Висвітлено теоретичні та практичні проблеми управління банківськими ризиками (БР). Розкрито методологічні засади банківського ризик-менеджменту та створення системи аналітичного забезпечення процесу управління ризиками у банку. Запропоновано методики оцінювання БР, а також аналітичні моделі та прийоми, спрямовані на підвищення ефективності оперативного управління БР. Увагу приділено сутності та класифікації БР, методам управління деякими видами ризиків: кредитним, валютним, процентним, ризиком ліквідності. Розглянуто питання хеджування цінових ризиків. Наведено нові для вітчизняної практики методи, зокрема, VaR-методології для оцінювання ризику ліквідності.

Освещены теоретические и практические проблемы управления банковскими рисками (БР). Раскрыты методологические основы банковского риск-менеджмента и создания системы аналитического обеспечения процесса управления рисками в банке. Предложены методики оценивания БР, а также аналитические методы и приемы, направленные на повышение эффективности оперативного управления БР. Внимание уделено сущности и классификации БР, методам управления некоторыми видами рисков: кредитным, валютным, процентным, рискам ликвидности. Рассмотрены вопросы хеджирования ценовых рисков. Приведены новые для отечественной практики методы, в частности, VaR-методологии для оценивания риска ликвидности.

Удосконалено теоретичні, методичні та практичі засади управління ризиками у банку. Реалізовано комплексний підхід до процесу управління цими ризиками. Обгрунтовано нові й існуючі підходи та методики оцінки ризиків у кредитних установах, побудовано ефективну систему управління ризиками у банку. Сформовано систему базових показників, які дають змогу оцінити процес управління ризиками у банківській сфері й окреслюють зміст і спрямування розвитку ризик-менеджменту у банках. На підставі комплексного підходу до управління даними ризиками удосконалено методику їх оперативної оцінки й аналізу. Запроваджено новий підхід до комплексної оцінки ризикованості банку, який передбачає застосування прийомів непараметричної статистики та реалізований шляхом побудови моделі динамічного нормативу банку. Здійснено загальне дослідження проблем управління фінансовими та функціональним ризиками, їх контролю, сформовано методично-аналітичний інструментарій оцінювання ризикованості комерційних банків України.

Розглянуто предмет, методи та види аналізу діяльності комерційного банку. Викладено детальну інформацію про аналіз власного капіталу банку (сутність і види банківського капіталу, порядок формування статутного та погашення субординованого капіталу), зобов'язань банку (стабільності та вартості депозитів, використання міжбанківських кредитів у формуванні ресурсів банку тощо). Наведено відомості про загальний аналіз активних операцій (динаміміку та структуру активів банку, банківські послуги), аналіз кредитних (структуру кредитного портфеля, оборотність позик, погашення виданих кредитів та ін.), інвестиційних (структуру фінансових інвестицій, оцінювання банківських акцій, нефінансові інвестиційні активи, лізингові операції) і валютних операцій банку, аналіз доходів, витрат, прибутку та рентабельності. Значну увагу приділено аналізу ризиків кредитного банку, оцінювання фінансового стану комерційного банку.

Увагу приділено вдосконаленню теоретичних, методологічних і практичних засад управління фінансово-економічною діяльністю банків. За допомогою економіко-математичного моделювання розкрито вплив зростання власного капіталу та строкових депозитів банків на величину валового внутрішнього продукту. Удосконалено розрахунок коефіцієнта ефективності управління кредитним портфелем і коефіцієнта якості портфеля цінних паперів банку. Подано залежність між показниками прибутковості активів, прибутковості капіталу та мультиплікатора капіталу банку в табличному вигляді. Обгрунтовано нові та існуючі підходи, методики та аналітичні моделі оцінювання прибутковості, фінансового стану та фінансової стійкості банківських установ. Запропоновано інтегральний показник для розрахунку прогнозного рівня прибутковості банків, удосконалено модель оцінювання фінансового стану кредитних установ і процес розрахунку інтегрального коефіцієнта фінансової стійкості банків. Використано нетрадиційний підхід до комплексного оцінювання соціально-економічної ефективності банківської діяльності, заснований на використанні нормативно-індексної моделі, яка реалізується через побудову динамічного нормативу. Показано, що застосування цієї моделі надає можливість об'єднати кілька показників та одержати узагальнюючий результат (інтегральний коефіцієнт), який свідчитиме про ефективну або неефективну соціально-економічну діяльність банків у досліджуваному періоді.

Розроблено стратегію інвестування у фармацевтичну галузь. Для адекватної оцінки загальної ситуації на ринку, та вибору найефективніших ліків для кожного класу хвороб, проаналізовано статистичні показники хвороб населення України, виведено ймовірності попиту на різні ліки. Описано набір припущень, обчислено попит на ліки, формалізовано задачу максимізації капіталу та показано її розв'язання. Використовуючи метод ковзного середнього, зроблений прогноз ціни на ліки на вересень - грудень 2016 року. Практичні розрахунки наведені для компанії Sandoz Ukraine, яка займається постачанням ліків в Україну. Оптимізовано календарний план реалізації запасів фармацевтичної продукції у детермінованому випадку та за умовою недетермінованості ринкових цін на продукцію (в умовах цінового ризику). Аналіз отриманих результатів показав суттєву перевагу отриманої інвестиційної стратегії для компанії Sandoz Ukraine. Використано модифіковану модель Марковіца.

Досліджено процес управління функціональними ризиками банку. За результатами дослідження подається систематизація методів мінімізації операційно-технологічних ризиків, рекомендації щодо процесів мінімізації впливу на банк ризику втрати репутації, юридичного та стратегічного ризиків. Отже, підсумовуючи усе вищесказане, відзначено, що управління функціональними ризиками є невід'ємною частиною системи ризик-менеджменту банку, оскільки ігнорування цих ризиків, їх недостатня оцінка та неналежна увага з боку вищого керівництва, можуть призвести не лише до значних збитків, а й до банкрутства банківської установи.

Досліджено сутність власного капіталу банку та його класифікацію. За результатами дослідження зроблено висновок, що власний капітал банку - це окремий об'єкт управління в системі фінансів банківської установи, який формується з власних коштів акціонерів банку, спеціальних фондів і резервів та забезпечує здійснення фінансово-економічних операцій з метою одержання прибутку. Окрім цього, удосконалено класифікацію видів власного капіталу, де до класифікаційної ознаки "спосіб розрахунку" включено "економічний капітал", що відображає систему відносин між банком та його контрагентами з приводу потреби у формуванні певної суми власного капіталу для покриття можливих збитків від реалізації певних ризиків, які приймає на себе банківська установа у процесі своєї фінансово-економічної діяльності.