Приведены результаты экспериментальных исследований и промышленных испытаний вибрационного разгрузчика железнодорожных полувагонов на предприятиях строительных материалов.

Представлены результаты экспериментальных исследований эволюции ширкополюсного динамического нагружения бетонных смесей при помощи анализатора спектра в реальном масштабе времени.

Рассмотрены вопросы разработки и создания нового поколения вибрационных площадок для уплотнения и формовки железобетонных изделий с комбинированным режимом динамического нагружения. Обоснованы области рациональных параметров вибрационного привода, выполнена оценка надежности и долговечности, уровня генерируемого звукового давления.

Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований влияния временного позиционирования параметров комбинированного динамического нагружения на вязкость бетонных смесей.

Представлены результаты разработки и внедрения способа управления параметрами вибрационной площадки с комбинированными режимами динамического нагружения при изменении величины технологической нагрузки.

Выполнен анализ объемов использования вибрационной техники в процессах переработки минерального сырья. Предложен энергетически-силовой критерий эффективности вибрационных технологий и вибропривод с независимым регулированием реализуемых динамических параметров. Представлены варианты использования предложенного привода в технологиях переработки минерального сырья. Показано, что за счет оптимизации параметров динамического нагружения возможно существенное снижение энергоемкости и повышение эффективности широкого класса технологических процессов.

Термодинамически проанализировано взаимодействие в системе Al - Si - Mg и разработан оптимальный состав лигатуры для производства сплава АД31.

Розглянуто питання підвищення ефективності вібраційного технлогічного устаткування в процесах переробки мінеральної сировини. Розроблено вібраційний привід з нелінійними пружними зв'язками, який забезпечує можливість незалежного регулювання силових й енергетичних параметрів динамічного навантаження технологічних середовищ, що дозволяє реалізовувати раціональні режими впливу для широкого спектра вібраційних процесів переробки мінеральної сировини. Показано, що використання білярезонансних режимів дозволяє за рахунок зниження навантажень на вібраційний привід істотно підвищити надійність і довговічність технологічного устаткування. Виявлено нові особливості загасання динамічних параметрів під час реалізації комбінованих режимів навантаження. Виконано оцінку ефективності реалізації вібраційних ефектів у технологічних середовищах за комбінованих режимів динамічного навантаження. Розроблено математичну модель вібраційного приводу з нелінійними пружними зв'язками, що дозволяє оцінити силові й енергетичні характеристки реалізованого динамічного впливу. З урахуванням одержаних результатів створено широкий спектр вібраційного технологічного обладнання для формування й ущільнення елементів шахтного залізобетонного кріплення, віброобрушення матеріалів у технологічних бункерах, вібророзвантаження піввагонів, що дозволило значно знизити енергоємність вібраційних технологічних переділів, підвищити його надійність і довговічність.

Досліджено новаторський потенціал поетичної та прозової спадщини О.Слісаренка (1891 - 1937 рр.), з'ясовано його місце та роль в історії української літератури. Розглянуто проблеми поетики у творчості О.Слісаренка, характер і напрям еволюції української літературної критики в оцінці творчості письменника, етапи формування української літературно-критичної думки про творчість О.Слісаренка, його художні пріоритети як поета: стильові особливості символізму та творчий пошук у напрямку футуризму. Висвітлено авторське "я" в оповіданнях митця, а також філософські засади романістики О.Слісаренка.

Наведено характеристику економічного та соціального розвитку України у першій половині XIX ст., що перебувала під владою Австрійської імперії та російського самодержавства. Висвітлено стан розвитку української літератури у даний історичний період. Досліджено творчу діяльність І.П.Котляревського та М.В.Гоголя. Зроблено висновок, що в поемі "Енеїда" І.П.Котляревського втілено нову стильову парадигму Просвітництва в українській літературі та започатковано героїко-романтичний та елегійно-романтичний стилі. Досліджено зв'язок творчості М.В.Гоголя з українською літературною традицією та фольклором на мовному, ідейному та образному рівнях.

Приведена характеристика экономического и социального развития Украины в первой половине XIX ст., пребывавшей под гнетом Австрийской империи и российского самодержавия. Освещено состояние развития украинской литературы в данный исторический период. Исследована творческая деятельность И.П.Котляревского и Н.В.Гоголя. Сделан вывод, что в поэме "Энеида" И.П. Котляревсткого воплощена новая стилевая парадигма Просветительства в украинской литературе и произошло зарождение героико-романтического и элегийно-романтического стилей. Исследована взаимосвязь творчества Н.В.Гоголя с украинской литературной традицией и фольклором на языковом, идейном и образном уровнях.

Рассмотрены вопросы повышения эффективности виброс стабилизирующей обработки металлоконструкций на основе использования поличастотных режимов динамического нагружения.

Розкрито головні особливості побутування феномену смислу в політичному вимірі, які продукують потребу в пошуку спільних конститутивних рис між промовою звуковою і вербальною. Останнє базується на тому, що природна мова не є моделлю звукової комунікації, незважаючи на те, що вона з усіх існуючих семіотичних систем має найширший спектр виразності. Саме тому їй недоступна повнота вираження, оскільки неможливо перекодувати у слова весь досвід людства - фізичний і розумовий, хоча б з урахуванням того, що діяльність людства триває - і цей досвід поки не кінцевий. Відтак, до комплексу специфічних невербальних інструментів соціокомунікативного механізму належить вагома роль у моделюванні конструктивної взаємодії в комунікативному просторі державного й публічного управління з огляду на його фундаментальні функції в соціумі. Таким чином, формування смислу у сфері публічного й державного управління постає необхідною мовно-філософсько-світоглядною практикою, навичками, які входять до професіограми сучасного управлінця, оскільки цей процес розгортається повсякчас, а плекання результату, суголосного соціальному замовленню - не лише вимога сучасного інформаційного суспільства, а й необхідна передумова функціонування нової європейської держави, якою стає Україна.

Унікальність запропонованого рішення полягає в простоті підходу до розв'язання такої важливої проблеми, як навчання розпізнаванню мови штучного інтелекту. Складність окресленого питання в тому, що мова є надзвичайно багатошаровим утворенням, а її зчитування людиною відбувається на кількох рівнях. Таким чином, основна проблема помилок того ж самого Google Translate та інших криється у тому, що мережа не враховує контекст та семантику мовних одиниць, переклад яких вона здійснює, натомість актуалізуючи їх поодинці. Запропоноване рішення полягає в локалізації смислу нейронною мережею за рахунок віх, або опорних точок, які програма зможе створити самостійно. Головна особливість технології - варіативність: кумуляція мовних одиниць відбуватиметься двома шляхами (накопичуватись будуть як типові мовні одиниці, так і нетипові). Такий підхід надасть змогу створити комплексність результатів кумуляції, надаючи можливість обрати різні шляхи аналізу отриманої мовної бази. Зазначений підхід надає можливість розглядати текст як діалог не лише автора з собою, читачем, а і дискурсом. Так, репрезентуючи цей діалог, людина не просто "вмонтовує" його в дискурс, але відтворює текст суголосно йому. При цьому носій мови побутує в неперервному діалозі з дискурсом, однією з форм взаємодії з яким виступає текст. Така взаємодія може мати характер як позитивної, так і негативної природи, оскільки Я в дискурсі може не тільки ототожнюватись, а й перебувати в протиставленні. Таким чином, текст розглядається як продуктивне джерело дослідження різноманітних аспектів побутування смислу, які несуть прагматичний початок: текст у такому сенсі сприймається як мисленнєвий експеримент, під час створення якого досвід, пережитий за його рахунок, інтегрується в Я, суголосний із дискурсом.

Наведено близько 1 000 термінів, що стосуються публічного управління - діяльності, пов'язаної з реалізацією державної політики в різних сферах суспільного життя через системи органів публічного врядування, суб'єктів громадянського суспільства, фізичних осіб.

Розглянуто ознаки публічного дискурсу, статус і типологію вияву форм та учасників мовленнєвого спілкування. Увагу приділено корелятивності мовленнєвої діяльності з іншими різновидами діяльності людини. Визначено специфіку співвідношення мовленнєвої діяльності та мислення. Розкрито особливості писемної й усної форм публічного дискурсу. Розглянуто питання культури ведення спору, викладено полемічні правила, прийоми та тактики.

Розкрито головні особливості побутування феномену смислу в політичному вимірі, які продукують потребу в пошуку спільних конститутивних рис між промовою звуковою і вербальною. Останнє базується на тому, що природна мова не є моделлю звукової комунікації, незважаючи на те, що вона з усіх існуючих семіотичних систем має найширший спектр виразності. Саме тому їй недоступна повнота вираження, оскільки неможливо перекодувати у слова весь досвід людства - фізичний і розумовий, хоча б з урахуванням того, що діяльність людства триває - і цей досвід поки не кінцевий. Відтак, до комплексу специфічних невербальних інструментів соціокомунікативного механізму належить вагома роль у моделюванні конструктивної взаємодії в комунікативному просторі державного й публічного управління з огляду на його фундаментальні функції в соціумі. Таким чином, формування смислу у сфері публічного й державного управління постає необхідною мовно-філософсько-світоглядною практикою, навичками, які входять до професіограми сучасного управлінця, оскільки цей процес розгортається повсякчас, а плекання результату, суголосного соціальному замовленню - не лише вимога сучасного інформаційного суспільства, а й необхідна передумова функціонування нової європейської держави, якою стає Україна.

Унікальність запропонованого рішення полягає в простоті підходу до розв'язання такої важливої проблеми, як навчання розпізнаванню мови штучного інтелекту. Складність окресленого питання в тому, що мова є надзвичайно багатошаровим утворенням, а її зчитування людиною відбувається на кількох рівнях. Таким чином, основна проблема помилок того ж самого Google Translate та інших криється у тому, що мережа не враховує контекст та семантику мовних одиниць, переклад яких вона здійснює, натомість актуалізуючи їх поодинці. Запропоноване рішення полягає в локалізації смислу нейронною мережею за рахунок віх, або опорних точок, які програма зможе створити самостійно. Головна особливість технології - варіативність: кумуляція мовних одиниць відбуватиметься двома шляхами (накопичуватись будуть як типові мовні одиниці, так і нетипові). Такий підхід надасть змогу створити комплексність результатів кумуляції, надаючи можливість обрати різні шляхи аналізу отриманої мовної бази. Зазначений підхід надає можливість розглядати текст як діалог не лише автора з собою, читачем, а і дискурсом. Так, репрезентуючи цей діалог, людина не просто "вмонтовує" його в дискурс, але відтворює текст суголосно йому. При цьому носій мови побутує в неперервному діалозі з дискурсом, однією з форм взаємодії з яким виступає текст. Така взаємодія може мати характер як позитивної, так і негативної природи, оскільки Я в дискурсі може не тільки ототожнюватись, а й перебувати в протиставленні. Таким чином, текст розглядається як продуктивне джерело дослідження різноманітних аспектів побутування смислу, які несуть прагматичний початок: текст у такому сенсі сприймається як мисленнєвий експеримент, під час створення якого досвід, пережитий за його рахунок, інтегрується в Я, суголосний із дискурсом.