Вперше детально вивчено хімічний склад газових компонентів у включеннях (різного генетичного типу) у галіті соленосних товщ залежно від наявності чи відсутності покладів вуглеводнів у підсольових відкладах. Показано генетичну інформативність результатів комплексного геохімічного дослідження флюїдних включень у галіті та бітумів у солях щодо виявлення ореолів розсіювання та прогнозу покладів вуглеводнів.

Розглянуто поняття про надра, схарактеризовано основні елементи надр. Викладено історію видобутку та систематизації запасів і ресурсів мінеральної сировини. Досліджено процедуру геологічного вивчення надр як важливого процесу отримання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства, особливості розпорядження геологічною інформацією. Визначено систему управління ресурсами корисних копалин як складного комплексу юридично-правових, геолого-економічних та соціально-політичних чинників. Наведено концепції державного та комерційного геолого-економічного оцінювання родовищ корисних копалин, сформульовано поняття про ренту та її роль у гірничій галузі. Описано процедуру геологічного супроводу використання надр, зокрема специфіку правових відносин у процесі використання надр. Проаналізовано структуру геологічної галузі та основних виконавців геолого-економічного оцінювання. Схарактеризовано процедуру геолого-економічного оцінювання для різних видів користування надрами, техніко-економічне обгрунтування кондицій родовищ. Виконано економічний аналіз запасів корисних копалин, окреслено перспективи освоєння нових видів корисних копалин України та вплив гірничодобувної промисловості на світову економіку. Проаналізовано правовий стан та напрями вдосконалення державної експертизи, оцінки запасів корисних копалин. Описано поширені види геолого-економічного моделювання. Розглянуто процес отримання дозволу на користування надрами згідно із законодавством України.

Наведена характеристика Рамкової класифікації запасів і ресурсів викопних енергетичних та мінеральних корисних копалин Організації Об'єднаних Націй (РКООН-2009) як універсальної системи оцінки запасів/ресурсів родовищ корисних копалин за ринкових умов. РКООН-2009 забезпечує представлення звітності про оцінку запасів/ресурсів для всіх видів сировини, враховує вплив екологічних і соціальних чинників та дозволяє зберегти національні терміни з одночасним забезпеченням їх зіставлення з міжнародними стандартами. Порівняння з Класифікацією України дозволило встановити, що Національна класифікація заснована на тих самих підходах до категоризації запасів/ресурсів, що і РКООН-2009, а усі категорії запасів і ресурсів корисних копалин, які використовуються Класифікацією України, мають свої аналоги в РКООН-2009, що не лише дозволяє враховувати потреби держави, а і забезпечує порівнянність статистичної звітності про запаси/ресурси на міжнародному рівні. Визначаються напрями розвитку Класифікації України на шляху до подальшої її гармонізації з РКООН-2009 та з іншими класифікаційними системами (CRIRSCO, SPE PRMS). Висвітлено питання розробки, просування і підтримки впровадження глобальної системи, яка може бути використана як інструмент для сталого управління природними ресурсами. Першочергову увагу зосереджено на розробці та розгортанні Системи управління ресурсами Організації Об'єднаних Націй (СУРООН), заснованої на Рамковій класифікації ресурсів Організації Об'єднаних Націй, що включає принципи, специфікації, керівні вказівки, протоколи застосування (процедури і контрольні переліки) і передову практику, які покликані сприяти стійкому управлінню енергетичними ресурсами, сировинними матеріалами та іншими ресурсами.

Розглянуто поняття критичної сировини, процес формування терміну, коротко описано теоретичні основи визначення критичності. Проаналізовано основні стратегії щодо критичної сировини в різних регіонах світу (Китай, США, Японія, Австралія, Європейський Союз), методи і показники визначення критичності сировини. Описано розвиток поняття критичної сировини, основні характеристики родовищ критичної сировини в Україні. Схарактеризовано напрями використання критичної сировини, її значення для розвитку економіки держави, проблеми встановлення критичності сировини та її сучасне використання в Європейському Союзі, методи вилучення критичної сировини з відходів. Розкрито найліпші практики щодо викликів стосовно постачання сировини в Україну в умовах пандемії СОVID-19. Показано, що Україна як один з провідних світових виробників критичної сировини (графіт, літій, титан, манган, уран) має багато можливостей, щоб підприємства зробили вагомий внесок у стале управління ресурсами, нарощування стійкості та прогресу на шляху до циркулярної економіки. Глобальні зміни клімату і СОVID-19 спричинили економічні проблеми та нові виклики, які потребують інноваційних рішень.

Виконано комплексний аналіз палеогеографічних умов формування, геологічної будови та поширення покладів бурштину, наведено їх геолого-про-мислову характеристику. Розглянуто теоретичні й методичні аспекти геолого-економічної оцінки родовищ і проявів бурштину. Дано прогнозну оцінку перспектив відкриття нових родовищ бурштину на території України. Описано екологічні наслідки видобування бурштину та шляхи їх подолання. Наведено правові аспекти освоєння родовищ бурштину в Україні.