Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.4-3 + Х893.9(4УКР)5 + Х893.9(4УКР)722.073

Рубрики:

Рада Європи

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.31 + Х915.232.44

Рубрики:

Особисті, політичні, громадянські, економічні, соціальні і культурні права

Європейський суд з прав людини

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено діяльність Європейського суду з прав людини, порядок звернення громадян України за захистом до Європейського суду та подання заяв. Охарактеризовано процес розгляду справ, детально розглянуто статті Конвенції про захист прав і свобод людини, скарги щодо порушення Україною яких є найпоширенішими.

Освещены деятельность Европейского суда по правам человека, порядок обращения граждан Украины за защитой в Европейский суд и подачи заявлений. Охарактеризован процесс рассмотрения дел, детально рассмотрены статьи Конвенции о защите прав и свобод человека, жалобы о нарушении Украиной которых являются наиболее распространенными.

Розглянуто компетентісний підхід у формуванні професійно-екологічної компетентності майбутніх молодших спеціалістів харчової промисловості та розкрито її структуру.

Рассмотрен компетентностный подход в формировании профессионально-экологической компетентности будущих младших специалистов пищевой промышленности и раскрыта ее структура.

Competence approach to forming of professional ecological competency of the future Associates of food industry has been considered in the article.

Актуалізовано необхідність розв’язання проблеми екологічного виховання студентів аграрних коледжів. Розглянуто психолого-педагогічні умови формування екологічної культури, в основу концепції якої покладено діяльнісний підхід. Підкреслено, що вимоги та засади екологічної культури як гармонійного співіснування суспільства, природи та людини мають стати складовою світогляду і мірилом практичних дій кожного студента у сфері природокористування.

Актуализирована необходимость решения проблемы экологического воспитания студентов аграрных колледжей. Рассмотрены психолого-педагогические условия формирования экологической культуры, в основу концепции которой положен деятельностный подход. Подчеркнуто, что требования и принципы экологической культуры как гармоничного сосуществования общества, природы и человека должны стать составляющей мировоззрения и мерилом практических действий каждого студента в сфере природопользования.

The article considers psychological and pedagogical conditions of ecological culture formation of the students of agricultural colleges which have effect on the formation of student’s personality and its ecological culture.

Розкрито зміст понять "екологічна компетентність майбутніх молодших спеціалістів (ММС) харчової промисловості", визначено структуру екологічних навчальних компетентностей, що формуються в процесі підготовки ММС. Охарактеризовано модель формування екологічної компетентності ММС в аграрному коледжі, яка є цілісним багаторівневим комплексом із залежними функціонально значущими елементами. Обгрунтовано доцільність упровадження в навчальний процес засобів інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на розвиток екологічної компетентності ММС в аграрному коледжі. Зазначено, що за нинішніх умов значно розширилися можливості зацікавленої, професійно орієнтованої взаємодії викладача та студента завдяки новим формам організації навчальної діяльності - індивідуальній і самостійній роботі та використанню методів активного навчання, серед яких, ділові ігри, тренінги, проекти, веб-квести, історії з життя, дискусії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.62 с03

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.3-59

Рубрики:

Пахові грижі

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено вектори подолання трансформацій еколого-економічної та соціальної безпеки на основі модернізації. Модернізація сектора безпеки - важлива складова комплексної модернізації України. У суспільно-політичному й соціально-економічному розвитку країни сектор безпеки виконує важливу життєву функцію - продукує одне з основних суспільних благ, а саме - безпеку, використовуючи для цього людські, матеріальні та фінансові ресурси країни. Наведений індекс міжнародного екологічного виміру EPI (Environmental Performance Index) і його індикатори визначають здатність тієї чи іншої країни захищати своє навколишнє природне середовище як у теперішньому часі, так і у довготерміновій перспективі, зважаючи на стан національної екологічної системи, можливість протидії екологічним впливам і зниження залежності людей від екологічних проявів, соціальних та інституціональних можливостей країни відповідати на екологічні виклики, спроможності глобального контролю над екологічним станом тощо. Визначено, що компонента безпеки життя - це інтегрована оцінка, яка враховує сумарний вплив сукупності глобальних загроз на сталий розвиток країн світу. У сучасних умовах складовою стратегії соціоприродного розвитку є екологічна модернізація. Кінцевою метою цього процесу є гармонізація всього комплексу відносин у соціально-екологічній системі, її стійкий, збалансований розвиток, що надасть змогу у підсумку уникнути глобальної екологічної катастрофи й забезпечити процес коеволюції людини, суспільства й природи. Одним з основних чинників низької ефективності сектора екобезпеки України є його недостатнє фінансування і низьке матеріально-технічне забезпечення, а це - основні складові процесу технологічної модернізації. Проте реформування сектора безпеки залежить не тільки від збільшення фінансування. Модернізація екологічної безпеки передбачає свідомо організований процес і соціальну практику, що в сукупності сприяють поліпшенню стану навколишнього природного середовища та здоров'я людини й реалізуються через конкретні соціальні інститути та їх взаємодію.

Доведено, що перехід до сталого розвитку ставить нові вимоги перед екологічною безпекою, котра в умовах глобалізації світового економічного простору та інтернаціоналізації екологічних проблем стає домінантним фактором глобальної безпеки через загострення екологічної ситуації, що потребує ефективної політики стосовно її покращення. Встановлено, що екологічну безпеку можна визначити як здатність системи "довкілля - соціум - економіка" зберігати рівновагу та збалансованість на основі динамічного відновлення та самовдосконалення, протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам і викликам та забезпечувати прийнятні рівні ризику життєдіяльності населення та стійкості соціально-економічного розвитку, а також відтворення природного й соціально-економічного потенціалу. Доведено, що процес інституціоналізації екологічної безпеки відбувається в декілька етапів: виникнення потреби в безпеці, задоволення якої залежить від спільних дій щодо запобігання ризикам і загрозам або подолання наслідків (економічних, екологічних, соціальних тощо); формування загальних цілей досягнення безпеки, суспільних норм, зокрема правових, для забезпечення взаємодії суб'єктів; формування системи санкцій та відповідальності з метою реалізації норм і правил поведінки суб'єктами. Розроблено схему складових модернізації екологічної безпеки, яка має включати декілька основних складових, а саме: систему правових, інституційних, організаційних та фінансових заходів, які, завдяки комплексному використанню, сприятимуть досягненню цілей екологічної політики, підвищенню її ефективності. Запропоновано основні напрями інституціональних трансформацій у екологічній сфері. Встановлено, що інституційні трансформації в процесі розвитку модернізації сфери екологічної безпеки - цілеспрямований процес зміни інституціональної структури та системи інститутів з метою екологізації економіки при збереженні провідної ролі держави на основі методів, які впливають на модифікацію інститутів.

Проаналізовано вплив екологічної безпеки на рівень розвитку економічних систем, забезпечення їх стійкості й сталого розвитку. Охарактеризовано зазначені взаємозалежності з огляду на необхідність поліпшення системи адміністрування та підвищення рівня громадського добробуту на прикладі розповсюдження у світі вірусу Covid 19. Зроблено опис категорій "економічна стійкість" і "сталий розвиток" у контексті забезпечення екологічної безпеки. Доведено, що сталий розвиток - це загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства й захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Доведено твердження, що екологічна безпека є одним із пріоритетних принципів сталого розвитку всіх країн світу, що передбачає запровадження такої моделі, за якої можливе задоволення життєвих потреб як сучасних, так і майбутніх поколінь. Розглянуто принципи формування екологічної безпеки. Визначено пріоритетні напрями сталого розвитку на основі формування концепції забезпечення екологічної безпеки. Розроблено класифікацію проблем впровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем. Встановлено, що метою процесу гарантування екологічної безпеки на території України за умови глобалізації у найближчій перспективі визнано стабілізацію і поліпшення стану довкілля України шляхом інтеграції екологічної політики до соціально-економічного розвитку для гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я населення, впровадження екологічно збалансованої системи природокористування й збереження природних екосистем. Розроблено напрями екологічної політики для України в умовах глобалізаційних перетворень, які полягають у взаємодії міжнародного співтовариства та вітчизняного; ігнорування екологічної складової політичними програмами; витратність реалізації екопрограм для держави і суспільства. Досліджено вплив соціо-еколого-економічного розвитку й місце технологічного прогресу в контексті збереження сталих стандартів життя, традиційних культурних цінностей, навколишнього середовища.

Увагу приділено розробці наномодифікованої поліпропіленової сітки з полімерним антисептиком групи бігуанідинів полігексаметиленгуанідину хлоридом, експериментальному обґрунтуванню та вивченню морфологічних, морфометричних та антимікробних властивостей розробленої наномодифікованої поліпропіленової сітки, а також дослідженню клінічної ефективності в порівнянні з класичною поліпропіленовою сіткою для профілактики ускладнень у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах. Вивчення реакції тканин на імплантацію розробленого сітчастого імплантату проведено у двох серіях дослідів на 140-а лабораторних щурах (по 70 тварин у кожній групі). В першій групі дослідів 70-ом тваринам проведено імплантацію класичних поліпропіленових сітчастих імплантатів. У другій - 70-ом тваринам імплантацію розроблених наномодифікованих поліпропіленових сітчастих імплантатів. У клінічній частині роботи проведено аналіз хірургічного лікування 1340-а хворих із грижами живота різних видів з використанням розробленої наномодифікованої поліпропіленової сітки та класичної поліпропіленової сітки. Хворих було розподілено на 2 групи: 1 (основна) - 676 хворих, яким хірургічні втручання виконувалися з використанням розробленої наномодифікованої поліпропіленової сітки; 2 (порівняння) - 664 хворих, яким хірургічні втручання виконувалися з використанням класичної поліпропіленової сітки. Доведено ефективність використання в експериментальних тварин розробленої наномодифікованої поліпропіленової сітки, що показало суттєве зменшення ускладнень у тварин основної групи: у 3-ох (4,3 %) тварин виникла серома та у 2-ох (2,9 %) - гнійне запалення рани, на відміну від групи порівняння, де серома виникла у 30-ти (42,9 %) тварин і гнійне запалення рани у 25-ти (35,7 %). Клінічно доведено ефективність використання розробленої наномодифікованої поліпропіленової сітки при хірургічному лікуванні гриж живота за рахунок виражених сорбційних, антимікробних і протизапальних властивостей у порівнянні з використанням класичної поліпропіленової сітки, що показало значне зменшення післяопераційних ускладнень: сероми з 32,4 % до 7,4 %; гнійного запалення рани з 12,7 % до 1,4 %; частоти запального інфільтрату з 12,7 % до 2,9 %; хронічного болю з 7,9 % до 3,2 % та рецидиву грижі з 9,5 % хворих групи порівняння до 3,1 % хворих основної групи; лігатурні нориці передньої черевної стінки спостерігалися в 6,3 % хворих групи порівняння на відміну від основної групи хворих, де таких ускладнень не відмічалося.

Висвітлено теоретико-методологічні засади формування сутності модернізації екологобезпечного сталого розвитку в умовах глобальної економіки. Визначено концептуальні положення та методичні підходи до оцінки процесів модернізації системи екологобезпечного сталого розвитку. Проведено оцінку й аналіз еколого-економічної безпеки регіонів України, в результаті чого визначено фактори, критерії, показники та індикатори безпеки з позицій екологічної модернізації. Здійснено комплексну оцінку модернізаційних процесів у системі досягнення безпеки сталого розвитку. В результаті дослідження сформовано авторську модель модернізації системи екологічної безпеки сталого розвитку та подано форми і методи реалізації представленої моделі. Зважаючи на трансформаційний характер економіки, широко представлено інституціональне забезпечення модернізації системи екологічної безпеки. З метою удосконалення моделі функціонування системи безпеки в умовах сталого розвитку визначено стратегічні пріоритети модернізації в безпековому вимірі та інструментарій стимулювання екологізації сталого розвитку. Встановлено, що організаційно-економічні механізми реалізації моделі екологічної безпеки є основою стратегії екологічної безпеки сталого розвитку. Запропоновано систему фінансових пріоритетів модернізації сфери екологічної безпеки та можливих джерел фінансування заходів щодо запобігання небезпечним явищам і подіям, а також подолання їх наслідків.

У монографії представлено теоретико-методологічні засади формування сутності модернізації екологобезпечного сталого розвитку в умовах глобальної економіки. Визначені концептуальні положення та методичні підходи до оцінки процесів модернізації системи екологобезпечного сталого розвитку. Проведено оцінку та аналіз еколого-економічної безпеки регіонів України, в результаті чого визначено фактори, критерії, показники та індикатори безпеки з позицій екологічної модернізації. Здійснено комплексну оцінку модернізаційних процесів у системі досягнення безпеки сталого розвитку. В результаті дослідження сформовано авторську модель модернізації системи екологічної безпеки сталого розвитку та подано форми і методи реалізації представленої моделі Досліджено стан, проблеми та перспективи розвитку органічного сільськогосподарського виробництва України Визначено, що органічне виробництво сприяє дотриманню екологічних норм чистоти продуктів, забезпечує збалансований стан екосистеми, що є запорукою сталого розвитку економічної і соціальної сфери всього суспільства.

Узагальнено результати власних наукових досліджень Неїлика М.М. під час роботи у Вінницькій обласній карантинній фітосанітарній інспекції, а також у Вінницькому національному аграрному університеті щодо моніторингу нематоди. Представлено біологічні особливості нематоди, зокрема її систематику, будову, процеси росту і розвитку та виокремлено види нематод, що шкодять рослинам. Проведено детальну характеристику системи моніторингу нематоди в Україні та світі. Зокрема особливості поширення різних видів нематод в Україні, здійснення нематодологічного моніторингу в Україні та ареали поширення нематод у світі. Досліджено поширення нематоди у господарствах Вінницької області. Запропоновано методи боротьби з нематодою з урахуванням загальних принципів захисту посівів від нематод та рекомендовані спеціальні захисні заходи від окремих видів нематод. Представлено сучасну нормативну базу українського законодавства щодо проведення моніторингу нематоди.