Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202-37 + Р733.682.440.11-37

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Риніти у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.301.1-25

Рубрики:

Пневмонії у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено імунологічні реактивності, стан перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантний захист та мікроелементний статус у разі перебігу рецидивного бронхообструктивного синдрому (БОС) та впливу комплексної імунотерапії із застосуванням тріовіту, імуналу та крапель "Береш Плюс". Установлено, що головними факторами ризику трансформування синдрому бронхообструкції в бронхіальну астму є несприятлива спадковість у дітей із алергічними захворюваннями, патологією пренатального періоду, проявами атопічного дерматиту, захворюваннями ЛОР-органів. Досліджено, що для періоду нападу БОС характерними є дизімуноглобулінемія, зниження числа Т-лімфоцитів, дисбаланс імунорегуляторних лімфоцитів, зниження поглинальної функції фагоцитів та послаблення антиоксидантного захисту. Доведено, що лікування та імунореабілітація за даною схемою сприяє покращанню показників імунітету, підвищенню антиоксидантного захисту, активності антиоксидантних металоферментів та нормалізує дисбаланс мікроелементів у крові.

Обгрунтовано необхідність оволодіння теоретичними знаннями анатомо-фізіологічних особливостей та ембріогенезу травного тракту у дітей, семіотики вроджених вад травного тракту і методикою обстеження дітей з цією патологією на кафедрі пропедевтичної педіатрії для підвищення ефективності засвоєння діагностичного алгоритму на курсі дитячої хірургії.

Викладено основні форми самостійної роботи студентів під час вивчення пропедевтичної педіатрії, показано роль викладача в її організації. Звернено увагу на необхідність застосування знань і умінь пропедевтичної педіатрії на кафедрах педіатричного профілю на старших курсах.

Розглянуто деякі аспекти викладання біоетики в педіатрії на циклах додипломної та післядипломної освіти.

Мета роботи - вивчення факторів ризику розвитку бронхіальної астми (БА) у дітей для ранньої діагностики хвороби та своєчасного призначення базисної терапії. Проведено ретроспективну оцінку клініко-анамнестичних особливостей у 110 дітей, хворих на БА (основна група), та у 120 дітей із рекурентним бронхообструктивним синдромом (РБОС) на тлі гострої бронхолегеневої патології в анамнезі (група порівняння), у яких в подальшому не було симптомів БА. Виявлення предикторів розвитку БА проведено на підставі аналізу медичної документації та анкетування батьків і дітей. Аналіз результатів ретроспективного дослідження антенатального анамнезу показав, що частота гестозу, багатоводдя, фетоплацентарної недостатності, TORCH-інфекцій була достовірно вищою у матерів дітей із БА в порівнянні з матерями дітей із рекурентним БОС. Матері дітей із БА хворіли на ГРЗ під час вагітності в 5,6 разу частіше, ніж матері дітей із рекурентним БОС. Частота раннього штучного вигодовування та раннього введення в раціон не модифікованого коров'ячого молока була вдвічі вищою серед дітей із БА. Вагомими предикторами розвитку БА були також обтяжений сімейний алергологічний анамнез по лінії матері і обох батьків, атопічний дерматит і харчова алергія в анамнезі. Зроблено висновки, що для своєчасної діагностики БА у дітей слід ретельно аналізувати анте- та постнатальний анамнез, значну увагу приділяти вивченню характеру харчування, алергічних проявів в анамнезі у дитини та алергічних захворювань у членів сім'ї; на підставі комплексної оцінки предикторів розвитку БА слід формувати групи ризику серед дітей із рекурентним обструктивним синдромом з ознаками свистячого дихання (wheezing) в анамнезі, що сприятиме ранній діагностиці та покращанню контролю за хворобою.

Мета роботи - аналіз формування ключових фахових та особистісних компетенцій у студентів шляхом залучення їх до науково-дослідної роботи в студентському науковому гуртку. Студентський науковий гурток щорічно охоплював дослідженням дітей шкільного віку, що перебували на стаціонарному лікуванні в МДКЛ або консультувались амбулаторно за умов поліклініки, а також студентів молодших курсів медичного коледжу та університету. Діагностику і лікування пацієнтів проводили згідно із затвердженими клінічними протоколами. Спостерігали за передчасно народженими немовлятами за всеукраїнською катамнестичною програмою "Dorado". Аналізуючи роботу студентського наукового гуртка кафедри дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії Івано-Франківського національного медичного університету, відзначено, що науково-дослідна робота в студентському науковому гуртку сприяє професійно-орієнтованому навчанню та вибору майбутньої спеціальності. Компетентнісний підхід під час підготовки майбутніх спеціалістів забезпечує формування професійної майстерності, котра залежить від особистісних здібностей студента. Найкращим гуртківцям рекомендовано продовжити навчання в клінічній ординатурі або аспірантурі з перспективою подальшої наукової роботи у ВНЗ. Висновки: робота в студентському науковому гуртку надає змогу виявити серед креативних, винахідливих, здібних студентів-медиків майбутніх молодих учених. Науково-дослідна робота у предметному студентському гуртку допомагає успішно поєднувати творчий підхід, набуті теоретичні знання та практичні навички, що покращує успішність, сприяє самореалізації та підвищує самооцінку студентів. Досвід роботи в студентському науковому гуртку є мотивуючою ланкою для подальшого професійно-орієнтованого навчання, свідомого вибору уподобаної спеціальності, формуванню професійної компетентності та конкурентноздатності на ринку праці.

Мета роботи - систематизувати сучасні дані щодо особливостей внутрішньої картини хвороби та необхідності медико-психологічного супроводу при психосоматичних захворюваннях у дітей з різними видами реагування на хворобу. Вивчено внутрішнью картину хвороби як невід'ємну складову внутрішньої картини здоров'я в педіатричній практиці. Розглянуто типи відношення пацієнтів до хвороби. Наведено типи реакції на хворобу з позицій медичної психології. Описано типологію психологічного реагування на хворобу або типи особистості (гармонійний, індиферентний, гіперпатичний, гіпопатичний, лабільний) при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей. Відзначено особливості перебігу непсихотичних психічних розладів у дітей раннього віку. Зазначено, що розробка диференційних програм психологічного супроводу з урахуванням типології психологічного реагування на хворобу буде прискорювати процес одужання та реабілітації пацієнтів. Висновки: підвищення рівня професійної компетентності щодо внутрішньої картини хвороби сприятиме покращанню комунікативних звэязків ланцюжку "медичний працівник - хвора дитина - батьки". Своєчасна організація медико-психологічного супроводу на всіх рівнях надання медичної допомоги при психосоматичних захворюваннях у дітей сприятиме запобіганню та зменшенню частоти невротичних і неврозоподібних рогзадів психіки та поведінки.