоритового" та "базальтового". За співвідношенням потужностей шарів земної кори спрогнозовано речовинний склад глибинних блоків щита (визначено типи кори): на захід від трансрегіонального шва Херсон - Смоленськ поширені переважно базальтовий та лейкобазальтовий, а на схід - гранітно-діоритовий та діоритовий типи. Підтверджено закономірність зменшення основності порід на щиті із заходу на схід.

Виконано двовимірне густинне моделювання й одержано детальний розподіл густини в перетині профілю DOBRE. Осадовий шар і кристалічна частина кори Донбасу характеризуються асиметрією відносно Головного антиклінала. У верхній частині земної кори в Приазовському кристалічному масиві Українського щита виявлено ущільнення, а на південно-західному схилі Воронезького кристалічного масиву - розущільнення. У розрізі є наявними всі речовинні шари, із стоншеним (до 1 км) "гранітним" шаром під осадовою товщею Донбасу. Земна кора південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву складена породами кислішого складу, ніж кора Приазовського кристалічного масиву та Донбасу. Одержані дані про розподіл густини з глибиною зіставлені з результатами двовимірних сейсмогравітаційних моделей [Єгорова, Старостенко, 2006; Lyngsie et. al., 2007].

У 2008 р. проведено аерогеофізичні дослідження за допомогою методу аналізу спонтанної електромагнітної емісії Землі (АСЕМЕЗ) уздовж двох добре вивчених у сейсмічному відношенні регіональних профілів, що перетинають південно-східну частину Дніпровсько-Донецької западини і Донецьке складчасте спорудження. Мета досліджень: вивчення можливостей методу АСЕМЕЗ у пізнанні глибинної будови земної кори і верхньої мантії. Одержані результати дали змогу встановити глибини закладення розломів і провести їх ранжування за ступенем участі у формуванні тектонічної будови Донбасу та прилеглих структур, виділити різновеликі тектонічні блоки й виявити їх межі. Зокрема, визначено істотну глибину розломів, що утворюють насуви в перехідних зонах Донецького складчастого спорудження. Побудовані розрізи разом із сейсмічними даними, а також результатами густинного і магнітного моделювання суттєво уточнюють і розширюють уявлення про глибинну будову літосфери й еволюцію цього цікавого і складного в тектонічному відношенні регіону. Перші результати глибинних досліджень, проведених з використанням методу АСЕМЕЗ, свідчать про його високу інформативність у процесі вивчення геологічної будови земної кори і верхньої мантії в комплексі з іншими геофізичними методами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д21 + Д39

Рубрики:

Фізика Землі

Тектоніка

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено принцип та етапи роботи програми SpaceMap, що призначена для введення в комп'ютер геолого-геофізичної інформації, поданої графічно у вигляді тіл (ділянок, зон) на паперових носіях або як файл растрового зображення. Використання програми значно полегшує та прискорює етап введення інформації до комп'ютера і подальшу роботу, оскільки файл результату програми можна безпосередньо використовувати для розв'язання задач геофізики.

Побудовано тривимірну густинну модель Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і Донбасу з використанням нових сейсмічних даних уздовж профілів ГСЗ, профілю DOBRE та даними петрофізичних досліджень, що дало змогу одержати нові відомості стосовно розподілу густини в об'ємі земної кори. Визначено області розповсюдження та потужність коромантійної суміші, а також наявність осьового ущільнення, яке зменшується від центральної та прибортових зон до бортів западини, а в Донбасі - до периферії. На підставі тривимірної густинної моделі обчислено потужності шарів земної кори: "гранітного", "діоритового" та "базальтового", співвідношення яких до загальної потужності земної кори дало змогу спрогнозувати речовинний склад кристалічної частини земної кори ДДЗ та Донбасу (визначено 6 типів кори). Базальтово-діоритовий тип кори розташований в зоні переходу від ДДЗ до Донбасу. За залишковим гравітаційним ефектом оконтурені аномально розущільнені області в прибортових зонах осадочного шару, які мають зв'язок з глибинними неоднорідностями, котрі слідкуються в густинній моделі по всьому розрізу кристалічної частини кори у вигляді розущільнених областей різного розміру. Максимальне розущільнення в осадочному чохлі відноситься до відкладів нижнього карбону. Встановлено кореляцію між розущільненими областями та нафтовими, нафтогазовими та газовими районами родовищ ДДЗ та Донбасу.

Зазначено, що виходячи з відомих економічних та екологічних чинників, у межах Чорноморської мегазападини доцільно орієнтувати геологорозвідувальні роботи і, зокрема, геофізичні дослідження переважно на пошуки великих родовищ вуглеводнів з масивними покладами. Основні перспективи відкриття крупних і гігантських родовищ пов'язані: з глибинними розломами, розущільненими породами фундаменту (а також проміжного комплексу); біокарбонатними будовами різновікових мезозойських і кайнозойських рифогенно-карбонатних комплексів і гетерогенними резервуарами (пастками), зумовленими їх парагенетичними сполученнями. Існування певних аналогій у геодинаміці, тектоніці та нафтогазоносності різних сегментів Чорноморського регіону та Південнокитайського моря (зокрема, його в'єтнамського шельфу, де відкрито відомі родовища Білий Тигр, Дракон та інші з покладами в гранітних виступах фундаменту та різнофаціальних осадових відкладах, що облямовують ці виступи) є загальновідомими. Дані щодо особливостей газового режиму Чорного моря (безпрецедентна за інтенсивністю газовіддача морського дна, величезні скупчення метану в газогідратах, унікальна кількість його у водорозчинному стані) разом із результатами комплексних геолого-геофізичних досліджень надають змогу високо оцінити вуглеводневий потенціал регіону та перспективи пошуків значних за запасами родовищ із покладами вказаного типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217.1

Рубрики:

Умови виявлення та проявлення землетрусів. Сейсмогеологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено характеристику розподілу густини вздовж широтних зон розломів і розрахункових профілів. Установлено можливість нахилу кожної із широтних зон розломів у напрямку північ - південь. Визначено критерії виділення перспективних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів. У межах Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини виділено два типи таких площ. Виявлено належність прогнозних площ на пошуки кімберлітів і лампроїтів до певного типу речовинного складу кори (переважно до діоритового). Показано, що рудні поля і райони в західній частині щита розташовані над ділянками розвитку коромантійної суміші і належать переважно до блоків лейкобазальтового типу, а в східній частині характеризуються відсутністю коромантійної суміші і складають блоки діоритового типу речовинного складу кори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212.1

Рубрики:

Гравітаційне поле Землі

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д211.1

Рубрики:

Земна кора. Літосфера

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ