Розглянуто теоретичні, методологічні та прикладні аспекти горизонтальної взаємодії (ГВ) у системі публічного управління в умовах децентралізації влади. Досліджено взаємодії в цілому та горизонтальні зокрема як теоретичну проблему та практичну складову системи публічного управління. Проаналізовано сучасну практику забезпечення ГВ органів публічної влади держав - членів ЄС, конституційну модель розмежування повноважень між РФ і її суб'єктами та шляхи імплементації європейського досвіду в українську практику державотворення. З точки зору системного підходу структуровано моделі державного управління, проаналізовано вітчизняну практику ГВ і механізми їх функціонування в окремих галузях. Висвітлено розвиток міжсекторного партнерства на регіональному рівні (на прикладі Одещини). Обгрунтовано модель комплексного механізму ГВ у системі публічного управління в умовах децентралізації влади.

Запропоновано вирішення актуального наукового завдання щодо теоретико-методологічного обґрунтування моделей розвитку вітчизняної системи державного управління та розробки практичних рекомендацій для визначення оптимальної траєкторії трансформаційних перетворень в умовах глобалізаційних процесів. Узагальнено та систематизовано теоретичні підходи у вітчизняній та зарубіжній науковій думці до досліджень системи державного управління в цілому, зокрема застосування методу моделювання. Обґрунтовано актуальність застосування методу моделювання у сфері державного управління, визначено його основні переваги, підкреслено наявні недоліки та шляхи уникнення їх проявів. Визначено структуру та складові моделі державного управління, з акцентуванням на взаємозв’язках. Виокремлено основні архетипи, притаманні системі, що проявляються і нині як фактор спадковості. Визначено основні можливості та загрози для подальшого розвитку, що випливають з історичного досвіду. Структуровано та типологізовано вітчизняне законодавство щодо окреслення засад функціонування системи державного управління, виокремлено основні недоліки. Проаналізовано сучасний стан системи державного управління крізь призму дослідження її структурних компонентів. Визначено проблемні аспекти кожного структурного компоненту та взаємозв’язків між ними. Побудовано модель державного управління на основі дослідження сучасного стану вітчизняної системи державного управління, визначено її ключові недоліки. Базуючись на співставленні поточного стану з проектованим побудовано модель державного управління, окреслено оптимальну траєкторію переходу до неї.